Справа № 1620/821/2012
Номер провадження 2/1620/367/2012
іменем України
19 червня 2012 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
в складі:
головуючої, судді - Куцин В. М.,
при секретарі - Кононенко Н. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі -продажу житлового будинку з господарськими побудовами, третя особа - Полтавська регіональна біржа нерухомості,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 громади міста Миргорода в особі Миргородської міської ради Полтавської області про визнання дійсним договору купівлі -продажу житлового будинку, житловою площею 47,8 кв.м., літньої кухні, 3 сараїв, погреба, вбиральні та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 укладеного 17 вересня 1998 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, зареєстрованого на Товарній біржі «Полтавська регіональна біржа нерухомості»(Миргородська філія) відповідно протоколу біржових торгів №83 від 17 вересня 1998 року, реєстраційний №Тф-83д.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував що 17 вересня 1998 року між ним та ОСОБА_4 на Товарній біржі «Полтавська регіональна біржа нерухомості»(Миргородська філія) було укладено договір №Тф-83д, за яким ОСОБА_4 продала, а він купив житловий будинок житловою площею 47,8 кв.м. з господарськими побудовами, що знаходиться в АДРЕСА_1. Цей договір було зареєстровано на Товарній біржі «Полтавська регіональна біржа нерухомості»(Миргородська філія) відповідно протоколу біржових торгів № 83 від 17 вересня 1998 року і на підставі ст.. 15 Закону України «Про товарну біржу»не підлягав нотаріальному посвідченню. Він виконав угоду, передав визначену в ній суму 4000 грн. продавцю, що підтверджується розпискою, будинок було передано йому, його право власності на нього було зареєстровано Лубенським МБТІ в реєстровій книзі №23 за реєстровим номером №37. 12 жовтня 1998 року він в будинок вселився і зареєстрував в ньому місце свого проживання, в установленому порядку йому передана у власність земельна ділянка для обслуговування будинку. В 2011 році при вирішенні питання про реєстрацію місця проживання в будинку сина, він дізнався, що в зв'язку з набранням чинності Цивільним кодексом України з 1 січня 2004 року договір купівлі -продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. 03 березня 2004 року була затверджена Міністерством юстиції України Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, згідно з п. 62 якої право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі -продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни. Зазначені зміни в законодавстві призвели фактично до втрати документа, що посвідчує право власності на будинок. На даний час він не може вільно розпорядитися своїм майном, через те, що договір не був посвідчений нотаріально. Крім цього з'ясувалося, що продавець будинку 15.11.2004 року померла і в зв'язку з цим втрачена можливість нотаріального оформлення виконаної сторонами угоди. Спадкоємців, які в установленому порядку прийняли спадщину, після смерті продавця будинку не має. Нотаріально оформити зазначений договір неможливо, оскільки відповідно до п. 63 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для цього необхідно, зокрема, продавцю надати витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Такий витяг не може бути наданий, оскільки згідно з довідкою ДКП «Миргородтехінвентаризація»право власності на будинок вже зареєстроване за ним. Таким чином, сторони угоди виконали угоду, але на сьогодні можливість нотаріально її оформити втрачена,тому він змушений звернутися з позовом до суду.
Ухвалою суду від 12 квітня 2012 року до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -Полтавську регіональну біржу нерухомості.
Ухвалою суду від 08 червня 2012 року по справі замінено відповідача Територіальну громаду міста Миргород в особі Миргородської міської ради на належного відповідача -ОСОБА_2, яка є спадкоємицею після смерті ОСОБА_4, яка за життя була стороною при укладанні біржового договору купівлі -продажу.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідач ОСОБА_2 та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.70,71), причину неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст.169 ч.4 ЦПК України та ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає. що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 47 ЦК України (1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст. 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково визнала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угода, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Відповідно до ст. 224 ЦК України (1963 року) за договором купівлі -продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.
Статтею 227 ЦК України (1963 року) встановлено, що договір купівлі -продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору. Договір купівлі -продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
Відповідно до ст.12 ЗУ «Про власність», чинної на час укладення угоди, громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності,укладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане в наслідок успадкування та інших угод,не заборонених законом.
Судом встановлено, що 17 вересня 1998 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на Товарній біржі «Полтавська регіональна біржа нерухомості»Миргородська філія було укладено договір купівлі -продажу №Тф-83д житлового будинку житловою площею 47,8 кв. м. з господарськими побудовами, що знаходиться в АДРЕСА_1(а.с.7).
Рішенням Миргородської міської ради від 13 травня 2010 року ОСОБА_1 безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 717 кв. м. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до довідки ДКП «Миргородтехінвентаризація»право власності на АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 згідно договору купівлі -продажу від 17.09.1998 року, зареєстрованого на Миргородській філії Товарної біржі «Полтавська регіональна біржа нерухомості»(а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (а.с.6).
Спадкоємцем майна ОСОБА_4 є ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13.05.2008 року, яка спірний будинок не спадкувала (а.с.58).
При укладенні договору сторони досягли згоди по всім істотним умовам договору, ОСОБА_1 передав ОСОБА_4, як продавцю, обумовлену грошову суму в рахунок придбаного домоволодіння та прийняв від неї будинок про що свідчить твердження позивача, не прийняття спірного майна у спадок та відсутність заперечень відповідача проти заявленого позову, виконавши вимоги договору. Однак продавець помер, а відповідач не набув на нього права власності, право власності на будинок зареєстровано за позивачем, тому вимога позивача про визнання угоди дійсною ґрунтується на законі і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 47, 224, 227 ЦК України (1963року) , ст.12 ЗУ «Про власність», ст.ст. 10, 11, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 224-228 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, житловою площею 47,8кв.м., літньої кухні, 3 сараїв, гаража, погреба, вбиральні та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1,укладений 17 вересня 1998 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та зареєстрований на Товарній біржі «Полтавська регіональна біржа нерухомості»(Миргородська філія) відповідно протоколу біржових торгів №83 від 17 вересня 1998року, реєстровий № Тф-83д.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області, через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: В. М. Куцин