"21" червня 2012 р. Справа № 05-5-1/1297
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів:Грейц К.В. -головуючого, Бакуліної С.В., Сибіги О.М.,
розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
на постановувід 19.04.2012
Київського апеляційного господарського суду
у справі господарського суду міста Києва № 05-5-1/1297
за позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
доОбєднання співвласників багатоквартирних будинків "Молодіжний -15"
про спонукання укласти договір,
за участю представників: позивача - відповідача - Бараницький Д.Ю. не з'явились
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.03.2012 (суддя Мельник В.І.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного від 19.04.2012 (колегія суддів у складі головуючого судді Коршун Н.М., суддів Авдєєва П.В., Куксова В.В.), позовну заяву і додані до неї документи у справі №05-5-1/1297 за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (далі -позивач) до Обєднання співвласників багатоквартирних будинків "Молодіжний - 15" (далі -відповідач) повернено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Ухвала та постанова мотивовані тим, що банківські реквізити, зазначені у платіжному дорученні №397 від 01.02.2012, доданому до позовної заяви, не відповідають вимогам листа Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві №06-08/327-1049 від 30.01.2012, яким встановлені реквізити для сплати судового збору за подання позовних заяв до господарського суду м. Києва, а саме, невірно вказано код ЄДРПОУ господарського суду м. Києва та номер рахунку.
Не погоджуючись з ухвалою та постановою у справі, позивач в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати і направити справу на розгляд господарського суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами вимог ст. 125 Конституції України, ст. ст. 43, 47, 38, 43, п. 4 ст. 65 ГПК України.
Зокрема, скаржник зазначає, що додане до позовної заяви платіжне доручення є належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки сплачена скаржником сума -1073,00 грн. обчислена згідно ставок, визначених Законом України "Про судовий збір", і перерахована до на рахунок територіального органу Державного казначейства України, відкритий для сплати судового збору за подання позовних заяв до господарського суду м. Києва, який був відомий платникові станом на дату перерахування коштів, втім, місцевий господарський суд, в порушення пункту 4 статті 65 ГПК України, у разі наявності сумнівів щодо зарахування коштів на належні реквізити, не витребував від позивача документів, які б підтверджували зарахування судового збору до державного бюджету, а повернув позовні матеріали без розгляду, позбавивши позивача права на судовий захист.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечив проти її задоволення.
Представник відповідача своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування норм процесуального права в постанові апеляційного та ухвалі місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 46 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Згідно з пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви позивача без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що реквізити рахунку для зарахування судового збору, зазначені в платіжному дорученні №397 від 01.02.2012, не відповідають реквізитам, на які повинен сплачуватися судовий збір з позовних заяв, що подаються до господарського суду міста Києва.
Проте, визнавши, що судовий збір сплачено всупереч встановленому порядку, господарські суди не зазначили, який порядок сплати судового збору і встановлений яким законом порушив позивач та не врахували, що при вирішенні питання щодо дотримання скаржником вимог пункту 3 частини 1 статті 57 ГПК України юридичне значення має факт зарахування судового збору до державного бюджету, а не те, що грошові кошти, сплачені за платіжним дорученням №397 від 01.02.2012, були перераховані на попередньо встановлені реквізити, ніж ті, які були надалі змінені листом Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві №06-08/327-1049 від 30.01.2012 і про які позивачі ще не було відомо.
За наявності сумнівів у надходженні та зарахуванні судового збору до державного бюджету України, місцевий господарський суд не позбавлений права, прийнявши позов до провадження, на підставі статті 38 Господарського процесуального кодексу України витребувати у позивача додаткові докази такого зарахування, зокрема, відповідне підтвердження територіального органу державного казначейства, якому перераховано судовий збір.
Крім того, відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" суд першої інстанції не позбавлений можливості не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми судового збору стягнути за результатами розгляду справи.
Отже, судами попередніх інстанцій невірно застосовано приписи пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, а тому оскаржувані судові акти у справі підлягають скасуванню з передачею справи на розгляд господарського суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 та ухвалу господарського суду міста Києва від 07.03.2012 у справі № 05-5-1/1297 скасувати.
Справу направити на розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя К.В.Грейц
Судді С.В.Бакуліна
О.М.Сибіга