ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-33/6548-2012 11.06.12
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Онікс"
до 1) відкритого акціонерного товариства"Національна акціонерна страхова
компанія "Оранта"
2) публічного акціонерного товариства «Малинський дослідно-
експериментальний ливарно-механічний завод
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
ОСОБА_1
про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 18 663,94 грн.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 2 від 03.01.2012 року;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
встановив :
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Онікс»до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та публічного акціонерного товариства «Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 18 663,94 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.12.2010 року по вул. Кільцева дорога, 16 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «МАЗ»державний НОМЕР_1, що належав відкритому акціонерному товариству «Малинський дослідно-експерементальний завод», під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля ЕАТ»державний НОМЕР_2, що належав ОСОБА_3, під його керуванням, внаслідок чого автомобіль ЕАТ»отримав механічні пошкодження.
Згідно з довідкою ВДАІ Святошинського РУ ГУ МВС України м. Києва вих. № 3883 від 21.10.2010 року, водій ОСОБА_1 порушив п. 13.3. Правил дорожнього руху України. Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва у справі № 3-7793/2010 від 06.12.2010 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбачено ст. 124 КУпАП України, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Автомобіль марки ЕАТ»державний номер НОМЕР_2, в період скоєння ДТП був застрахований приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Онікс»за договором добровільного страхування наземного транспорту № 061-1523 від 19.07. 2010 року, відповідно до якого приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Онікс»взяло на себе зобов'язання виплатити в межах страхової суми страхове відшкодування за збиток, нанесений вищевказаному транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 1416 від 18.10.2010 року, виконаного оцінювачем товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Легіон»Лепіскою О.М., розмір шкоди, заподіяної в результаті ДТП автомобілю марки ЕАТ»державний НОМЕР_2, становить 18 130,94 грн.
На підставі заяви страхувальника вх. № 396/1 від 05.10.2010 року, акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 06.10.2010 року, довідки ВДАІ Святошинського РУ ГУМВС України м. Києва вих. № 3883 від 21.10.2010 року, довідки ВДАІ від 05.10.2010 року про механічні пошкодження, звіту № 1416 про оцінку колісного транспортного засобу від 18.10.2010 року, заяви ОСОБА_3 про виплату страхового відшкодування № 428 від 26.10.2010 року, приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Онікс»складений страховий акт № 061-1523/631 від 09.11.2010 року, яким встановлено факт настання страхового випадку і необхідність виплати страхового відшкодування в сумі 17 505,94 грн. (розмір завданого збитку без врахування зносу та за вирахуванням франшизи за договором страхування).
Відповідно до страхового акту № 061-1523/631 від 09.11.2010 року в рахунок сплати наступної частини страхового платежу за договором страхування приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Онікс»зарахувало на користь ОСОБА_5 3 125,00 грн., кошти у розмірі 14 380,94 грн. було перераховано на користь ОСОБА_5, що підтверджується платіжним дорученням № 1278 від 11.11.2010 року.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 в період вчинення ДТП була застрахована відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ 6732283.
Позивач звернувся до відповідача із заявою № 27 від 25.01.2011 року про відшкодування боргу в порядку регресу в розмірі 17 505,94 грн. Проте зазначена заява залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Таким чином, відповідно до вищевикладеного, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Онікс" звернулось до суду з вимогою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 17 505,94 грн. та з публічного акціонерного товариства «Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод»625,00 грн. франшизи, 83,00 грн. витрат на отримання довідки ДАІ та 450,00 грн. витрат на проведення товарознавчого дослідження вартості збитку.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.05.2012 року порушено провадження у справі № 5011-33/6548-2012, розгляд справи призначено на 11.06.2012 року.
В судове засідання 11.06.2012 року з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 17 505,94 грн. та з публічного акціонерного товариства «Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод»625,00 грн. франшизи, 83,00 грн. витрат на отримання довідки ДАІ та 450,00 грн. витрат на проведення товарознавчого дослідження вартості збитку, а також стягнути з відповідачів судовий збір в розмірі 1 609,50 грн.
Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, проте через відділ діловодства господарського суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого частково визнав заявлені позовні вимоги, а також просить розглянути справу без участі повноважного представника.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав проте через відділ діловодства господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що неможливість представника забезпечити явку в судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку відповідач-2 мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника третьої особи суд не повідомлений.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 06.12.2010 року по справі № 3-7793/2010 року встановлено, що ОСОБА_1 05.12.2010 року о 10 год. 45 хв., керуючи автомобілем «МАЗ»державний НОМЕР_1, рухався по Кільцевій дорозі, 16 у м. Києві, при цьому під час випередження автомобіля «Seat»державний НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, не дотримався безпечного бокового інтервалу до нього, внаслідок чого відбулося зіткнення, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і застосоване до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн.
Відповідно до договору добровільного страхування транспорту (крім залізничного) № 061-1523 від 19.07.2010 року, укладеного між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Онікс»та ОСОБА_5 застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Seat Cordoba»державний НОМЕР_2.
Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 1416 від 18.10.2010 року, вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Seat Cordoba»державний НОМЕР_2, складає 18 130,94 грн.
На підставі страхового акту № 061-1523/631 від 09.11.2010 року, страхове відшкодування в розмірі 3 125,00 грн. зараховано в рахунок наступної частини страхового платежу за договором, кошти у розмірі 14 380,94 грн. перераховано на користь ОСОБА_5, що підтверджується платіжним дорученням № 1278 від 11.11.2010 року.
Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Цивільна відповідальність власника транспортного засобу «МАЗ»державний НОМЕР_1, застрахована відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6732283.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 86/96-ВР від 07.03.1996 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «МАЗ»державний НОМЕР_1, була застрахована відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6732283, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.
26.01.2011 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою № 27 від 25.01.2011 року про виплату в порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДПТ. Проте зазначена заява відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-1 страхового відшкодування в розмірі 17 505,94 грн. в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позовних вимог до публічного акціонерного товариства «Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод»суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно зі ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У відповідності до довідки Управління державної автомобільної інспекції Головного управління в м. Києві Міністерства внутрішніх справ України № 3883 від 21.10.2010 року, транспортний засіб «МАЗ»державний НОМЕР_1 належить публічному акціонерному товариству «Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод».
Пунктом 9.3.1 договору страхування передбачено, що для доведення наявності страхового випадку страхувальник повинен надати довідку ДАІ з місця пригоди за встановленою формою, яка має містити наступні дані: ПІБ водія транспортного засобу, реквізити транспортного засобу, місце, час та дату скоєння, пошкодженого транспортного засобу, підпис інспектора ДПС та штамп відповідного відділу ДАІ.
У відповідності до положень п.п 7.3.2, 7.3.5 договору страхування передбачено, що страховик має право: з'ясовувати причини, обставини і наслідки страхового випадку; після виплати страхового відшкодування пред'явити позов до третьої особи, що несе відповідальність за нанесений збиток.
Згідно п. 9.1. та пп. 9.5.1. договору страхування, для підтвердження настання страхового випадку та отримання страхового відшкодування страхувальник надає страховику висновок експерта - автотоварознавця. Також відповідно до пункту 10.1. договору, страхувальник повинен надати страховику всі необхідні документи, що підтверджують розмір збитку.
Відповідно п. 10.28.2 договору страхування, страховик відшкодовує витрати, спричинені страховим випадком, а саме - вартість послуги за отримання документів, що стосуються страхового випадку і визначають розмір збитку.
Судом встановлено, що позивачем, у зв'язку з встановленням факту ДПТ та визначенням розміру матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу «Seat Cordoba»державний НОМЕР_2, понесені фактичні витрати в розмірі 450,00 грн. оплати товарознавчого дослідження та 83,00 грн. на отримання довідки ДАІ
Відповідно до ч.1 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно ч.2 статті 22 ЦК України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Реальними збитками в даному випадку є грошове вираження вартості понесених витрат на відновлення опори, а упущеною вигодою - можливість потерпілою особою отримання доходів по маршрутам.
Судом встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:
- протиправність поведінки відповідача (скоєння дорожньо-транспортної пригоди в результаті порушення правил дорожнього руху);
- збитки, як результат протиправної поведінки (у результаті порушення правил дорожнього руху);
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками (саме у зв'язку порушенням правил дорожнього руху були завдані збитки);
- вина особи, що заподіяла збитки (Згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 06.12.2010 року по справі № 3-7793/2010 року встановлена вина ОСОБА_1).
Окрім того, відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Пунктом 36.6. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву № 09-03-12/14651 від 08.06.2012 року, відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6732283 розмір франшизи дорівнює 510,00 грн.
Таким чином вимоги в частині стягнення франшизи в розмірі 625,00 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з публічного акціонерного товариства «Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод»франшизи частково в розмірі 510,00 грн.
Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з публічного акціонерного товариства «Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод»83,00 грн. витрат на отримання довідки ДАІ та 450,00 грн. витрат на проведення товарознавчого дослідження вартості збитку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до положень статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Онікс" (39627, Полтавська обл., м. Кременчук, квартал 278, 22-Б, ідентифікаційний код 32079024) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 17 505 (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ять) грн. 94 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 509 (одна тисяча п'ятсот дев'ять) грн. 71 коп.
3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод»(11601, Житомирська обл., м. Малин, вул. Огієнка, 55, ідентифікаційний код 30793296) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Онікс" (39627, Полтавська обл., м. Кременчук, квартал 278, 22-Б, ідентифікаційний код 32079024) 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп. франшизи, 83 (вісімдесят три) грн. 00 коп. витрат на отримання довідки ДАІ та 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. витрат на проведення товарознавчого дослідження вартості збитку, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 97 коп.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 18.06.2012 року
Суддя С.М.Мудрий