Справа № 2-а-441/12
Провадження № 2-а/1805/441/2012
08 червня 2012 року
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Прокудіної Н.Г.
при секретарі - Рубаненко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Сумах про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної допомоги,
Позивач звернувся до суду з позовом де зазначає, що відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" йому встановлено статус дитини війни. Згідно зі ст. 6 цього Закону, дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вказане підвищення сплачується в розмірах менших ніж визначено Законом. Просить визнати дії відповідача незаконними та зобов'язати його провести перерахунок пенсії за період з 01. 04.11 року по 31. 10.2011 року.
Від представника відповідача надійшли письмові заперечення, де проти позову заперечують, та зазначають, що підстав для задоволення позову, передбачених законом не вбачається.
В судове засідання сторони не з'явились. В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ст. 41 КАС України. Суд, дослідивши матеріали адміністративного позову, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав:
Судом встановлено, що з наданих позивачем та відповідачем письмових доказів вбачається, що позивачеві встановлений статус "Дитина війни" і він отримує пенсію, нарахування та виплату якої здійснює відповідач.
У спірний період відповідачем проводилося нарахування та виплата позивачу підвищення до пенсії визначене Законом України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірах менших ніж визначено вказаним законом.
Спірні відносини з 01 січня по 09 липня 2007 року регулюються відповідно до положень пункту 12 частини першої статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року №489-У "Про Державний бюджет України на 2007 рік", із 09 липня по 31 грудня 2007 року - статті 6 Закону №2195-1V ( в редакції від 18.11.2004 року), з 01 січня по 22 травня 2008 року - статті 6 Закону №2195-ІУ ( в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року №107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"), з 22 травня 2008 року по 01 липня 2010 року - статті 6 Закону №2195-ІУ ( в редакції від 18.11.2004 року).
Розмір мінімальної пенсії за віком визначено статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ, який і підлягає застосуванню відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІV.
Ст.6 Закону №2195 передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При цьому механізм фінансування цих витрат визначений ст. 7 цього ж Закону, якою встановлено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до преамбули Закону № 2195, саме цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки. При цьому фінансування цих виплат повинно бути передбачено Державним бюджетом України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, до яких належить Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно з чинним законодавством та Положенням про Пенсійний фонд України, його територіальні органи здійснюють виплату пенсій громадянам, які призначені відповідно до Законів України, які регламентують пенсійне забезпечення, зокрема: Закону України від 09.07.2003р. № 1058 -IV „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України від 05.11.1991р. № 1788 „Про пенсійне забезпечення" та деяких спеціальних законів.
Ст. 73 Закону України № 1058 - IV передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.
Що стосується безпосередньо зобов'язання управління нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2011 рік то у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Державний бюджет України та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" у ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" внесено зміни щодо встановлення та виплати підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Ч. 4 Прикінцевих положень Закону України 23.12.2010 року № 2857-IV (зі змінами від 14.06.2011 року) „Про Державний бюджет на 2011рік", установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 4, ст. 94 з наступними змінами), застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
П.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2009р. №530 встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання підвищення проводиться з 01.10.2008р. у розмірі 49,80 грн.
П. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011р. № 745 встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,80 грн. Саме в розмірі, передбаченому чинним законодавством, управлінням і були проведені такі виплати позивачу. Тому необхідно відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову за необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 7-9, 11, 69-71, 159, 160-163 КАС України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", суд -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову повністю за необґрунтованістю.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя