"26" червня 2012 р. Справа № 11/5005/16317/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддіДемидової А.М.,
суддівКоваленко С.С. (доповідача), Воліка І.М.,
розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Криворіжгаз"
напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 р.
у справі№ 11/5005/16317/2011 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомПМП "Ласточка"
доПАТ "Криворіжгаз"
простягнення 434 355,03 грн.
За участю представників сторін
від позивача ОСОБА_4 дов.,
від відповідача ОСОБА_5 дов.
22.11.2011 р. Мале підприємство "Ласточка" (далі по тексту -позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" (далі по тексту -відповідач) про стягнення боргу у сумі 365 886, 13 грн., інфляційних втрат у сумі 48 662, 84 грн. та 3% річних у сумі 19 786, 06 грн. за договором підряду № 8/05-П від 01.01.2005 р. (далі по тексту -договір).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на заборгованість відповідача, яка виникла у зв'язку з неоплатою виконаних на його користь підрядних робіт з благоустрою території в період з травня по жовтень 2005 року за договором. Обчислюючи суму боргу, позивач посилається на акти виконаних робіт з травня по жовтень 2005 року та враховує зміни до вказаного договору стосовно розрахунків за виконані за договором роботи, внесені додатковою угодою № 1 від 22.01.2008 р.
В обґрунтування доводів щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних позивач посилається на наявність вимоги № 17/11/1 від 17.11.2011 р., заявленої в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, про сплату за договором боргу з врахуванням інфляційних втрат та 3% річних.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2011 р. у справі № 11/5005/16317/2011 (суддя Мельниченко І.Ф.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Криворіжгаз" на користь ПМП "Ласточка" основний борг у сумі 365 886, 13 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 7 317, 72 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення у справі в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 365 886, 13 грн. боргу, господарський суд першої інстанції вказує на порушення відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт всупереч умовам вказаного договору та нормам ст. ст. 526, 530 ЦК України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на корить позивача інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає, що в даному випадку відповідач мав виконати вимогу про оплату виконаних робіт у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України, а не ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 р. у справі № 11/5005/16317/2011 (судді Чоха Л.В. -головуючий, Антонік С.Г., Кузнецова І.Л.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2011 року залишено без змін.
Апеляційний суд погоджується з висновками, викладеними у рішенні місцевого суду, вказуючи, крім того, на відсутність порушення з боку позивача строку позовної давності, про сплив якого було заявлено відповідачем в апеляційній скарзі, посилаючись на додаткову угоду № 1 від 25.01.2008 р. до договору як на дію, яка свідчить про переривання перебігу позовної давності у відповідності до ст. 264 ЦК України.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "Криворіжгаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2011 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 р. у справі №11/5005/16317/2011, та припинити провадження у справі.
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на невірне застосування судами попередніх інстанцій ст. 854 ЦК України, оскільки вважає, що її норма виключає наявність вимоги про оплату виконаних робіт за договором підряду, а також ігнорування судами ст. 261 ЦК України, яка містить норму про початок перебігу строку позовної давності, оскільки вважає початком перебігу позовної давності у спірних правовідносинах 28.01.2008 р. -дату прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт за договором підряду № 8/05-П від 01.01.2005 р. та підписання актів приймання виконаних робіт.
Крім того, скаржник вважає, що додаткова угода № 1 від 25.01.2008 р. не може бути ні доказом у справі, ні підставою для виникнення будь-яких прав та обов'язків для сторін, що її підписали, оскільки вона укладена поза межами договору, який закінчив свою дію 31.12.2005 р.
Прохання про припинення провадження у справі скаржник не обґрунтовує.
ПМП "Ласточка" подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Криворіжгаз" -без задоволення, враховуючи, що касаційна скарга ґрунтуються лише на доводах скаржника з приводу необхідності вірного застосування до спірних правовідносин норм ст.ст. 854, 261, 267 ЦК України, які, на думку позивача, були застосовані судами правомірно та у відповідності до встановлених обставин справи.
Позивач у відзиві наголошує на тому, що згідно з умовами додаткової угоди № 1 від 25.01.2008 р. строк розрахунку відповідача за виконані позивачем роботи за договором підряду № 8/05-П від 01.01.2005 р. настав 28.01.2010 р., що свідчить про відсутність порушення з боку позивача строку позовної давності на момент його звернення до господарського суду. Доводи скаржника з приводу недійсності вищевказаної додаткової угоди позивач спростовує, зважаючи на відсутність позову та судового рішення про визнання такої угоди недійсною.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами, 01.01.2005 р. між ПАТ "Криворіжгаз" (замовник, відповідач) та ПМП "Ласточка" (підрядник, позивач) було укладено договір підряду № 8/05-П, згідно пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по благоустрою території.
Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору вартість та витрати по виконанню робіт визначаються по фактично виконаним об'ємам, вартість робіт по асфальтуванню складає 59,80 грн. за 1 м2, без врахування ПДВ.
