"12" червня 2012 р. м. Київ К/9991/1354/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Васильченко Н.В., Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.
при секретарі Шпикуляку В.Г.,
за участі представників: позивача Вірченко Н.В., відповідача Кулініч В.Я.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Контрольно-ревізійного управління у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року у справі №2а-3282/09/2670 за позовом Контрольно-ревізійного управління у м. Києві до Історико-архітектурного пам'ятки-музею «Київська фортеця», треті особи -ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, про стягнення коштів, -
У жовтні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням неодноразових уточнень позовних вимог, просив стягнути з відповідача суму незаконно витрачених бюджетних коштів у розмірі 32,00 тис.грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2010р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010р., у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятими по справі судовими рішеннями, Контрольно-ревізійне управління у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій ставить питання про їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження обставин, обґрунтованості застосуванням норм матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстави до задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, КРУ у м. Києві проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Історико-архітектурного пам'ятки-музею «Київська фортеця»за період з 01.01.2004р. по 01.03.2007р., за результатами якої складно акт ревізії № 04-30/321 від 24.04.2007р. (далі -Акт ревізії).
За наслідками ревізії позивачу направлена вимога про усунення порушень та недоліків № 26-04-14/4490 від 16.05.2007р., якою позивача зобов'язано вжити заходи щодо усунення встановлених Актом ревізії порушень, зокрема:
п.3 наказу Міністерства культури і туризму України від 18.10.2005 № 745 «Про упорядкування умов оплати праці працівників культури на основі єдиної тарифної сітки»(далі -Наказ Мінкультури України №754) внаслідок проведення в період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. нарахування та виплати за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету матеріальної допомоги та премій керівнику та заступникам керівника Музею в розмірі 26,98 тис.грн. без відповідного рішення Головного управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації;
п.3 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, внаслідок того, що при визначенні середньої заробітної плати для надання щорічної відпустки, проведеної вибірковим методом за період з 01.01.2005р. по 01.01.2007р., до розрахунку обчислення середньої заробітної плати було включено в повному обсязі сум одноразових виплат по підсумках роботи за 2004 рік та перше півріччя 2005 року, а також сум матеріальної допомоги, що призвело до збитків загального фонду бюджету на загальну суму 2,10 тис. грн.;
п.1.1, п.1.10 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордоном, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59, внаслідок відшкодування відповідно до авансового звіту б/н від 07.08.04 директору Музею Кулінічу В.Я. витрат на відрядження за 7 днів (з 01.07.04 по 07.07.04) в сумі 430 грн., тоді як згідно наказу по Музею № 32-К від 30.06.04 за підписом Кулініча В.Я., відрядження директора Кулініча В.Я. до м. Дружківка визначене в термін 3 дні (з 01.07.04 по 03.07.04).
Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення з відповідача суми незаконно витрачених бюджетних коштів у розмірі 32, 00 тис.грн. суди першої та апеляційної інстанцій вірно виходили з того, що відповідно до п. 3 Наказу Мінкультури України №754 преміювання керівників установ, закладів та організацій культури, їх заступників, установлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюються за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.
Як встановлено судами, нарахування та виплата за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету матеріальної допомоги та премій керівнику та заступникам керівника Історико-архітектурного пам'ятки-музею «Київська фортеця»в період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. на загальну суму 26,98 тис.грн. були здійснені без відповідного рішення Головного управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації.
Водночас, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для твердження КРУ у м. Києві про порушення відповідачем п. 3 Наказу Мінкультури України №754, оскільки останній не був своєчасно ознайомлений з вказаним наказом з огляду на те, що він був доведений до відома музею лише 14.09.2006р.
Обґрунтованим є також висновок про відсутність підстав для стягнення до державного бюджету коштів у розмірі 2,10 тис.грн. на підставі порушення п. 3 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, оскільки судами встановлено, що вказані бюджетні кошти були повернуті третіми особами Історико-архітектурному пам'ятці-музею «Київська фортеця», а відтак їх подальше використання відповідачем відповідно до призначення на виплату заробітної плати не може вважатися незаконним витрачанням.
Колегія суддів погоджується і з висновком про відсутність підстав для стягнення з відповідача відшкодованих директору Історико-архітектурного пам'ятки-музею «Київська фортеця»Кулінічу В.Я. витрат на відрядження за 7 днів (з 01.07.04 по 07.07.04) у розмірі 430 грн., оскільки зволікання з оформленням розпорядчого документу про продовження терміну відрядження, вчинене внаслідок недбалості працівника відповідача, не може бути підставою для висновку про протиправність відшкодування відповідних витрат.
Таким чином, рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судами вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі наведеного , керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління у м. Києві залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року у справі №2а-3282/09/2670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 -238, 239-1 КАС України.
Судді: Н.В. Васильченко