Справа № 0554/1960/2012
Іменем України
08 червня 2012 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі :
головуючого судді Федорової О.Ф.,
при секретарі Олійник Ю.О.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Новіков В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шахтарськ Донецької області (далі - Фонду) про відшкодування моральної шкоди, суд-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, в якій вказав, що він з 1984р. по 2002р. перебував у трудових відносинах на різних підприємствах вугільної промисловості останній час стволовим 4-го розряду. Згідно висновку МСЕК від 29.08.2002р. йому встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 55% та третя група інвалідності безстроково, у зв'язку з травмою травматичний іридоцикліт, гіфема, гематокорне, гемофтальм лівого ока, в результаті великого проникаючого поранення склери.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та повідомив, що внаслідок травми він втратив працездатність, змінився звичайний порядок його життя, крім того, захворювання завдає йому фізичних страждань - він страждає від того, що не має змоги вільно пресуватися та виконувати любу працю, тому вважає, що йому заподіяно моральну шкоду, яку просить відшкодувати і стягнути з відповідача у розмірі 25000грн.
Представник відповідача Новіков В.М. з позовом не погодився, мотивуючи наступним, що 20.03.2007р. набрав чинності З.У. «Про внесення змін до З.У.„Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"», згідно якого заподіяна шкода випливає з трудових правовідносин та має відшкодовуватися роботодавцем, який створив небезпечні умови праці, тому в зв'язку з викладеним просив у позові відмовити.
Судом встановлено наступні факти:
Позивач з 1984р. по 2002р. перебував у трудових відносинах на різних підприємствах вугільної промисловості, останній час працював стволовим четвертого розряду на ш «Прогрес» та 17.12.2002р. звільнився за власним бажанням у із-за неможливості виконувати роботу у зв'язку із станом здоров'я. 25 травня 2002р. він отримав виробничу травму у зв'язку з чим 28.05.2002р. був складений акт про нещасний випадок на виробництві. Відповідно до довідки МСЕК від 29.08.2002р. йому встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 55% та третя група інвалідності безстроково.
Суд вважає доведеним, що позивачу внаслідок травми заподіяно моральну шкоду, що позивач відчував і відчуває фізичні страждання, частково втратив працездатність, роботу, яку виконував протягом 18 років.
Суд вважає доведеними вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, і вважає, що позов може бути задоволений, але з урахуванням характеру і ступеня завданої шкоди, часткового збереження працездатності позивача, його матеріального і сімейного стану, а також те, що у його медичних документах вказані обмеження по його працездатності, та те, що відповідач не визнає позов, керуючись принципом справедливості, слід зменшити суму відшкодування до 20000грн. Ця сума обґрунтована вищенаведеними доказами - матеріалами справи і зумовлюється тим, що позивачу дійсно протягом тривалого часу завдано моральної шкоди умовами виробництва, що призвело до незворотних наслідків - втрати працездатності безстроково, втрати здоров'я.
Доводи представника відповідача про те, що в позові слід відмовити, оскільки 20.03.2007р. набрав чинності З.У. «Про внесення змін до З.У.„Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"», згідно якого заподіяна шкода випливає з трудових правовідносин та має відшкодовуватися роботодавцем, суд не бере до уваги з наступних причин.
Судом встановлено факт заподіяння моральної шкоди позивачеві і він має право на відшкодування цієї шкоди. Правовідносини між ним та відповідачем виникли на час проходження МСЕК та встановлення втрати працездатності і регулюються актом законодавства, який діяв на час виникнення цих правовідносин, в даному випадку - Законом України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", котрий не скасовано. Змінення, в даний час, окремих його статей не є підставою для відмови в позові про відшкодування моральної шкоди.
На підставі ст.21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", керуючись ст.ст. 10, 60, 84, 88, 213-215 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шахтарськ Донецької області про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарськ на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 20 000 (двадцять тисяч) гривень, в задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд Донецької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: О.Ф.Федорова.