"25" червня 2012 р. Справа № 5010/2410/2011-з-9/87
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Карабаня В.Я,
суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: ОСОБА_2
розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2012р.
у справі № 5010/2410/2011-з-9/87 господарського суду Івано-Франківської області
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5
за участю Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради
про зобов'язання здійснити перебудову новозбудованої будівлі
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 подано позов про визнання недійсною угоди щодо будівництва по межі земельних ділянок житлового будинку з вбудовано-прибудованою крамницею промтоварів по по АДРЕСА_1 та про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 здійснити перебудову новозбудованої будівлі по АДРЕСА_1 шляхом влаштування глухої стіни, що будується по межі земельних ділянок, які належать ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розташованих в м. Івано-Франківську за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
12.12.2011р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 подано заяву про уточнення позовних вимог, а саме: зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 здійснити перебудову новозбудованої будівлі по АДРЕСА_1 шляхом влаштування глухої стіни.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2011р. (суддя Фанда О.М.), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2012р. (судді: Кузь В.Л., Юркевич М.В., Малех І.Б.) зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 здійснити перебудову новозбудованої будівлі по АДРЕСА_1 шляхом влаштування глухої стіни, що будується по межі земельних ділянок, які належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить прийняті у даній справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу фізична особа-підприємець ОСОБА_4 доводить безпідставність вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а прийняті судові рішення -без змін.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково.
Господарським судом встановлено:
05.08.04р. між громадянкою ОСОБА_6 та громадянкою ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач -громадянка ОСОБА_4 купила у громадянки ОСОБА_6 крамницю промтоварів "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться в АДРЕСА_2 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0358га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.
25.08.04р. рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 336 "Про матеріали управління архітектури і містобудування виконкому міської ради" ОСОБА_3 надано дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт для реконструкції власного житлового будинку на приватизованій земельній ділянці на АДРЕСА_1 з добудовою та влаштуванням крамниці.
25.05.07р. рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 261 "Про матеріали управління архітектури і містобудування виконкому міської ради" відповідачу надано дозвіл на будівництво житлового будинку (загальна площа квартир - 176,65кв.м.) з вбудовано-прибудованою крамницею промтоварів загальною площею - 700,9кв.м. на власній земельній ділянці по АДРЕСА_1.
Згідно ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Як випливає із приписів даної правової норми, за загальними правилами до господарського суду за захистом своїх порушених прав можуть звертатися громадяни, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності і здійснюють підприємницьку діяльність.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Проте, вирішуючи даний спір, господарські суди попередніх інстанцій на приписи вищенаведених правових норм уваги не звернули та не досліджували обставин щодо того чи є даний спір господарським.
Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Господарським судом встановлено, що нотаріально посвідченою заявою від 17.04.06р. громадянка ОСОБА_3 висловила, що вона не заперечує проти будівництва громадянкою ОСОБА_4 по спільній межі її земельної ділянки та земельної ділянки ОСОБА_4, а також не заперечує проти зносу дерев'яної частини будинку, належного ОСОБА_4, які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 в м. Івано-Франківську.
Проте, визначивши, що вищезгадана заява ОСОБА_3 є одностороннім правочином, господарські суди попередніх інстанцій не дали правової оцінки набутим ОСОБА_3 зобов'язанням.
Порушення судами першої та апеляційної інстанції вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо повноти з'ясування обставин справи, неповне дослідження предмету і правової природи позову унеможливило правильне застосування приписів матеріального і процесуального законодавства і є підставою скерування справи для нового розгляду судом першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2011р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2012р. у справі № 5010/2410/2011-з-9/87 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.
Головуючий - суддя Карабань В.Я.
судді Жаботина Г.В.
Ковтонюк Л.В.