"20" червня 2012 р. Справа № 33/5005/12364/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В.
з участю представників: позивача: відповідача: Чернецький В.М. не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "Авіас"
на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2011 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року
у справі№ 33/5005/12364/2011
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс"
дотовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "Авіас"
про стягнення 73 222, 51 грн.
У вересні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс" звернулось до господарського суду із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "Авіас" 73 222, 51 грн. заборгованості за договором постачання № 155 від 01.07.2011 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2011 р. (суддя -Рудовська І.А.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 р. (головуючий -Антонік С.Г., судді -Чимбар Л.О., Чоха Л.В.), позов задоволено. Стягнуто з відповідача 73 222, 51 грн. заборгованості та судові витрати.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та провадження у справі припинити.
У відзиві на касаційну скарну позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення -без змін.
Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.07.2011 року між ТОВ виробничо-торгівельної фірми "Авіас" (постачальник) та ТОВ "Дніпромаштранс" (покупець) укладено договір постачання № 155, за умовами якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар. Найменування товару -бензин А-76 (80), А-92, А-95 Евро, дизельне паливо, газ.
У п. 1.6 договору сторони узгодили, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картами) на отримання товару, відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 року.
Згідно з п. 2.1 договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
Відповідно до п. п. 4.1, 4.4. договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. Після оплати товару протягом 5 робочих днів постачальник зобов'язаний передати покупцю, а покупець - отримати від постачальника довірчі документи (скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару.
Згідно з п. 5.2.1 договору передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-карт.
На виконання умов договору, позивач перерахував на рахунок відповідача 115 245,02 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 385 від 05.07.2011р., № 403 від 13.07.2011 р., № 421 від 20.07.2011 р., а відповідач передав позивачу скретч-карти на дизельне пальне на суму 58 548,76 грн. (а.с. 16 - 23, т. 1),
У зв'язку з тим, що постачальник не поставив покупцю товару на суму 56 696,26 грн., а скретч-карти на дизельне пальне на 2 770 л., 1 100 л та на 270 л. були заблоковані, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами та претензією в яких просив останнього повернути суму передоплати та розблокувати скретч-карти.
Однак, вказані листи та претензія були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
13.09.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення 56 696,26 грн. передоплати та 16 526, 25 грн. вартості товару, в передачі якого позивачу було відмовлено, а всього на суму 73 222, 51 грн., проте дана вимога була залишена відповідачем без задоволення.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за договором постачання № 155 від 01.07.2011 року, у відповідача утворився борг у розмірі 73 222, 51 грн.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч.1 ст. 670 ЦК України).
Відтак, рішення господарських судів про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 73 222, 51 грн. є законними і відповідають обставинам справи.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачем, в силу норм ст. 614 ЦК України, не доведено, що ним вживалися всі залежні від нього заходи щодо належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором постачання та відсутності вини відповідача у порушенні таких зобов'язань.
Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог статті 33 ГПК України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "Авіас" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року у справі за № 33/5005/12364/2011 -без змін.
Головуючий, суддя М. Остапенко
Суддя П. Гончарук
Суддя Л.Стратієнко