"05" червня 2012 р. м. Київ К/9991/27991/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.,
Весельської Т.Ф.,
Малиніна В.В.
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Костянтинівському районі Донецької області до Відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Костянтинівці Донецької області про зобов'язання прийняти до відшкодування та стягнення заборгованості за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Костянтинівському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року, -
20.12.2010 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Костянтинівському районі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Костянтинівці Донецької області про зобов'язання відшкодування сум та їх стягнення.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року та прийнято нову, про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись із рішенням суду попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Костянтинівському районі Донецької області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року і прияти нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Досліджуючи обставини, що стали підставою для прийняття оскаржених рішень, з матеріалів справи вбачається, що позивачем з лютого по листопад 2010 року, сплачені пенсії по інвалідності та по втраті годувальника трьом особам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - отримані травми особи отримали за межами України. Крім того, позивачем здійснені пенсійні виплати особам, за період з 01.02.2010 року по 01.11.2010 рік, при чому сума адресної допомоги до призначених пенсій у зв'язку з трудовим каліцтвом складають 132147, 98 грн. та суми витрат здійснені відповідно до Постанови КМ України №198 по виплаті підвищення до пенсії непрацездатним пенсіонерам на загальну суму 371, 86 грн.
Загальна сума, відповідно до представленого розрахунку, яка заявлена до стягнення складає 147572, 63 грн.
Зазначені суми включені позивачем до відповідних актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем - ця сума не була прийнята до заліку.
Відмовляючи у задоволенні позову щодо вимог позивача про стягнення 132147 грн. 98 коп. витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання за період з 01.02.2010 року по 01.11.2010 року, які Пенсійним фондом включені виплати адресної допомоги та які не були прийняті відповідачем до заліку, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що сума витрат пов'язаних з витратами на доставку адресної допомоги не підлягає відшкодуванню, так як підвищення до пенсії, які виплачуються за вищевказаними постановами Кабінету Міністрів України є складовою частиною пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
З таким висновком суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, з огляду на наступне.
Частиною 2 пункту 5 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23 вересня 1999 року №1105-XIV встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Пунктом 5 статті 24 вищевказаного Закону передбачено, що на відповідача покладено обов'язок співпрацювати з іншими фондами соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Механізм відшкодування Фондом Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання визначений Порядком відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який був узгоджений в Міністерстві праці та соціальної політики України, затверджений головою Пенсійного фонду України га Головою правління Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003 (далі -Порядок №5-4/4). В основу цього механізму покладено проведення щомісячних звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним, територіальними підрозділами зазначених фондів. Акти звірок подаються головним управління Пенсійного фонду та Управлінням виконавчої дирекції Фонду ССНВ у АРК; областях, які узагальнюють та узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду України та Фонду ССНВ. Саме ця довідка є підставою для перерахування Фондом ССНВ відповідних коштів Пенсійному фонду України.
Пунктом 6 Порядку № 5-4/4 передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі поданих актів узагальнюють та узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідних коштів Пенсійному Фонду України до 25 числа наступного за звітним (п.7 Порядку).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відмовився включити до заліку в актах щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання визначену, суму державної адресної допомоги.
Форма акту щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-5/4, і не містить рядка про включення до актів сум виплаченої щомісячної державної адресної допомоги.
Щомісячна державна адресна допомога до пенсії не належить до числа послуг та страхових виплат відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Державна адресна допомога та її доставка не передбачені Порядком відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пункт 4 вказаного Порядку передбачає, що відшкодуванню полягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинила втрату працездатності», та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, яки кий помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Отже, зазначеним Порядком визначений виключний перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України.
При цьому рішення про відшкодування витрат у кожному конкретному випадку приймаються спільно.
Так як спільних рішень про відшкодування таких видів витрат Фондами не приймалось тому і Управління Пенсійного фонду України безпідставно вимагає прийняти до заліку та відшкодувати суму витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги.
Вказаний Порядок передбачає процедуру звіряння витрат, проте не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Таким чином, звертаючись до суду з вимогою про стягнення з відповідача суму витрат з виплати та доставки пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.02.2010 року по 01.11.2010 року на суму 132147,98 грн., в яку входить також державна адресна допомога, Управлення невірно визначило спосіб захисту порушених, на його думку, прав.
Також колегія суддів погоджується з необґрунтованість вимог щодо прийняття до відшкодування виплачених сум пенсій та стягнення 371 грн. 86 коп. -підвищення до пенсії непрацездатним пенсіонерам, відповідно до Постанови КМ України від 11.03.2009 року №198, так як заявлені вимоги є безпідставними та не обґрунтованими, оскільки жодним нормативним актом не передбачено обов'язку відповідача відшкодовувати УПФ такі витрати, в тому числі це не передбачено і самим Порядком №5-4/4.
Крім того, ні Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», ні Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04 березня 2003 року не передбачений такий спосіб захисту прав позивача, як зобов'язання включити витрати в акт звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а встановлене вказаним Порядком правило підписання актів звірки розрахунків розраховане на відсутність спору.
Таким чином, звертаючись до суду з вимогою про зобов'язання включити до акту звірки суму понесених витрат, Управління Пенсійного фонду України невірно визначило спосіб захисту порушених, на його думку, прав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення сум витрат здійснених позивачем на виплату особам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 пенсійних виплат, трудове каліцтво яке отримане за межами України (країни СРСР), колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо безпідставності позовних вимог, так як Угоди про гарантії прав громадян держав -учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року не передбачає відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншими ушкодженнями здоров'я, які пов'язані із виконанням ними трудових обов'язків, а регулює питання виплати пенсій. Тобто відшкодування шкоди фізичній особі і відшкодування витрат на пенсійне забезпечення у зв'язку з трудовим каліцтвом -це різні поняття, які регулюються різними нормативно-правовими актами.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року, ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України суд, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Костянтинівському районі Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді
Суддя О.Ф. Ситников