83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
31.10.06 р. Справа № 43/199пд
Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. ЗубченкоПри секретарі Мошнік О. Г.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» м. Горлівка в особі Центральних електричних мереж ВАТ «Донецькобленерго» м. Горлівка
до відповідача: Державного виробничого підприємства з зовнішнього центрального водопостачання «Укрпромводчормет» м. Донецьк
про переддоговірний спір
В судовому засіданні брали участь:
Представники сторін:
Від позивача: Сіткевич Є.П. за дов. № 67-06 від 03.01.2006р.
Від відповідача: Філімонов А.Ю. за ов. № 03-17 від 19.12.2005р.
Згідно із ст.69 ГПК України за клопотанням обох сторін ухвалами від 01.08.2006р., від 04.09.2006р. справу розглянуто в більш тривалий термін.
Згідно із ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 16.08.2006р. по 04.09.2006р. та з 17.10.2006р. по 31.10.2006р.
Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» м. Горлівка в особі Центральних електричних мереж ВАТ «Донецькобленерго» м. Горлівка, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Державного виробничого підприємства з зовнішнього центрального водопостачання «Укрпромводчормет» м. Донецьк, про зобов'язання відповідача укласти пункти 4.1.2, 4.1.3, 4.1.5, третій абзац п. 4.4, п. 5.1.1, 5.2, п. 2.3 додатку № 5 в редакції договору, запропонованого позивачем.
Заявою від 31.07.2006р. позивач повідомив суд про узгодження сторонами по п. 5.1 та п. 5.2 договору.
Заявою № 02-4395 від 16.08.2006р. позивач підтримав свої вимоги щодо зобов'язання відповідача укласти пункти 4.1.2, 4.1.3, 4.1.5, третій абзац п. 4.4, п. 2.3 додатку № 5 в редакції позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недосягнення домовленості сторін з усіх умов договору на поставку електричної енергії № 31/23 від 01.01.2006р.
Відповідач у відзиві № 1248 від 26.06.2006р.,№ 03-1245 від 04.09.2006р., від 18.10.2006р. позов визнав частково по викладеним обставинам.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.
Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» згідно зі статутом є товариством, предметом діяльності якого є виробництво, передача та постачання електричної енергії.
На підставі Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28, ліцензії № 1098 від 23.10.1996р. на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії по тарифу, що регулюється», позивач в особі структурних одиниця, зокрема Центральних електричних мереж, поставляє електричну енергію споживачам для забезпечення потрібності власних електроустановок на підставі договору. Згідно з п. 1.3 зазначених Правил договірна поставка електроенергії укладається постачальником електричної енергії із споживачами на підставі типового договору.
20.04.2006р. позивачем як Постачальником електричної енергії направлено до відповідача як Споживача проект договору № 31 від 01.01.2006р. на поставку електричної енергії.
10.05.2006р. відповідачем повернуто підписаний проект договору № 31/23 з протоколом розбіжностей.
Сторонами неодноразово розглядалися розбіжності до договору, внаслідок чого неврегульованими, такими, що не узгоджені сторонами на час розгляду спору господарським судом, залишилися пункти 4.1.2, 4.1.3, 4.1.5, третій абзац п. 4.4, п. 2.3 додатку № 5 договору № 31/23 від 01.01.2006р., яким слід дати належну правову оцінку.
Пункт 4.1.2 договору передбачає відповідальність Постачальника у разі перерви в постачанні електричної енергії понад терміни, визначені ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії. Так, за редакцією позивача в зазначеному випадку Постачальник електричної енергії несе «відповідальність перед Споживачем у розмірі двократної вартості невідпущеної електричної енергії», за редакцією відповідача - «Постачальник електричної енергії сплачує Споживачу штраф у розмірі двократної вартості невідпущеної електричної енергії».
За приписом ч. 10 ст. 24 Закону України «Про електроенергетику», енергопостачальними, несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на користування електричною енергією).
Таким чином, приписи закону передбачають саме «відповідальність» Постачальника, що відповідає редакції пункту 4.1.2 договору позивача, а не сплату «штрафу», як пропонує відповідач.
Пункт 4.1.3 Типового договору встановлює відповідальність Постачальника у разі відпуску електричної енергії, параметри якості якої перебувають поза межами показників, визначених державними стандартами - для струмоприймачів Споживача, безпосередньо приєднаних до електричних мереж Постачальника електричної енергії - у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості такої електроенергії, що в повному обсязі відповідає приписам ч. 11 ст. 24 Закону України «Про електроенергетику».
Тоді як відповідачем пропонується включити відповідну відповідальність у вигляді штрафу у розмірі двократної вартості такої енергії, що не передбачено чинним законодавством, а тому його редакція пункту 4.1.3 договору не може бути прийнята судом як належна.
Відповідач в протоколі розбіжностей наполягає на виключенні п. 4.1.5 договору, пред'явленого позивачем за змістом: «Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом не несе відповідальності: - за відключення Споживача, які виконуються цим Постачальником за приписом Держенергонагляду; - при дефіциті потужності енергосистеми по графікам, узгодженим з держадміністрацією».
