Справа № 2506/2837/2012
Провадження по справі 2/2506/1662/2012
25.06.2012 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
головуючого -судді Сапона А.В.,
при секретарі -Шиловій Ж.О.,
за участю позивача -ОСОБА_1,
відповідача -ОСОБА_2,
представника відповідача -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
25.04.2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 20000 грн. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 22.03.2012 року між сторонами було укладено договір позики, за яким позивач передав відповідачу в борг грошову суму в розмірі 20000 грн., яку останній зобов'язався повернути до 30.03.2012 року, проте своїх зобов'язань за договором позики відповідач не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги і наполягав на їх задоволенні.
Відповідач та його представник у судовому засіданні проти позову заперечили, мотивуючи тим, що відповідач грошей за договором позики не отримав, а підписав договір та розписку під психологічним тиском під погрозою фізичної розправи.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши письмові докази у справі, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та по наданих суду доказах, суд приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підтвердження укладення договору позики та його умов, відповідно до ч. 2 ст.1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позивачем було подано оригінали договору позики та розписки від 22.03.2012 року, згідно до яких відповідач взяв у борг у позивача суму коштів в розмірі 20000 грн., які зобов'язався повернути в повному об'ємі в термін до 30.03.2012 року.
В порушення договору позики, відповідач у зазначений в розписці та договорі термін не виконав взяті на себе зобов'язання по поверненню суми позики в повному обсязі, тому вона підлягає стягненню судом.
Відповідно до вимог ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.
Як зазначено у ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Вимоги позивача щодо повернення суми заборгованості відповідачем жодним чином не спростовані. Відповідачем договір позики в судовому порядку не оспорювався, доказів з приводу тиску відповідача на позивача надано суду не було.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті позивачем судового збору в сумі 214,60 грн. за подачу позовної заяви та 107,30 грн. за подачу заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 292, 294-296 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20000 (двадцять тисяч) грн. за договором позики та 312 (триста дванадцять) грн. 90 коп. витрат по оплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області протягом десяти днів, у порядку, передбаченому ст.ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя: А.В. Сапон