За змістом п. 5.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботу в період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р. (дата завершення дії договору) з правом дострокового виконання.
Відповідно до п. 6.1. договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється по акту на протязі 3-х днів з моменту повідомлення підрядником замовника про готовність предмету підряду.
В подальшому, 25.01.2008 р. між ПАТ "Криворіжгаз" та ПМП "Ласточка" було укладено додаткову угоду № 1 до договору підряду, якою встановлено, що даний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 7.1), та доповнено договір п. 4.1, згідно з яким розрахунки за виконані по чинному договору роботи відбуваються замовником грошовими засобами шляхом їх перерахування на рахунок підрядника на протязі 24 місяців з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.
Судами встановлено, що роботи за договором виконані позивачем у повному обсязі на суму 365 886, 13 грн. та прийняті відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт з травня по жовтень 2005 року та довідками про вартість виконаних робіт, на яких стоять підписи обох сторін, завірені печатками.
Вказані акти приймання виконаних підрядних робіт були підписані відповідачем 28.01.2008 р., з огляду на що, враховуючи вимоги п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 25.01.2008 р.) строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт настав 28.01.2010 р.
Проте, відповідач в порушення вимог п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 25.01.2008 р.) за виконані позивачем роботи не розрахувався, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 365 886, 13 грн.
Як видно з матеріалів справи, позивач на адресу відповідача направляв вимогу № 17/11/1 від 17.11.2011 р., заявлену в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, про сплату за договором боргу з врахуванням інфляційних втрат у сумі 48 662, 84 грн. та 3% річних у розмірі 19 786, 06 грн., яка була залишена відповідачем без відповіді, а виконані позивачем роботи за договором -без оплати.
Враховуючи те, що відповідач прийняв виконані позивачем роботи, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт від 28.01.2008 р., але відмовився розрахуватися за виконані роботи на суму 365 886, 13 грн., господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача вказаної суми боргу за виконані роботи за договором підряду № 8/05-П від 01.01.2005 р.
Доводи відповідача про відсутність у нього обов'язку оплати виконаних позивачем робіт за договором у зв'язку із закінченням строку позовної давності, про що заявлено відповідачем під час здійснення апеляційного провадження, судом апеляційної інстанції визнані безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до приписів ст. 256 ЦК України позовна давність -це строк у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частинами 1, 3 статті 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Апеляційний суд посилається на додаткову угоду № 1 від 25.01.2008 р. до договору підряду № 8/05-П від 01.01.2005 р. як на дію визнання відповідачем свого боргу, яка свідчить про переривання перебігу позовної давності згідно зі ст. 264 ЦК України. Враховуючи, що згідно додаткової угоди позивач повинен був оплатити виконану позивачем роботу на протязі 24 місяців з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт (28.01.2008 р.), суд зазначає, що строк позовної давності у даному випадку не сплинув ні на момент пред'явлення позивачем вимоги від 17.11.2011 р., ні на момент його звернення до господарського суду з позовом -22.11.2011 р.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 365 886, 13 грн. оплати за виконані роботи по договору та відсутності з боку позивача порушення строку позовної давності, та зазначає про те, що доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
Зокрема, посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами норми ст. 261 ЦК України, оскільки на його думку початком перебігу позовної давності у спірних правовідносинах є дата підписання актів приймання виконаних робіт за договором підряду - 28.01.2008 р., до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки у відповідності до ст. 261 ЦК України початком перебігу позовної давності у даному випадку є день, наступний після дати, на момент настання якої відповідач мав оплатити виконані позивачем роботи, а саме -29.01.2010 р., враховуючи що роботи згідно з п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 25.01.2008 р.) відповідач мав оплатити до 28.01.2010 р.
Доводи скаржника з приводу неправомочності угоди № 1 від 25.01.2008 р., яка, на його думку, не може бути підставою для виникнення прав та обов'язків для сторін, що її підписали, оскільки вона укладена поза межами договору, який закінчив свою дію 31.12.2005 р., спростовуються матеріалами справи, оскільки вказана додаткова угода є невід'ємною частиною договору, підписана обома сторонами та змінює істотні умови договору, зокрема, і його строк, відповідно до якого договір підряду діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Отже, зважаючи на відсутність позову та судового рішення про визнання вказаної угоди недійсною, вона вважається дійсною і правомочною.
Таким чином, позивач у даній справі звернувся до суду з позовом в межах трирічного строку позовної давності, а отже стягнення з відповідача оплати за виконані позивачем роботи за договором підряду є правомірним.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, ГПК України, Вищий господарський суд України,
1. Касаційну скаргу ПАТ "Криворіжгаз" залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 р. у справі № 11/5005/16317/2011 залишити без змін.
Головуючий, суддя А.М. Демидова
Суддя С.С. Коваленко
Суддя І.М. Волік