Як встановлено судом, ст. 9 Закону України «Про електроенергетику», передбачає повноваження Державних інспекторів з енергетичного нагляду, зокрема, надавати приписи щодо неприпустимості продовження експлуатації електричних і тепловикористовуючих установок споживачів, якщо це створює загрозу життю обслуговуючого персоналу, здоров'ю населення. Ст. 23 цього закону встановлює особливості енергопостачання в умовах введення надзвичайного стану та введення особливого періоду.
Одночасно, ч. 12 ст. 24 вищевказаного закону встановлює, що енергопостачальник не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому порядку.
Таким чином, звільнення від відповідальності в окремих випадках, передбачених позивачем в договорі, встановлено приписами чинного законодавства, тому має прийматися в редакції позивача.
Відповідач також в протоколі узгодження розбіжностей наполягає виключити абзац третій п. 4.4 договору, який конкретизує положення сторони, яка склала акт про виявлені порушення умов договору, у випадку недобросовісної поведінки контрагента.
Викладена позивачем редакція абзацу третього п. 4.4 договору, а саме умови дійсності акту про виявлені порушення в випадку не підписання іншою стороною, чітко визначено п. 6.41 Правил користування електричною енергією, а також п. 4.4. Типового договору, який є додатком № 3 до вказаних правил, тому його виключення з умов договору між позивачем та відповідачем не може вважатися доцільним.
Пункт 2.3 додатку № 5 до договору № 31/23 від 01.01.2006р. в редакції позивача передбачає необхідність порядок розрахунків за електроенергію в разі наявності погодженої у встановленому порядку екологічної та/або аварійної броні електропостачання.
Пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією встановлено, що платіж за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні - обсяг коштів, необхідний для забезпечення постачання електричної енергії на рівні аварійної (екологічної) броні протягом періоду застосування аварійної (екологічної) броні.
Підприємство відповідача є державним підприємством, в зв'язку з чим без згоди Донецької обласної державної адміністрації та Фонду державного майна України не має права надавати гарантії у вигляді оплати резервування обсягу електричної енергії на покриття екологічної броні.
Частина 5 ст. 75 Господарського кодексу України визначає, що державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно (у тому числі й грошові кошти у розумінні ст. 190 Цивільного кодексу України), крім випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про електроенергетику» фінансування екологічної броні у випадку несплати або неповної сплати за спожиту електроенергію споживачами, які мають таку броню, здійснюється з державного або місцевого бюджету.
У відповідності до п. 6.10 Правил користування електричною енергією фінансування екологічної броні здійснюється відповідно до встановлено порядку.
Відповідно до листа Державної інспекції України з нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії № 02/41-1247 від 02.12.2005 обсяги коштів та джерела фінансування кредитів на оплату екологічної броні електропостачання визначаються згідно надходжень до Державного бюджету України, а також відповідно до листа НКРЕ України від 01.03.2006 № 05-39-11/1057 - «відповідно до пункту 6.10 Правил користування електричною енергією фінансування екологічної броні електропостачання при несплаті або неповній оплаті за спожиту електричну енергію споживачами, що мають таку броню, здійснюється відповідно до встановленого порядку».
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що випадок застосування екологічної броні державному підприємству відповідача може не настати, внаслідок чого відбудеться неефективне використання державних грошових коштів, а у разі настання такого випадку - фінансування броні має здійснюватися з державного або місцевого бюджету, суд вважає вимоги позивача щодо обов'язкового застосування такої броні безпідставними.
За таких обставин вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» м. Горлівка в особі Центральних електричних мереж ВАТ «Донецькобленерго» м. Горлівка до Державного виробничого підприємства з зовнішнього центрального водопостачання «Укрпромводчормет» м. Донецьк, про зобов'язання відповідача укласти пункти 4.1.2, 4.1.3, 4.1.5, третій абзац п. 4.4, п. 2.3 додатку № 5 в редакції договору № 31/23 від 01.01.2006, запропонованого позивачем, підлягають частковому задоволенню у урахуванням вищевикладеного.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача повністю згідно приписів ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.56 Конституції України, ст.ст. 179, 180, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 202, 626-632 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, ст. ст. 4, 4-3, 33, 34, 35, ч. 2 ст. 49, ч. 5 ст. 78, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» м. Горлівка в особі Центральних електричних мереж ВАТ «Донецькобленерго» м. Горлівка до Державного виробничого підприємства з зовнішнього центрального водопостачання «Укрпромводчормет» м. Донецьк, про зобов'язання відповідача укласти пункти 4.1.2, 4.1.3, 4.1.5, третій абзац п. 4.4, п. 2.3 додатку № 5 в редакції договору № 31/23 від 01.01.2006, запропонованого позивачем, задовольнити частково.
Зобов'язати Державне виробниче підприємство з зовнішнього центрального водопостачання «Укрпромводчормет» м. Донецьк укласти пункти 4.1.2, 4.1.3, 4.1.5, абзац третій п. 4.4 в редакції договору № 31/23 від 01.01.2006, запропонованого позивачем.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за недоведеністю.
Стягнути з Державного виробничого підприємства з зовнішнього центрального водопостачання «Укрпромводчормет» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 85, код ЄДРПОУ 00191684) на користь Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» м. Горлівка в особі Центральних електричних мереж ВАТ «Донецькобленерго» (84601, м. Горлівка Донецької області, пр. Леніна, 7, код ЄДРПОУ 00130903) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 31.10.2006р. оголошено повний текст рішення.
Суддя Зубченко І.В.