"25" червня 2012 р. Справа № 7/516
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Карабаня В.Я.,
суддів Доповідач -Жаботина Г.В.Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Осадчий К.Є.
розглянувши касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2012р.
у справі № 7/516 Господарського суду міста Києва
за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго"
до Відкритого акціонерного товариства "Українська іноваційно-фінансова компанія"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство "Енергоринок"
про стягнення 1 318 285 грн. 48 коп.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2012р. (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2012р.(судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М., Мальченко А.О), відмовлено у задоволенні позову Акціонерної компанії "Харківобленерго" до Відкритого акціонерного товариства "Українська іноваційно-фінансова компанія", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства "Енергоринок", про стягнення 1 318 285,48 грн.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник посилається на те, що всупереч положенням ст. 43 ГПК України суди попередніх інстанцій неправомірно прийняли до уваги висновок судового експерта, яким не підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем за договором №13/22/11, а також залишили поза увагою акти прийому передачі енергії, які на думку позивача визначають обсяги протранспортованої мережами позивача електроенергії.
Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке судовою колегією касаційної інстанції відхилено.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено:
22.11.2005 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (далі -компанія, постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Українська іноваційно-фінансова компанія" (далі -ПНТ, споживач) укладено договір № 13/22/11 на транзит (передачу) електричної енергії, предметом якого є передача електроенергії ПНТ, згідно оформленого "Повідомлення" до споживача, що знаходиться в договірних відносинах по постачанню електричної енергії із компанією.
Згідно з п. 2.1 договору сторони здійснюють свої взаємовідносини відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 року, "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року №28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.1005 № 910), Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, затверджених постановою НКРЕ від 13.06.1996 року № 15, інших нормативно-правових актів.
Пунктом 4.1 договору сторони домовились, що ПНТ сплачує в грошовій формі вартість передачі (транспортування) електроенергії та вартості інформаційного обслуговування, за наступним графіком: 50% до 21-го (включно) числа місяця, що передує розрахунковому; 50% до 11-го (включно) числа розрахункового місяця.
Згідно п. 4.3, 4.4. договору оплата здійснюється окремими платіжними дорученнями за інформаційні послуги та окремими платіжними дорученнями за транспортування електроенергії із зазначенням сплати за транспортування за відповідний клас напруги. При зміні тарифів на передачу електроенергії в розрахунковому періоді після попередньої оплати, здійснюється перерахунок належної до сплати суми вартості транспортування електричної енергії та інформаційних послуг. Донараховані суми повинні бути сплаченими в 7-денний термін з моменту виходу відповідної Постанови НКРЕ.
Відповідно до п. 5.1 договору ПНТ надає підтвердження компанії про те, що у споживачів ПНТ у всіх точках розрахункового обліку електроенергії встановлені прилади диференційного (погодинного) обліку споживання електроенергії (або система обліку), які відповідають вимогам Інструкції про порядок комерційного обліку електричної енергії та забезпечують погодинний облік всієї спожитої споживачем ПНТ електроенергії крім випадків, передбачених у п. 3.2 договору між ДПЕ та ПНТ. Зазначене підтвердження надається по кожному споживачу ПНТ до надання Повідомлення про заявлений обсяг купівлі електроенергії на ОРЕ у вигляді довідки за формою додатків № 3а, 3б або № 4а, 4б (затверджених постановою НКРЕ № 631 від 18.06.2004 року договір купівлі-продажу електричної енергії між ДПЕ та ПНТ). Ця довідка повинна надаватися повторно, у випадку перерви постачання електроенергії ПНТ споживачу на термін більше 3-х місяців.
11.12.2006 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору на транзит (передачу) електричної енергії №13/22/11 від 22.11.2005 року, відповідно до умов якого п. 3.1.1 договору позивач зобов'язався погоджувати Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електроенергії України та акт прийому-передачі електроенергії з оптового ринку електричної енергії України за наступних умов:
- наявності договору між ПНТ та ДП "Енергоринок";
- відсутності заборгованості ПНТ перед компанією;
- відсутності заборгованості споживача перед компанією;
- наявності договору про купівлю-продаж зі споживачем;
- відповідності актів прийому-передачі вимогам цього договору;
- виконанні умов цього договору та вимог чинного законодавства України.
Відповідно до п.3.2.9 договору ПНТ (відповідач) зобов'язався своєчасно проводити розрахунки з компанією за транспортування своєї електроенергії, а також оплачувати інформаційні послуги та інші роботи, які можуть бути виконані позивачем за заявою ПНТ.
Відповідач щомісяця закуповує електричну енергію на оптовому ринку та передає останню споживачам ЗАТ "Харківський плитковий завод" та ВАТ "Балцем".
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на те, що за період з липня 2006 року по лютий 2007 року позивач транспортував електричну енергію використовуючи свої локальні мережі відповідно до умов укладеного між сторонами договору № 13/22/11 від 22.10.2005 року на транзит (передачу) електричної енергії, за вказану послугу відповідач не сплатив у зв'язку з цим просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за транзит (передачу) електричної енергії в сумі 1 318 285,48 грн.
Досліджуючи подані сторонами докази, в тому числі акти прийому-передачі електричної енергії з оптового ринку, а також висновок №4244/12099/11-44 експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз у господарській справі № 7/516, відповідно до якого документами бухгалтерського обліку, наданими для дослідження (як первинними, так і обліковими регістрами бухгалтерського обліку) сторін за договором № 13/22/11 від 22.11.2005 року на транзит (передачу) електричної енергії, не підтверджується заборгованість Відкритого акціонерного товариства "Українська іноваційно-фінансова компанія" за надані Акціонерною компанією "Харківобленерго" послуги з транспортування електричної енергії локальними лініями електропередач, як і розмір вимог про стягнення заборгованості в сумі 1 318 285,48 грн., господарські суди встановили відсутність заборгованості відповідача перед позивачем у спірний період, оскільки відповідач за вказані послуги сплатив повністю.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання, в тому числі за договором, припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Господарські суди встановили, що у спірний період відповідач належним чином виконав своє зобов'язання щодо оплати за надані позивачем за договором послуги, а відтак, з огляду на норми наведеного законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Згідно зі ст.111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, тому доводи касаційної скарги, які потребують переоцінки доказів у справі, до уваги не приймаються.
Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального к?одексу України, Вищий господа?рський суд України
Касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2012р. у справі № 7/516 - без змін.
Головуючий суддя Карабань В.Я.
Суддя Жаботина Г.В.
Суддя Ковтонюк Л.В.