Справа № 2506/3641/2012
Провадження по справі 1/2506/270/2012
20.06.2012 року Деснянський районний суд м. Чернігова у складі :
головуючого-судді - Розинка В.М.
при секретарі - Осовицькій А.М.
з участю прокурора - Карася В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, із початковою загальною освітою, не працюючого, не одруженого, має на утриманні - матір пенсіонерку, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 16.12.1999 року за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова за ст. ст. 140 ч. 3, 81 ч. 3 КК України 1960 року до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, умовно-достроково звільненого з не відбутим строком 1 рік 3 місяці та 4 дні згідно постанови Прилуцього міськрайонного суду Чернігівської області від 19.12.2001 року, 19.05.2005 року за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова за ст. ст. 296 ч. 2, 122 ч. 1, 185 ч. 2, 296 ч. 1 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, умовно-достроково звільненого з не відбутим строком 7 місяців та 28 днів згідно постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12.04.2007 року, мешканця АДРЕСА_1-
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України , -
01.02.2012 р. близько 00.30 год. підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, із метою відкритого викрадення чужого майна, підійшов до ОСОБА_2 та наніс йому декілька ударів рукою в область обличчя та тулубу, чим застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, після чого відкрито викрав рюкзак, вартістю 120 грн., куртку, вартістю 50 грн. та мобільний телефон «Сіменс А-65», вартістю 250 грн. з сім-картою мобільного оператора «Лайф», вартістю 25 грн., а всього викрав майна на загальну суму 445 грн., що належить потерпілому ОСОБА_2
Підсудний, будучи допитаним у судовому засіданні, вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що 31.01.2012 р. він раз зі своїм приятелем приїхали до знайомих встановлювати двері. По закінченню роботи вони отримали платню, та сіли за стіл вечеряти, де він ужив у великій кількості спиртне. Коли він вийшов з приятелем на вулицю, то почав з ним сперечатись з приводу зароблених грошей, оскільки він був нетверезий. У цей час мимо проходив невідомий чоловік, до якого він почав чіплятись та наніс йому кілька ударів в область обличчя та тулубу, що було далі, він не пам'ятає, однак наступного ранку він знайшов у себе в кармані мобільний телефон, який, як йому розповів його друг, він забрав у невідомого чоловіка, а всі інші речі викинув. Він розуміє, що так чинив, бо був у нетверезому стані, у скоєному розкаюється та просить суворо не карати. Завдану потерпілому шкоду відшкодував у повному обсязі.
Враховуючи свідчення підсудного, а також те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що його дії правильно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а вина в скоєному доведена в повному обсязі.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу винного -його вік, сімейний стан, наявність постійного місця проживання та відсутність негативних характеристик за таким, перебування в нього на утриманні матері пенсійного віку, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку, а також обставину, що його обтяжує -учинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, приймає до уваги відсутність вимог потерпілого про призначення суворого покарання, в зв'язку з чим, доходить висновку, що ще не втрачена можливість виправлення підсудного без відбуття покарання, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням, що є необхідним й достатнім для попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним за ст. 186 ч. 2 КК України й призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації та не виїжджати без дозволу за межі України.
Мірою запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту його проголошення.
Головуючий В.М. Розинко