Справа № 1570/3680/2012
21 червня 2012 року
м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бутенко А.В., суддів Тарасишиної О.М., Цховребової М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Любашівської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10 звернулися з позовом до Державної податкової служби України, Любашівської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області ДПС, в якому позивачі просили зобов'язати Державну податкову адміністрацію України не вносити про них інформацію до Державного реєстру фізичних осіб -платників податків та зберегти за позивачами форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації), зобов'язати Любашівську міжрайонну Державну податкову інспекцію Одеської області ДПС здійснювати в подальшому облік позивачів, як платників податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платників податків без використання серії та номеру паспорту (за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації), зобов'язати Любашівську міжрайонну державну податкову інспекцію Одеської області не вносити інформацію про позивачів до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, зобов'язати Любашівську МДПІ Одеської області проставити у паспортах позивачів (на сторінці 7,8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
Свої позовні вимоги мотивували тим, що є віруючими людьми, а тому просять надати їм право сплачувати податки та збори без цифрового ідентифікатора, а саме індивідуального ідентифікаційного номеру, номеру облікової картки платників податків, а також без використання серії та номеру паспорту, та замінити цифрову ідентифікацію особи на ідентифікацію за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та місцем реєстрації і проставити відповідну відмітку в паспорті. Позивачі зазначають, що звернулися із відповідною заявою до Любашівської МДПІ Одеської області та заповнили повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від реєстраційного номера облікової картки платника податків, форми № 1-П. Позивачі зазначають, що від податкового органу отримали лист, проте він не містить відповіді по суті вимог, викладених в заяві. На підставі викладеного позивачі просили позов задовольнити.
Справі присвоєно номер №1570/2129/2012.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2012 року було роз'єднано у самостійні провадження заявлені у справі №1570/2129/2012 року позовні вимоги позивачів.
Справа №1570/3680/2012 надійшла до провадження після роз'єднання адміністративної справи за №1570/2129/2012 для продовження розгляду.
В судове засідання позивач не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 21.06.2012 року позивач надіслала на адресу суду телеграму, в якій просила справу розглядати за її відсутності (а.с.37).
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.
20.06.2012 року від Любашівської МДПІ Одеської області ДПС було подано клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, проти адміністративного позову заперечували (а.с.38).
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з довідкою Свято-Архангело-Михайлівської церкви Православної парафії Одеської Єпархії Української православної церкви, ОСОБА_1 є прихожанкою Свято-Архангело-Михайлівської церкви смт. Любашівка Одеської області (а.с.19).
Судом встановлено, що 31.10.2011 року позивач звернулася до Любашівської МДПІ Одеської області ДПС із заявою, в якій зазначила, що вона за своїми релігійними переконаннями просить в подальшому здійснювати її облік, як платника податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора (за прізвищем, ім'ям та по-батькові та за місцем проживання), не вносити інформацію про неї до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, а також проставити у її паспорті (на стор. 7. 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без номера облікової картки та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою (а.с.12).
Цього ж дня позивач також звернулась до Державної податкової адміністрації України із заявою, в якій зазначила про те, що вона за своїми релігійними переконаннями не може і не хоче користуватися електронним цифровим ім'ям - індивідуальним цифровим кодифікатором, відмовляється від цифрового кодифікатора та просить не вносити інформацію про неї до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та зберегти за нею форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по -батькові, роком народження), про що офіційно повідомила Любашівську МДПІ Одеської області (а.с.15).
Листом Любашівської МДПІ Одеської області № 13390/9/31-018 від 28.11.2011 р. (а.с.13-14), а також листом Державної податкової служби України № 2230/М/18-8014 від 05.12.2011 року (а.с.16), позивачу повідомлено, що Податковим кодексом України запроваджено облік всіх фізичних осіб-платників податків із використанням ідентифікаційних номерів. Фізична особа-платник податків, яка відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, для забезпечення її обліку як платника податків за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, має особисто подати відповідному органу державної податкової служби повідомлення про таку відмову, пред'явити паспорт та, у разі необхідності, інші документи.
12 грудня 2011 р. позивач надав до Любашівської МДПІ Одеської області повідомлення за формою №1П фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від реєстраційного номера облікової картки платника податків (а.с.17), проте зазначене повідомлення листом Любашівської МДПІ Одеської області від 22.12.2011 року № 14534 було залишено без задоволення (а.с.18).
У зв'язку з тим, що листи ДПС України та Любашівської МДПІ Одеської області ДПС не містили відповіді по суті вимог, викладених у заявах позивача, позивач звернулась з позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що у вказаному повідомленні не заповнено усі необхідні реквізити, а саме - рядки 25 -31 ("Місце роботи", "Телефон", "Паспорт фізичної особи"). У вказаному повідомленні, позивач здійснив відмітку про те, що з дією ст. 63 та ст. 70 Податкового кодексу України не згодний (а.с.17).
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів"№ 320/94-ВР від 22.12.1994 р., для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Частиною 2 ст. 5 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів"№ 320/94-ВР від 22.12.1994 р. заборонено внесення до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів інформації про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера.
