Справа № 2-10255/11
06 грудня 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого - судді Галічого В.М.
При секретарі -Пилипенко Г.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Дніпропетровської міської ради про визнання права власності, -
У листопаді 2011 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив визнати за ним право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним: 02 грудня 2007 року між ним (підрядник) та відповідачем ОСОБА_2 (замовник) було укладено договір підряду на виконання будівельних робіт. Предметом вказаного договору було визначено виконання будівельних робіт з переобладнання у нежитлове приміщення квартири АДРЕСА_1. Позивачем було виконано всі умови договору. Будівельні роботи виконані з урахуванням відповідних будівельних норм та правил. Також зазначив, що договором підряду було передбачено, що в разі, якщо замовником не буде виконано розрахунок за виконання підрядником будівельних робіт, які передбачені договором, об'єкт будівництва переходить у власність підрядника. Однак, в порушення умов даного договору відповідач до теперішнього часу не розрахувався за виконані будівельні роботи.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Зустрічний позов не визнав, проти його задоволення заперечував.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивач не вкладав жодних коштів та матеріальних цінностей в будівельні роботи з переобладнання у нежитлове приміщення квартири АДРЕСА_1, просив в позові відмовити. В судовому засіданні подав зустрічну позовну заяву про визнання за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення № 18 (поз. 1 -6), загальною площею 47, 6 м2, ганок літ. «а», що знаходяться на першому поверсі житлового будинку № 6 (літ. А -4) по АДРЕСА_1, без акту введення в експлуатацію.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог послався на те, що 02 грудня 2007 року між ОСОБА_1 (підрядник) та ОСОБА_2 було укладено договір підряду на виконання будівельних робіт. Предметом даного договору було виконання будівельних робіт з переобладнання у нежитлове приміщення квартири АДРЕСА_1. Відповідно до договору підрядник мав самостійно за власні кошти виконати будівельні роботи по переобладнанню у нежитлове приміщення квартири АДРЕСА_1, але з невідомих причин Відповідач так і не приступив до виконання цього договору, в зв'язку з чим ОСОБА_2 прийшлося самостійно за власні сили та кошти проводити відповідні будівельні роботи.
Дніпропетровська міська рада явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про день та час його проведення повідомлялась належним чином.
Вислухавши пояснення осіб, що приймали участь у розгляді справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 02 грудня 2007 року між ОСОБА_1 (підрядник) та відповідачем ОСОБА_2 (замовник) було укладено договір підряду на виконання будівельних робіт. Предметом вказаного договору було визначено виконання будівельних робіт з переобладнання у нежитлове приміщення квартири АДРЕСА_1 (а.с. 5, 6).
Позивачем ОСОБА_1 суду не надано жодних доказів того, що він приступив до виконання робіт за договором підряду: закупив будівельні матеріали, завіз їх на місце будівництва, тощо.
Як випливає з пояснень представника відповідача ОСОБА_2, наданих у судовому засіданні, після спливу всіх розумних строків, в які позивач повинен був почати будівельні роботи, ОСОБА_2 змушений був за власні кошти здійснити будівельні роботи з переобладнання у нежитлове приміщення квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Пунктом 11.1 договору підряду встановлено, що якщо підрядник не приступить до виконання будівельних робіт протягом 5-ти днів з моменту підписання договору, замовник має право в односторонньому порядку вимагати розірвання договору.
Частиною 3 ст. 615 ЦК України передбачено, що внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або в повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
За викладених обставин, договір підряду від 02 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинив свою дію внаслідок відмови від нього в односторонньому порядку ОСОБА_2.
Згідно п. 1.1 договору підрядник ОСОБА_1 зобов'язувався на свій ризик, у встановлені договором терміни в межах договірної ціни власними силами і засобами за завданням замовника виконати будівельні роботи з переобладнання у нежитлове приміщення квартири АДРЕСА_1.
Будь-яких доказів виконання зазначеного вище пункту договору позивачем ОСОБА_1 суду не надано. За таких обставин, а також приймаючи до уваги відсутність доказів виконання умов договору позивачем, суд вважає позовні вимоги первісного позову необґрунтованими та безпідставними.
Вирішуючи вимоги зустрічного позову про визнання за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення № 18 (поз. 1 -6), загальною площею 47, 6 м2, ганок літ. «а», що знаходяться на першому поверсі житлового будинку № 6 (літ. А -4) по АДРЕСА_1, без акту введення в експлуатацію, суд приходить до наступного.
Згідно договору купівлі -продажу квартири ВКВ № 535388 від 26.11.2007, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 3968, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 21, 22). 25.12.2007 року за ОСОБА_2 в КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради зареєстроване право власності на зазначену квартиру, реєстраційний номер 2570906 (а.с. 23).
В судовому засіданні були досліджені докази ОСОБА_2 з переобладнання квартири № 18 у нежитлове приміщення № 18, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно яких встановлено, що переобладнання квартири № 18 у нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, було виконане саме за рахунок позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2
Згідно ст. 16 ЦПК України кожна сторона має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
02.12.2011 року експертом Дніпропетровської торгівельно -промислової палати (Свідоцтво № 387, дійсно до 29 квітня 2014 року) було проведено експертне дослідження з будівельно-технічної експертизи на відповідність нежитлового приміщення № 18, розташованого на 1 -ому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1, діючим будівельним нормам та правилам (а.с. 25-39). Згідно висновків зазначеного експертного дослідження будівельно -технічної експертизи № ГО -6002 від 02 грудня 2011 року -нежитлове приміщення (офіс) № 18 (поз. 1 -6), ганок літ. «а», які розташовані на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 в місті Дніпропетровську відповідають будівельним, протипожежним, санітарним нормам та правилам (а.с. 29).
У відповідності до цивільного законодавства України однією з умов виникнення прав та обов'язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду. Право власності в Україні повинно спиратися на певний титул (правовстановлюючий документ), для того щоб бути доведеним перед іншими особами. Статтею 392 ЦК України встановлено - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
З рахуванням будівельно -технічної експертизи № ГО -6002 від 02 грудня 2011 року вищевказаного нерухомого майна, що належить ОСОБА_2, на підставі ч. 2 ст. 8 Цивільного кодексу України у відповідності до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права) встановлено, що прийняття в експлуатацію об'єкта полягає у визначенні готовності об'єкта, закінченого будівництвом, будівельним і іншим нормам і правилам, необхідним при прийнятті в експлуатацію. Готовність об'єкта до експлуатації у всіх аспектах визначена експертним дослідженням з будівельно -технічної експертизи. Таким чином, об'єкт з усіма її складовими частинами є готовим до експлуатації та не потребує іншого проведення дослідження готовності до експлуатації -прийняття до експлуатації, в тому числі складання актів введення в експлуатацію.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 у повному обсязі.
Відповідно до п. 10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, рішення суду про визнання права власності є правовстановлюючим документом і підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 183, 328 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 -відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 (ід.н. НОМЕР_1) право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення № 18 (поз. 1 -6), загальною площею 47, 6 м2, ганок літ. «а», що знаходиться на першому поверсі житлового будинку № 6 (літ. А -4) по АДРЕСА_1, без акту введення в експлуатацію.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.М. Галічий