Справа № 2а-1-12/0219
Головуючий у 1-й інстанції: Боднак В.В.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
21 червня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Білої Л.М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Смілянця Е. С.
при секретарі: Лозінській Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
відповідача - ОСОБА_4
третьої особи - ОСОБА_5
свідка - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 04 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Піщанської селищної ради, ОСОБА_8 про визнання недійсним рішення селищної ради , -
В жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Піщанської селищної ради, ОСОБА_8 в якому просив визнати недійсним рішення № 56 6-ї сесії 6-го скликання від 12.04.2011 року про затвердження технічної документації та передачу у власність земельної ділянки площею 0.0538 га по АДРЕСА_1 та скасувати його; визнати недійсним державний акт серії ЯЛ № 511358, виданий Піщанською селищною радою на ім'я ОСОБА_8; зобов'язати ОСОБА_8 відновити межі земельної ділянки НОМЕР_1, які ним були порушені; стягнути з відповідачів на його користь судові витрати .
Постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 04.01.2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на не повне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просив скасувати постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 04.01.2012 року та прийняти нову, якою позов задовольнити.
Позивач та його представник в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили в їх задоволенні відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7 та необхідності залишення в силі постанови Піщанського районного суду Вінницької області від 04.01.2012 року, враховуючи наступне.
Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно поданої заяви гр. ОСОБА_8 рішенням № 567/4 32 сесії 5 скликання Піщанської селищної ради від 22 вересня 2010 р. було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою примірною площею 0,025 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1.
Вказана документація була виготовлена 19 травня 2011 року Подільським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру. За висновком відділу Держкомзем у Піщанському районі, на земельну ділянку відсутні обмеження на використання та сервітути.
Рішенням № 56 від 12.04.2011 р. 6 сесії 6 скликання Піщанської селищної ради затверджена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0538 га., та внесено зміни до рішення № 567/4 32 сесії 5 скликання Піщанської селищної ради від 22 вересня 2010 р. та у земельно-кадастрові документи в частині площі земельної ділянки, яка передається у власність, відповідно до фактичних розмірів, визначених в натурі, а саме: - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,0538 га; посвідчити право власності на земельну ділянку державним актом на право власності на земельну ділянку, в розмірі фактичного землеволодіння.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_7, тим самим, визнаючи правомірним рішення Піщанської селищної ради № 56 6-ї сесії 6-го скликання від 12.04.2011 року «Про затвердження технічної документації та передачу у власність земельної ділянки площею 0.0538 га по АДРЕСА_1» виходив з того, що відповідач, приймаючи вказане рішення діяв в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством.
Надавши правову оцінку діям відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Пунктом 8 статті 3 КАС України визначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин. Крім прав є величезна кількість інтересів, як загальних, так і персоніфікованих.
Завдання правосуддя це розгляд та вирішення правового спору, захист порушених суб'єктивних прав, свобод чи інтересів особи.
Ознакою спору є мета його учасників - доведення правомірності своїх інтересів, їх захист усупереч інтересам протилежної сторони. Особа-позивач очікує на захист своїх суб'єктивних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Так, як зазначалось вище, предметом спору є оскарження рішення про надання дозволу гр. ОСОБА_8 на виготовлення технічної документації по передачі земельної ділянки та про передачу земельної ділянки у власність.
При цьому, порушення своїх прав позивач вбачає у тому, що проїзд, який знаходиться за межами належної йому на праві власності земельної ділянки і яким він користувався для вивезення сміття з резервуару, який розміщений на його земельній ділянці, перестав існувати, оскільки був переданий як частина земельної ділянки ОСОБА_9 і крім цього, вважає, що були порушені межі його земельної ділянки.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на те, що Піщанською селищною радою порушено його право користування земельною ділянкою - проїздом до вул. Подільська, яким він користувався для вивезення твердих відходів, та вчиненим гр. ОСОБА_9 самовільним захопленням частини земельної ділянки позивача, і вважає, що таке твердження є хибним, оскільки відповідно до ст. 92 ЗК України право постійного користування мають лише державні установи та релігійні громади, а позивач є фізичною особою. Право оренди на будь-яку земельну ділянку за вказаною вище адресою за ОСОБА_7 не зареєстровано. Крім того, позивач не звертався до суду або до розпорядника земель комунальної власності про встановлення сервітуту з правом проходу/проїзду до своєї земельної ділянки з сторони автобусної станції, а тому за відсутності документів, які б підтверджували право позивача на частину спірної земельної ділянки, відсутні підстави вважати, що право позивача порушено.
З врахуванням таких обставин колегія суддів вважає, що орган місцевого самоврядування діяв в межах передбачених законом повноважень, оскільки фактично не припиняв право особи на землю, так як остання у встановленому порядку такого права ще не набула.
Що стосується посилання апелянта на порушення межі його земельної ділянки і необхідність погодження існуючих меж, колегія суддів зазначає, що як встановлено судом першої інстанції технічна документація щодо посвідчення права власності на землю та державний акт про право приватної власності на землю ОСОБА_8 виготовлено з прив'язкою до Єдиної державної системи координат з можливістю середньо-квадратичної похибки 0,05м між межами земельних ділянок позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_8, тобто вони не межують, що не потребувало погодження меж.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишення в силі постанови Піщанського районного суду Вінницької області від 04.01.2012 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, підстав для скасування такого рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7, - залишити без задоволення, а постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 04 січня 2012 року, -без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 21 червня 2012 року .
Головуючий /підпис/ Біла Л.М.
Судді /підпис/ Ватаманюк Р.В.
/підпис/ Смілянець Е. С.
З оригіналом згідно:
секретар