"26" червня 2012 р. Справа № 11/90
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Каверін", м.Донецьк
на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2012
зі справи № 11/90
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Група Безпеки", м.Харків (далі -Товариство)
до приватного підприємства "Каверін", м.Донецьк (далі -Підприємство)
про стягнення заборгованості у розмірі 38 262грн. 06 коп.
У квітні 2010 року Товариство звернулося з позовом до Підприємства, згідно з яким, уточнивши свої вимоги, просило стягнути основний борг у розмірі 38262,06грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 06.02.2012 (суддя Попков Д.О.) позов задоволено. Стягнуто з Підприємства на користь Товариства заборгованість за договором охорони від 01.03.2009 № 01/03/09 у розмірі 38262,06грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції у зазначеній справі, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2012 (колегія суддів у складі: суддя Чернота Л.Ф. -головуючий, судді Стойка О.В. і Шевкова Т.А.) відмовлено Підприємству у відновленні строку на апеляційне оскарження, а скаргу повернуто заявнику на підставі статті 93 ГПК України.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить ухвалу апеляційного господарського суду від 27.04.2012 у даній справі скасувати та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції. Скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Даного висновку суд дійшов на підставі такого.
Відповідно до частини другої статті 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали апеляційної інстанції, суд, відмовляючи у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги та залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, виходив з того, що відповідач за відсутності поважних причин пропустив строк апеляційного оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою ст.93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.
За приписами частини другої ст.93 ГПК України апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 93 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.
Апеляційним судом встановлено, що рішення місцевого господарського суду було винесено 06.02.2012, оформлено і підписано в цей же день, тому перебіг строку для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 06.02.2012 почався 07.02.2012 та закінчився 16.02.2012.
З апеляційною скаргою на рішення господарського суду від 06.02.2012 відповідач звернувся лише 12.03.2012, тобто з пропуском встановленого ст. 93 ГПК України процесуального строку.
В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження відповідач посилається на те, що копію рішення господарського суду області від 06.02.2012 він отримав лише 03.03.2012, що унеможливило подання апеляційної скарги у встановлений ч.1 ст. 93 ГПК України строк.
Виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Наведені у клопотанні причини пропуску процесуального строку апеляційний суд обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що згідно з відміткою штампу канцелярії господарського суду на звороті оригінала рішення від 06.02.2012 його копія була направлена сторонам 08.02.2012, тобто у межах строку, передбаченого ст. 87 ГПК України, а будь-які дані, що підтверджували б факти отримання відповідачем копії судового рішення лише 03.03.2012, у матеріалах справи були відсутні.
За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відновленні строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду від 06.02.2012 наявними матеріалами справи не спростовується і не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.
З огляду на наведене доводи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції вимог норм процесуального права є безпідставними і до уваги не беруться.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2012 зі справи № 11/90 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "Каверін" -без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя В. Харченко