Справа № 1570/2046/2012
13 червня 2012 року
16 год. 10 хв.
У залі судових засідань № 31
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Балан Я.В.
при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.
за участю сторін:
представник позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю)
представник відповідача - не з'явився
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 241»(код ЄДРПОУ 36065869) до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000021502 від 24.01.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання в сумі 110 638 грн. 00 коп. та штрафних санкцій в розмірі 27 660 грн. 00 коп.,-
До суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 241»(надалі -ТОВ «Пересувна механізована колона № 241») до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції державної податкової служби України (надалі -Білгород-Дністровська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000021502 від 24.01.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання в сумі 110 638 грн. 00 коп. та штрафних санкцій в розмірі 27 660 грн. 00 коп., зазначивши що, спірне податкове повідомлення-рішення вважає необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з тих підстав, що позивачу не було відомо про факт того, що ТОВ «Одесакомунекологія» виписала податкову накладну № 11 від 19.10.2011 р. на загальну суму 663 831 грн. 36 коп. з порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Крім того, під час проведення перевірки не було витребувано первинну документацію ТОВ «Одесакомунекологія»в межах договорів, що створили грошові зобов'язання для ТОВ «Пересувна механізована колона № 241».
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, із письмових заперечень наданих представником відповідача під час розгляду справи вказується, що в задоволені адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі з тих підстав, що позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2011 р. включено податкову накладну від ТОВ «Одесакомунекологія»за № 11 від 19.10.2011 р., яку в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не було зареєстровано ТОВ «Одесакомунекологія»в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, в результаті чого позивачем було завищено податковий кредит по декларації з ПДВ на суму 110 638 грн. 00 коп.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.05.2012 р. ТОВ «Пересувна механізована колона № 241»зареєстрована як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи № 36065869, місцезнаходження: 67755, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Бритівка, вул. Леніна, буд. 117, дата державної реєстрації юридичної особи: 16.07.2008 р. (аркуші справи 190-191).
Статутом ТОВ «Пересувна механізована колона № 241»(у новій редакції) передбачено, що товариство створюється з метою отримання прибутку шляхом здійснення виробництва, торгівельної та посередницької діяльності, виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньо економічної діяльності (аркуш справи 20-28).
Відповідно до свідоцтва № 100146319 від 20.10.2008 р. про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Пересувна механізована колона № 241»зареєстровано платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер № 360658615124 (аркуш справи 55).
У судовому засіданні встановлено, що 21.12.2011 р. Білгород-Дністровська ОДПІ була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами даної перевірки відповідачем був складений акт № 5445/1502/36065869 від 21.12.2011 р., в якому зазначено про порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, адже згідно АРМ «Бест -Звіт», позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2011 р. включено податкову накладну від ТОВ «Одесакомунекологія»за № 11 від 19.10.2011 р. яку не було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, в результаті чого позивачем було завищено податковий кредит по декларації з ПДВ на суму 110 638 грн. 58 коп.
У висновку акту перевірки вказано, що дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов'язань заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 р. від 21.11.2011 р. № 9011766587 (аркуш справи 7).
На підставі вищезазначеного акту перевірки та відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, відповідачем було встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 розділу 5 Податкового кодексу України та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021502 від 24.01.2012 р., яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальній сумі 138 298 грн. 00 коп., в тому числі 110 638 грн. 00 коп. за основним платежем та 27 660 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (аркуш справи 5).
З висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Одесакомунекологія» було укладено договір підряду № 80 від 20.09.2011 р. предметом якого було виконання підрядних робіт по капітальному ремонту водопровідних мереж та споруд та споруд м. Татарбунари (аркуші справи 56-58). В ході виконання умов договору підряду, сторонами були складені та підписані наступні документи: довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р., акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р., підсумкові відомості ресурсів за звітний період грудень 2011 р., Акти № 2, 3, 4, 5, 6, 7 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р. (аркуші справи 59-124).
20.09.2011 р. між позивачем та ТОВ «Одесакомунекологія»було укладено договір підряду № 81, предметом якого було виконання робіт по капітальному ремонту водопровідних мереж та споруд та споруд м. Татарбунари (капітальний ремонт свердловини 120 м. по вул. Димитрова) (аркуші справи 125-127). Під час виконання умов вказаного договору підряду, сторонами були складені та підписані наступні документи: довідка про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р., Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р., підсумкова відомість ресурсів за звітний період жовтень 2011 р. (аркуші справи 128-139).
