Справа № 2/2506/289/12
Провадження по справі 2/2506/25625/11
20.06.2012 року
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі: судді Жук М.І., за участю секретарів судового засідання Козлової І.С., Ніцай М.С., Гоєнко О.Г., Кривопиша Я.О., позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва (третя особа -Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області),-
17.11.2011 року позивач звернувся до суду з позовом (позов уточнений згідно заяви від 28.05.2012 року) з вимогами: про визнання прибудови до будинку АДРЕСА_1 самочинним будівництвом та про знесення вказаної прибудови за рахунок відповідача.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав.
Відповідач позов не визнав.
Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши докази по справі - суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Як встановлено в судовому засіданні позивач є власником будинку АДРЕСА_2 та користувачем земельної ділянки, на якій розміщено будинок, а відповідач є власником будинку АДРЕСА_1 та власником земельної ділянки, на якій розміщено її будинок (а.с.102-110, 69-70).
Відповідач, в порушення ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», самовільно розпочав будівництво прибудови житлового будинку, що встановлено перевіркою, проведеною державним органом - Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області (яка видала відповідний припис про усунення порушень) та органом місцевого самоврядування -Деснянською районною радою в місті Чернігів, за що відповідач був притягнутий 04.10.2011 року до адміністративної відповідальності за ст.97 КУпАП (самовільне будівництво споруд) у вигляді штрафу (а.с.8, 121).
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання прибудови до будинку АДРЕСА_1 самочинним будівництвом не можуть бути задоволені, так як такий факт вже був встановлений відповідним державним органом - Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області; відповідач був підданий за це самочинне будівництво адміністративному стягненню у вигляді штрафу і встановлення такого факту згідно судового рішення по цивільній справі буде необґрунтованим, оскільки статус самочинного будівництва, яке вчинив відповідач, вже був встановлений в порядку адміністративного провадження згідно ст.97 КУпАП.
Відповідно до положень ст.376 ЦК України, право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного їх права (ст.391 ЦК України). У разі порушення прав інших осіб, суд може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від його проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.
Згідно п.п.22, 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і така процедура можлива за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм та правил, визначених державними правилами та санітарними нормами та якщо особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від такої перебудови.
Позивач не довів, що діями відповідача з будівництва прибудови порушені його права. Доводи позивача про те, що прибудова зводиться відповідачем на відстані 66 см від межі суміжних земельних ділянок (повинно бути не менше 1 м) і цим порушені його права -не заслуговують на увагу та не порушують його прав, так як сарай позивача «В»також розташований безпосередньо на межі суміжних земельних ділянок, прибудова відповідача (зовнішня її стіна) знаходиться на одній ліній із законно збудованим будинком відповідача, тобто будинок позивача також фактично знаходиться на відстані 66 см від межі земельних ділянок (а.с.103, 114).
Крім того, позивач не використав своє право шляхом звернення до суду зобов'язати відповідача здійснити перебудову самочинної нерухомості відповідно до норм та правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, що є необхідною умовою для подальшого знесення самочинного будівництва, якщо забудовник відмовляється від такої перебудови.
Встановлені судом обставини є підставами для повної відмови в задоволенні позову, так як законні підстави для знесення самочинного будівництва на даний час відсутні.
Керуючись ст.ст.209 ч.3, 213-215, 88 ЦПК України, суд,-
Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення в повному обсязі складене і підписане 25.06.2012 року.
Суддя Жук М.І.