"20" червня 2012 р. м. Київ К/9991/94823/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Островича С.Е.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсна компанія»на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року у справі №2а-2082/11/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсна компанія»до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі про визнання протиправними дій
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:
На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсна компанія»до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі про визнання протиправними дій щодо висновку про нікчемність правочину, відображеного в акті перевірки.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року, провадження у справі закрито в порядку п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на те, що акт перевірки не породжує для суб'єкта господарювання правових наслідків.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач 12.12.2011 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 28.12.2011 року прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 1 ст. 55, ст. 124 Конституції України, ст.ст. 228, 234 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, п. 1 ч. 1 та п.1 ч. 2 ст.17, п.1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За змістом пункту 1 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Враховуючи, що у даній справі фактично оспорюються дії відповідача при проведенні перевірки, які не мають правового значення у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, рішення судів у даній справі є правомірним.
При цьому, слід зазначити, що акт перевірки та внесення до нього даних є лише засобом документування дій контролюючого органу, а предметом оскарження в адміністративному суді можуть бути юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів відповідних дій чи бездіяльності.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсна компанія»залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий: _______________________Т.М.Шипуліна
Судді: _______________________Л.І. Бившева
_______________________С.Е. Острович
Суддя Т.М. Шипуліна