Справа № 2-5310/11
Номер провадження 2/1109/662/2012
07 червня 2012 року Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі:
головуючого судді Завгороднього Є.В.
при секретарі судового засідання Хайнацькій Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання ордеру недійсним, виселення особи з жилого приміщення,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради і ОСОБА_2 з вимогами про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 16 липня 2007 року № 802 в частині надання ОСОБА_2 кімнати АДРЕСА_1, у зв»язку з чим визнати недійсним ордер № 69, виданий Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради від 31 серпня 2007 року на ім»я ОСОБА_2 щодо права заняття жилої площі в гуртожитку по АДРЕСА_1 виселити ОСОБА_2 без надання іншого жилого приміщення з кімнати
АДРЕСА_1, стягнути судові витрати.
В суді ОСОБА_1 і його представники вимоги підтримали, в обґрунтування зазначили про наступне: ОСОБА_1 права користування кімнатою в гуртожитку не втратив, спірна квартира на момент ухвалення оскаржуваного рішення не була вільною, тому рішення і ордер про надання відповідачу права на користування кімнатою суперечать закону і підлягають скасуванню. ОСОБА_2, яка з порушенням закону набула права користування спірним житлом підлягає виселенню.
Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради викликався, представники не з»явились, їх неявка не перешкоджає вирішенню житлового спору.
Виклик ОСОБА_2 здійснений шляхом опублікування оголошення у пресі, відповідно до правил встановлених ч.9 ст.74 ЦПК України.
З»ясовані наступні факти і відповідні їм правовідносини :
Дочірнім підприємством Кіровоградська торгівельно-побутова фірма «Зірка» на ім»я ОСОБА_1 30.08.1995року був виданий ордер № 84 про право на зайняття, а відтак і безстрокового користування кімнатою АДРЕСА_1 (а.с.106).
Оглянутий в судовому засіданні оригінал паспорта громадянина України виданий на ім»я ОСОБА_1 та інформація, яка міститься в адресній довідці, засвідчує, що станом на 05.03.2012 року, ОСОБА_1 зареєстрований в кімнаті АДРЕСА_1. (а.с.11, 102)
Зміна назви вулиці і нумерації будинку гуртожитку проведені у зв»язку із виконанням рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 14.01.2003 року, яким частина АДРЕСА_1 на якій розташована будівля гуртожитку була перейменована на АДРЕСА_1. Цим же рішенням орган місцевого самоврядування змінив і нумерацію будинків, через що будівлі АДРЕСА_1. Перераховані обставини документально підтверджуються довідкою бюро технічної інвентаризації № 907-5 від 13.04.2012 року. Таким чином фактичним місцем реєстраційного обліку позивача з правом постійного користування, є кімната АДРЕСА_1.
Чинна редакція Житлового Кодексу України не містить правових підстав за умовами яких зміна нумерації і найменування вулиці (зміна поштової адреси), може стати приводом для втрати мешканцем гуртожитку права користування жилим приміщенням. Таким чином на момент вирішення цього житлового спору, у позивача існує право безстрокового користування кімнатою АДРЕСА_1. Правомірність безстрокового користування позивачем кімнатою АДРЕСА_1 встановлена судом. Підстави і період можливого не проживання ОСОБА_1 не входять до предмету доказування, тому не впливають на вирішення спору.
Згідно частин 1-2 ст.58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.
Кімната АДРЕСА_1 правомірно безперервно займається позивачем з 30.08.1995 року, це приміщення на час прийняття рішення органу місцевого самоврядування і видачі ордеру, не було вільним, що свідчить про незаконність як рішення, так і ордеру.
Частина 3 ст.9 ЖК України передбачає, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Згідно ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Зазначене жиле приміщення не було вільним. Це свідчить про незаконність видачі ордеру на дане приміщення громадянці ОСОБА_2, а також незаконність оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради в частині надання ОСОБА_2 права на користування цією кімнатою.
Частина 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування передбачає, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Так, згідно ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ст. 59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнаний недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Факт обмеження прав користувача квартири, через вселення в неї відповідача, є очевидним, тобто оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування порушує порядок і умови надання жилих приміщень, обмежує ОСОБА_1 у праві користування кімнатою, що вказує на його незаконність, а відтак і необхідність скасування в цій частині.
Самостійною підставою задоволення вимог позивача є і наступні обставини:
Ч.1ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачає, що до повноважень органів міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, належить облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності.
Таким чином вирішальною обставиною і предметом доказування є час, з якого спірне нерухоме майно стало належати до комунальної власності. За правилами ч.2 ст.60 цього Закону врегульовані порядок і підстави набуття права власності на комунальне майно, по яким; підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Частина 3 ст. 640 ЦК України передбачає порядок, за умовами якого договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації- з моменту державної реєстрації.
Згідно змісту довідки бюро технічної інвентаризації від 18.01.2012 року № 68521/115-3, зазначається, що АДРЕСА_1 належить територіальній громаді міста Кіровограда на підставі свідоцтва про право власності від 06.04.2010року. (а.с.72).
Сукупність перерахованих фактів документально підтверджує, що Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради 16.07.2007 року прийняв оскаржуване рішення № 802 про надання житла громадянці ОСОБА_2 та видав ордер № 69 від 31.08.2007 року на право користування нею квартирою АДРЕСА_1 в той час коли за територіальною громадою ще не була проведена державна реєстрація права власності як на комунальну власність-багатоповерхову будівлю АДРЕСА_1 Відтак Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради не могли вчинятись дії спрямовані на розпорядження майном, яке не належало до комунальної власності. Одержання ОСОБА_2 права на проживання в спірній кімнатою відбулось з порушенням перерахованих вимог закону.
Суд погодився з обґрунтованими і підтвердженими в суді доводами позивача про незаконність рішення і недійсність ордеру, що вказує на відсутність правових підстав у ОСОБА_2 продовжувати використання кімнати АДРЕСА_1 як наслідок, ОСОБА_2 підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення.
Через те, що орган місцевого самоврядування при прийнятті оскаржуваного рішення і видачі ордеру не здійснив належної перевірки стосовно права користування позивачем спірною кімнатою, та вчинив правочини спрямовані на розпорядження майном до державної реєстрації права на комунальну власність, суд покладає відшкодування витрат пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача та за звернення із позовом в суд, на Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради. (ст. 79, 88 ЦПК України.)
8,5грн.+8.5грн.+37грн+16,67+336грн.=406грн. 67коп.
З огляду на перераховані обставини, керуючись ст. 213-215 ЦПК України,
Визнати незаконним і скасувати рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 16 липня 2007 року № 802 в частині надання ОСОБА_2 кімнати АДРЕСА_1.
Визнати недійсним ордер № 69, виданий Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 31 серпня 2007 року на ім»я ОСОБА_2 на право зайняття кімнати АДРЕСА_1.
Виселити ОСОБА_2 без надання іншого жилого приміщення з кімнати АДРЕСА_1
Стягнути з Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради на користь ОСОБА_1 406грн. 67 коп. судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі до Апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд міста Кіровограда апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Є. В. Завгородній