Однак, зазначений Закон втратив чинність з 01.01.2011 р. із прийняттям Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 63.6 ст. 63 Податкового кодексу України облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом державної податкової служби.
Пунктом 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України передбачено, що облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Таким чином Податковий кодекс України на відміну від норм Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" № 320/94-ВР від 22.12.1994 р. не передбачає можливості вилучення інформації з реєстру чи заборони її внесення щодо осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та проставлення у паспортах зазначених осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера натомість передбачено ведення обліку осіб, які відмовляються від прийняття реєстраційного номера та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки та проставлення в паспортах таких осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Позивач у позовній заяві просить зобов'язати Любашівську МДПІ Одеської області зберегти за ним та здійснювати в подальшому його облік як платника податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платника податків без використання серії на номеру паспорту (за прізвищем, ім'ям та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації), зобов'язати Любашівську МДПІ Одеської області проставити у його паспорті (на стор 7, 8 або 9 ) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою, а також не вносити про нього інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників та інших обов'язкових платежів.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги позивача суперечать порядку обліку осіб, які відмовляються від прийняття реєстраційного номера встановленому Податковим кодексом України, а зміст відмітки яку позивач просить проставити в його паспорті, не відповідає змісту відмітки, проставлення якої у випадку відмови особи від прийняття реєстраційного номера передбачено Податковим кодексом України.
Нормативним актом, який регулює відносини, які виникають при реєстрації фізичних осіб, які є громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України є Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затверджене наказом Державної податкової служби України від 17.12.2010 р. № 954, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12. 2010 р. за № 1388/18683 (далі -Положення).
Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та втрату чинності деяких наказів Державної податкової адміністрації України, усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням.
Пунктом 2 Розділу ІІ Положення визначено, що порядок проведення реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі включає, зокрема внесення до паспортів фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Пунктом 1 Розділу ІІ Положення визначено, що облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта громадянина України (далі - паспорт) без використання реєстраційного номера облікової картки. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Відповідно до пункту 1 розділу VIII Положення фізична особа, яка раніше не подавала Облікову картку і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби Повідомлення за формою N 1П (додаток 7), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України.
У разі необхідності особа, крім паспорта громадянина України, пред'являє свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).
Згідно п. 2 Розділу VIII Положення, облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та надали до органу державної податкової служби Повідомлення, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Відповідно до п.3 та 4 розділу VIII Положення, фізична особа подає Повідомлення до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання. Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта громадянина України та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних.
Пунктом 6 Розділу VIII Положення передбачено, що взяття на облік фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється протягом десяти робочих днів від дня подання до органу державної податкової служби Повідомлення.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні фізичній особі може бути відмовлено у взятті на облік та/або внесенні відмітки до паспорта або продовжено строк взяття на облік.
Згідно з пунктом 8 Розділу VIII Положення за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення для обліку її в окремому реєстрі Державного реєстру, орган державної податкової служби після отримання інформації з Державного реєстру про взяття такої особи на облік за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією і номером паспорта вносить до паспорта громадянина України такої особи (сьома, восьма або дев'ята сторінка) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено у додатку 8.
Облік таких осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється у порядку, визначеному цим Положенням. Підставою для виключення відомостей про фізичну особу з Державного реєстру є її облік в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Враховуючи наведені норми, механізм відмови особи від ідентифікаційного номеру є формалізованим процесом, який передбачає подання заяви згідно з установленою формою, а також певних документів, що стосуються особи.
Крім того, відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Суд зазначає, що порядок обліку платників податків та дії органів податкової служби у зв'язку з веденням цього обліку визначаються актами законодавства. Вимоги цих законодавчих актів є загальними, вони поширюють свою дію на необмежене коло осіб і не залежать від бажання особи, її згоди чи незгоди з встановленим правовим порядком.
Це також означає, що порядок обліку платника податку, який відмовився від ідентифікаційного номеру, не може визначатися й судовим рішенням, адже це виходить за межі компетенції суду.
Як встановлено судом, позивач звернулася до Любашівської МДПІ Одеської області із заявою встановленої форми - Повідомленням фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відносно себе, проте у вказаному повідомленні свідомо не вказала всю необхідну інформацію, зокрема серію та номер, дату видачі, ким видано паспорт фізичної особи, що унеможливлює в подальшому виконання вимог Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з боку суб'єкта владних повноважень.
Це означає, що позивач не дотримався вимог, передбачених актами чинного податкового законодавства та не вчинив дії, що пов'язуються з реалізацією права на відмову від ідентифікаційного номеру відносно себе.
Враховуючи викладене, факт порушення прав позивача з боку відповідачів відсутній, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не відповідають чинному законодавству, а отже задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової служби України та Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Судові витрати розподілити за правилами ст. 94 КАС України
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 25 червня 2012 року.
Головуючий суддя Бутенко А.В.
Суддя Тарасишина О.М.
Суддя Цховребова М.Г.
Суддя
.