Справа: № 2а-3234/11 Головуючий у 1-й інстанції: Зінченко С.В.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"21" червня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;
за участю секретаря: Співак О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Солом»янського районного суду м.Києва від 21 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом до ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії, -
У червні 2011 року позивач звернувся до Солом»янського районного суду м.Києва з позовом до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії. Свої позовні вимоги мотивував тим, що має право на виплату допомоги як інваліду третьої групи у розмірі 36 місячного грошового забезпечення, в зв»язку із захворюванням, пов»язаним з участю у бойових діях при виконанні обов»язків військової служби. Зазначив, що розмір зазначеної грошової допомоги яку він отримав, виявилась значно меншою, ніж та яку повинен був одержати. Вважає, що причиною зменшення грошової допомоги виявилось неправильне визначення відповідачем розміру грошового забезпечення при розрахунку пенсії, а саме до грошового забезпечення не було включено додаткові види грошового забезпечення та премію. При зверненні позивача до Міністерства Оборони України у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності йому було відмовлено.
Постановою Солом»янського районного суду м.Києва від 21 липня 2011 року позов задоволенно частково.
Визнано протиправними дії Міністерства Оборони України по відмові у перерахунку та виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі передбаченому ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».
Зобов'язано Міністерство Оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 36 - місячного грошового забезпечення, виходячи із складу такого, що визначений ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».
В задоволенні решти позову - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю -доповідача, розглянувши та перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Задоволюючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання разової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Проте, Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив військову службу в Збройних Силах України.
Наказом начальника ГШ ЗС України від 05.11.2009 року позивач був звільнений з військової служби за станом здоров'я та виключений зі списків особового складу з 03.12.2009 року.
За висновками медико - соціальної експертної комісії від 19.01.2010 року позивачу була встановлена 3 група інвалідності, яка пов'язана з проходженням військової служби. Причиною інвалідності стало захворювання, пов'язане з участю у бойових діях при виконанні обов'язків військової служби. Відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»позивач має право на одноразову грошову допомогу в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Міністерство оборони України визнало право позивача на отримання допомоги як інваліда третьої групи і призначило її у розмірі 36 місячного грошового забезпечення.
Частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»встановлено, що разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.
Зазначеним порядком передбачено, що військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби виплачується грошова допомога у розмірі 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам IIІ групи.
Відповідно до пункту 3 Порядку розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років та 100-відсоткової надбавки, передбаченої Указами Президента України від 10 квітня 1996 р. N 925 та від 23 лютого 2002 р. N 173 і постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 р. N 829) за останньою посадою, яку військовослужбовець займав на день втрати працездатності, а особа, звільнена з військової служби, - на день звільнення.
Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги зробив висновок про те, що розмір одноразової грошової допомоги необхідно визначати з урахування грошового забезпечення на момент звільнення, як то встановлено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки постанова Кабінету Міністрів України обмежує права позивача.
Однак, даний висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки при визначенні права особи на отримання одноразової грошової допомоги, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», делеговано Кабінету Міністрів України визначити не тільки порядок проведення компенсаційних виплат, а й умови, за яких вони здійснюються.
Отже, здійснюючи розрахунок одноразової грошової допомоги відповідач правильно керувався пунктом 3 постановою Кабінету Міністрів України №499 від 28 травня 2008 року.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Солом»янського районного суду м.Києва від 21 липня 2011 року підлягає скасуванню та прийняттям нової постанови.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України -задоволити.
Постанову Солом»янського районного суду м.Києва від 21 липня 2011 року - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії -відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 26 червня 2012 року.
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Троян Н.М.