Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/7609/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Логойди Т.В.
при секретарі Чегринець А.М.
з участю представника позивача Слізь Ю.В., представника відповідача Нестеренко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі міста Донецька про стягнення коштів,
У червні 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі міста Донецька не підписано акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 01 січня 2012 року по 30 квітня 2012 року на загальну суму 15556,11 грн., а саме пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначену пенсіонерам, які перебувають на обліку у позивача.
У зв'язку з наведеним позивач просив стягнути з відповідача понесені органом Пенсійного фонду України витрати на суму 15556,11 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, уточнив, що предметом позову є основний розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника, яка пенсіонерам призначена відповідно до ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно з п. 3 й 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, пенсії, призначені відповідно до ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню. Просив задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначав, що загальну суму коштів 15556,11 грн. відповідач відмовився прийняти до відшкодування, оскільки, на його думку, пенсіонери не підпадали під категорію громадян, які мають право отримувати пенсію в зв'язку з втратою годувальника, оскільки на час втрати годувальника пенсіонери були працездатними. Виходячи з вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року №5-4/4, - правові підстави для задоволення позову відсутні. Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька направило на адресу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі міста Донецька акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 01 січня 2012 року по 30 квітня 2012 року.
Відповідач відмовився прийняти до відшкодування та підписати акти щомісячної звірки витрат щодо основного розміру пенсій у зв'язку з втратою годувальника, які призначені відповідно до ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на загальну суму 15556,11 грн., по наступним пенсіонерам, які перебувають на обліку у позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19
Їх годувальники померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджується відповідними актами про нещасний випадок на виробництві, довідками МСЕК, свідоцтвами про смерть.
Вказану загальну суму коштів - 15556,11 грн. відповідач відмовився прийняти до відшкодування, оскільки, на його думку, пенсіонери не підпадали під категорію громадян, які мають право отримувати пенсію в зв'язку з втратою годувальника, оскільки на час втрати годувальника пенсіонери були працездатними.
Розмір сплачених сум та понесених територіальним органом Пенсійного фонду України витрат сторонами не оспорюється.
Позивач вважав, що має право на відшкодування з боку відповідача понесених витрат шляхом стягнення з нього відповідних коштів, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Статтею 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний, зокрема, співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Статтею 25 вказаного Закону, яка регулює питання фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів, визначено, що усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Відповідно до ст. 7 «Прикінцеві положення» Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що завданням страхування від нещасного випадку є, зокрема відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, передбачений статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 21 вказаного Закону Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно зі ст. 33 вказаного Закону у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є:
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;
3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.
Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4 відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та «Про пенсійне забезпечення» розроблено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Отже, двома органами - Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України розроблено та затверджено нормативно-правовий акт, який визначає певний порядок відшкодування одним органом іншому понесених витрат на відповідні виплати.
Вказаний Порядок передбачає певну процедуру, яка передує відшкодуванню коштів та починається з взаємодії територіальних органів одного та другого фондів між собою, узгодженню певних питань, потім - Головних управлінь вказаних фондів, а закінчується відшкодуванням на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України понесених витрат шляхом перерахування відповідних коштів Пенсійному фонду, про що підписується відповідний акт (п. 7 й 8 Порядку).
Встановлене вказаним Порядком правило підписання щомісячних актів звірок розрахунків має застосовуватися за відсутності спору, а спірні питання щодо їх підписання повинні бути узгоджені між органами, а не в судовому порядку.
Отже, відповідно до вказаного Порядку відшкодування витрат відбувається на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України.
Враховуючи те, що даним нормативно-правовим актом Пенсійний фонд України та Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України врегулювали питання відшкодування понесених витрат одного органу іншим шляхом перерахування коштів, тому даний Порядок повинен бути дотриманий територіальними органами одного та другого фондів.
Між тим, судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України висловлювала правову позицію щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії. Зокрема, у постановах від 20 березня 2007 року у справах № 21-897во06 і № 21-1087во06 викладено висновок про те, що у разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватися вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про зобов'язання підписання цих актів.
Орган Пенсійного фонду України звернувся з позовом про стягнення понесених ним витрат.
Права управління Пенсійного фонду України в районі, місті і районі у місті визначені Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, п. 2.3 якого визначено, що управління має право, зокрема, застосовувати адміністративні стягнення, передбачені законом; стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми, також інші права, передбачені чинним законодавством.
Згідно з п.п. 3 й 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року №1094 (Зазначена постанова, якою був затверджений Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який стосувався безпосередньо трудових відносин (виробництва), з 01 жовтня 2004 року втратила чинність у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112, яка з 01 січня 2012 року втратила чинність у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232, якою затверджено Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві).
Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:
сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Розмір допомоги на поховання в частині, що підлягає відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків, визначається управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, виходячи з основного розміру вищезазначеної пенсії померлого пенсіонера та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який отримував вищезазначену пенсію.
Суму витрат з виплати і доставки пенсій визначають органи Пенсійного фонду на підставі Граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 07 червня 2002 року №120 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19 липня 2002 року за №595/6883.
Кожному з пенсіонерів, про які йдеться в позові, призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника відповідно до ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Їх годувальники померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що є настанням страхового випадку в розумінні Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4.
Враховуючи наведені вимоги законодавства та докази, які підтверджують причинний зв'язок смерті годувальників з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, що є настанням страхового випадку в розумінні вказаного Порядку, факт призначення пенсіонерам пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - у зв'язку із втратою годувальника, які відповідно до вимог п. 3 й 4 вказаного Порядку підлягають відшкодуванню, суд приходить до висновку про те, що орган Пенсійного фонду України має право на відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків основного розміру пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за спірний період в сумі 15556,11 грн.
Правомірність призначення пенсій не є предметом спору в даній справі.
Посилання відповідача не спростовують факт призначення пенсіонерам пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що є настанням страхового випадку, факт понесення органом Пенсійного фонду України відповідних витрат на виплату таких пенсій, та обов'язку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України сум, визначених Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011 року в справі №2а/0570/4500/2011, від 24 січня 2012 року в справі №2а/0570/21798/2011.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі міста Донецька про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі міста Донецька на користь Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька понесені ним витрати в сумі 15556 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 11 (одинадцять) коп.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову складено в повному обсязі 09 липня 2012 року.
Суддя Логойда Т. В.