Також між позивачем та ТОВ «Одесакомунекологія»було укладено договір підряду № 82, предметом якого було виконання робіт по капітальному ремонту водопровідних мереж та споруд та споруд м. Татарбунари (капітальний ремонт свердловини 120 м. № 645) (аркуші справи 140-142). Під час виконання умов вказаного договору підряду, сторонами були складені та підписані наступні документи: довідка про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р., Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р., підсумкова відомість ресурсів за звітний період жовтень 2011 р. (аркуші справи 143-155).
20.09.2011 р. між позивачем та ТОВ «Одесакомунекологія»було укладено договір підряду № 83, предметом якого було виконання робіт по капітальному ремонту водопровідних мереж та споруд та споруд м. Татарбунари (капітальний ремонт свердловини 120 м. № 4592) (аркуші справи 156-158). Під час виконання умов вказаного договору підряду, сторонами були складені та підписані наступні документи: довідка про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р., Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р., підсумкова відомість ресурсів за звітний період жовтень 2011 р. (аркуші справи 159-171).
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Одесакомунекологія» було укладено договір підряду № 84 від 20.09.2011 р. предметом якого було виконання підрядних робіт по капітальному ремонту водопровідних мереж та споруд та споруд м. Татарбунари (капітальний ремонт свердловини 120 м. № 4936) (аркуші справи 172-174). В ході виконання умов договору підряду, сторонами були складені та підписані наступні документи: довідка про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р., Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р., підсумкова відомість ресурсів за звітний період жовтень 2011 р. (аркуші справи 175-187).
Представником позивача було надано до суду платіжне доручення № 111 від 19.10.2011 р., а також виписку Одеського обласного управління ВАТОЩАД м. Одеси за 19.10.2011 р., в яких зазначається, що платник ТОВ «ПМК № 241»у сумі 663 831 грн. 49 коп. сплатив аванс ТОВ «Одесакомунекологія»за роботи по капітальному ремонту водопровідних мереж та споруд, згідно договору № 80 від 20.09.2011 р., в тому числі ПДВ -110 638 грн. 58 коп. (аркуші справи 188, 189).
Відповідно до ст.198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно ст. 198.2 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно ст. 198.6 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Згідно п. 201.6 та п. 201.7 цієї статті податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Згідно п. 201.10 ст.201 цього Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
В силу вищезазначених вимог, після виконання договорів підряду ТОВ «Одесакомунекологія»виписала позивачу податкову накладну № 11 від 19.10.2011 р. на загальну суму 663 831 грн. 36 коп., що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних, та податковою накладною № 11 від 19.10.2011 р. в якій зазначається продавець: ТОВ «Одесакомунекологія», покупець: ТОВ «ПМК-241»з якої вбачається, що сума ПДВ становить 110 638 грн. 58 коп. (аркуш справи 34), а тому у позивача виникло право на віднесення ПДВ по цим операціям до складу свого податкового кредиту.
Із аналізу норм податкового законодавства вбачається, що у разі, коли контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податків до бюджету а також щодо подання звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, і зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на формування свого податкового кредиту у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Крім того, як свідчать обставини справи, на момент здійснення господарських операцій (жовтень 2011 р.) ТОВ «Одесакомунекологія»було зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а, отже, мало певний правовий статус.
До того ж слід відзначити, що якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат. Отже, з загальним правилом несплата податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).
Цієї ж позиції підтримується Верховний суд України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Така позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Вищевикладене також підтверджене постановою Верховного Суду України у справі № 21-42а10 від 31.01.2011 року, головуючого судді Панталієнка П.В.
Оскільки порушення вимог чинного законодавства при здійсненні позивачем податкового обліку з податку на додану вартість відсутні, тому донарахування податковим органом податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкції було безпідставним та необґрунтованим.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Окрім зазначеного, жодна норма Податкового Кодексу України не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків покладений на органи податкової служби.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справі докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості винесеного відповідачем рішення до суду не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, підтверджені доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 241»(67755, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Бритівка, вул. Леніна, буд. 117, код ЄДРПОУ 36065869) до Білгород-Дністровської обєднаної державної податкової інспекції державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000021502 від 24.01.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання в сумі 110 638 грн. 00 коп. та штрафних санкцій в розмірі 27 660 грн. 00 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Білгород-Дністровською об'єднаною державною податковою інспекцією № 0000021502 від 24.01.2012 р., яким товариству з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 241»збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 110 638 (сто десять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 00 коп. та штрафна (фінансова) санкція в сумі 27 660 (двадцять сім тисяч шістсот шістдесят) грн. 00 коп.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею «18»червня 2012 року.
Суддя Я.В. Балан
18 червня 2012 року.