Іменем України
21 червня 2012 року Справа № 5002-7/1312-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дмитрієва В.Є.,
суддів Рибіної С.А.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
прокурор: Година Дмитро Андрійович, посвідчення № 363 від 08.12.2010 (помічник прокурора Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України);
позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1 від 01.02.2012 (Академія військово-морських сил імені П.С. Нахімова);
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 08 травня 2012 року у справі № 5002-7/1312-2012
за позовом військового прокурора Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27, місто Севастополь, 99011)
в інтересах держави в особі Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова (вул. Дибенка, 1а, місто Севастополь, 99028)
до приватне підприємство "Торговий дім "Вектор-21" (вул. Московська, буд.1/6, оф.219, місто Ялта, 98600)
про стягнення 78361,21 грн.
Військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Академії військово-морських сил імені П. С. Нахімова з позовом про стягнення з приватного підприємства "Торговий дім "Вектор-21" неустойки за прострочення виконання умов зобов'язання: 64 720,85 грн. у вигляді пені, 13 640,36 грн. штрафу, всього - 78 361,21 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на те, що 15.06.2011 року між Академією військово-морських сил імені П. С. Нахімова та приватним підприємством "Торговий дім "Вектор-21" був укладений договір купівлі-продажу №113, умови якого відповідачем були порушені. Так, прокурор стверджує, що всупереч пунктів 5.1, 6.3 договору приватним підприємством "Торговий дім "Вектор-21" була здійснена поставка рідких продуктів нафтоперероблення на склад Академії військово-морських сил імені П. С. Нахімова з простроченням строків поставки, через що на підставі пункту 7.3.2 договору з відповідача має бути стягнено 13 640,36 грн. штрафу та 64 720,85 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 травня 2012 року у справі №5002-7/1312-2012 позовну заяву військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова - залишено без розгляду.
Залишаючи без розгляду позов, господарський суд першої інстанції виходив з того, що прокурором пред'явлено позов не в інтересах держави, а фактично в інтересах та в особі самостійного суб'єкта господарської діяльності.
Не погодившись з ухвалою суду, заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 травня 2012 року по даній справі, справу направити на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Заявник апеляційної скарги вважає, що ухвала прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки викладені в ній є безпідставними та необґрунтованими.
У судове засідання апеляційної інстанції 21 червня 2012 року представник відповідача не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін та третіх осіб, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників сторін не було визнано обов'язковою, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутністю таких представників.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора та представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Як зазначено в позовній заяві військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся з позовом до суду і інтересах Міністерства Оборони України та Севастопольської КЕЧ морської, як представник держави.
Згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
В силу статті 36-1 цього Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
У відповідності до абз. 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У рішенні Конституційного Суду України у справі за поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 ГПК України (1798-12) від 08.04.1999 року №3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Суд першої інстанції не взяв до уваги, що згідно з Законом України „Про оборону України" від 06.12.1991 року № 1932-XII від 05 жовтня 2000 року Збройні Сили України -це військова державна структура, яка признана для збройного захисту суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України. Зазначений закон визначає, що організаційно Збройні Сили України складаються з військових з'єднань, об'єднань, частин, підрозділів, військових закладів.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 року №1934-XII Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України як головний орган військового управління; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, до яких, зокрема, відноситься і Академія військово-морських сил імені П.С. Нахімова, яка є підрозділом Міністерства оборони України.
Відповідно до статуту Академії, її форма власності є державною.
Згідно з пунктом 1.3 статуту основними напрямами діяльності Академії є підготовка висококваліфікованих фахівців для Військо-Морських Сил Збройних Сил України, Центрального ракетно-артилерійського управління озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в таких галузях знань:
- радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв'язок;
- транспорт та транспортна інфраструктура;
- машинобудування та матеріалообробка;
- інформаційна безпека.
Судова колегія зазначає, що несплата приватним підприємством „Торговий дім „Вектор-21" заборгованості Міністерству оборони України в особі Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова заподіює останній збитки, які виражаються в тому, що через брак оборотних коштів Академія військово-морських сил імені П.С. Нахімова не має змоги належним чином виконувати покладені на неї Міністерством оборони України функції щодо утримання та обслуговування житлового фонду Міністерства оборони України, оскільки Академія військово-морських сил імені П.С.Нахімова фінансується з державного бюджету, своїми діями приватне підприємство „Торговий дім „Вектор-21" заподіює збитки державному бюджету України.
Згідно зі статтею 8 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України" від 21.09.1999 року №1076-XIV кошти, одержані від здійснення військовими частинами господарської діяльності, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на національну оборону відповідно до кошторису Міністерства оборони України. Порядок обліку коштів, одержаних від господарської діяльності у Збройних Силах України, визначається Міністерством фінансів України та Міністерством оборони України.
Судова колегія погоджується з доводами заявника апеляційної скарги стосовно того, що неотримання Академією коштів від господарської діяльності у взаємовідносинах з приватним підприємством „Торговий дім „Вектор-21" штрафних санкцій за прострочення виконання умов зобов'язання, як наслідок, призводить до недонаповнення державного бюджету України коштами для потреб забезпечення національної оборони.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись статтями 101, 103 (пунктом 2), 104 (пунктом 4), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 травня 2012 року у справі № 5002-7/1312-2012 скасувати.
3. Справу направити до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду позову по суті.
Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв
Судді С.А. Рибіна
Ю.М. Гоголь
Розсилка:
1. Військовий прокурор Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27, місто Севастополь, 99011)
2. Академія військово-морських сил імені П.С. Нахімова (вул. Дибенка, 1а, місто Севастополь, 99028)
3. Приватне підприємство "Торговий дім "Вектор-21" (вул. Московська, буд.1/6, оф.219, місто Ялта, 98600)