Справа №: 22-ц/0191/964/2012Головуючий суду першої інстанції:Терентьєв А.М.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Редько Г. В.
"19" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіРедько Г.В.
СуддівПолянської В.О., Моісеєнко Т.І.
При секретаріРемез Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 квітня 2012 року,
У січні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики.
Вимоги позову мотивовані тим, що 04.11.2008 р. відповідач взяв у неї в борг грошові кошти у сумі 15500 доларів США строком до 04.01.2009 р., про що написав розписку. Згідно розписки відповідач зобов'язався щомісяця 4 числа сплачувати 5% від суми боргу, а у разі порушення боржником пунктів 1 та 2 - 10% від 100% непогашеного боргу, при цьому сума боргу від якої рахуються 10 відсотків, щомісяця збільшується на суму невиплачених відсотків. Але дотепер борг відповідачем не погашено, незважаючи на численні прохання.
У уточнених позовних вимогах просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 123809 грн.35 коп., що еквівалентно 15500доларам США за курсом НБУ та невиплачені відсотки у гривнях 6533355 грн., а всього просить стягнути 6657164 грн.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 27 квітня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволений частково: стягнуто з відповідача на користь позивача борг за договором позики 123809грн.35 коп., відсотки 5685980грн.30коп., а всього стягнуто 5809789грн.60 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
На зазначене судове рішення ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апелянт посилається на те, що суд не взяв до уваги його пояснення про те, що він брав кошти в борг, але не в таких розмірах і не на таких умовах, як зазначено в розписці.
Апелянт також посилається на те, що суд не дав належної правової оцінки факту того, що ОСОБА_6 не є фізичною особою-підприємцем, яка займається діяльністю по наданню фінансових послуг на території України у встановленому Законом порядку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Право на позов має особа, права, свободи або інтереси якої порушені.
Згідно вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за основним зобов'язанням, проте суд не вірно здійснив розрахунок заборгованості за процентами за прострочку заборгованності.
Зі змісту частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України вбачається, що проценти за користування позики нараховується від суми позики.
Таким чином висновки суду першої інстанції про те, що несплачені відсотки збільшують суму позики, від якої нараховуються інші відсотки, суперечить вимогам статті 1048 Цивільного кодексу України.
Таким чином стягненню підлягають 15 500 доларів США, як основна сума позики, 1550 доларів США - проценти за користування позикою у розмірі 5% за місяць з 04.11.2008 року по 04.01.2009 рік, 61 638 доларів США, як проценти за прострочку зобовязання у розмірі 10% за місяць від суми позики за період 39 місяців 23 днів, а саме з 04.01.2009 року по день розгляду справи 27 квітня 2012 року, а всього 78 688 доларів США.
Таким чином стягненню з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 підлягає сума боргу 15500 доларів США, що відповідно до довідки НБУ про курс валют станом на дату 27.04.2012 р. складає - 798,77 грн. за 100 доларів США, а отже у сумі 123 809 грн. 35 коп. та відсотки у сумі 63188 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ 798.77 грн. за 100 доларів США складає 504 726 грн. 78 коп., а всього підлягає стягненню 628536 грн. 13 коп.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що він брав кошти в борг, але не в таких розмірах і не таких умовах, як зазначено в розписці, оскільки апелянтом не наведено жодних доказів на підтвердження своїх посилань.
Також не можливо погодитися з просиланнями апелянта, на те, що відсутні підстави для стягнення з нього процентів за користування позикою, так як ОСОБА_6 не є фізичною особою-підприємцем, яка займається діяльністю по наданню фінансових послуг на території України, оскільки законодавством України не заборонено фізичним особам надавати позику та отримувати проценти від позики.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції ї ухвалення нового рішення
Керуючись ст. ст. 303, 307 п.2 ч.1, 309 п.4 ч.1, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 частково задовольнити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 квітня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь позивача борг за договором позики 123809 грн.35 коп., відсотки 5685980грн.30коп., а всього стягнути 5809789грн.60 коп. скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 заборгованність за договором позики у сумі 123 809 грн. 35 коп., як основну суму позики, 504 726 грн. 78 коп. як проценти за користування позикою , а всього 628 536 грн. 13 коп.
В іншій частині рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 квітня 2012 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді:
Г.В. Редько В.О. Полянська Т.І. Моісеєнко