Справа №: 22-ц/0190/3620/2012Головуючий суду першої інстанції:Іванов С.С.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Берещанська І. І.
"18" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Берещанської І.І.
СуддівКузнєцової О.О., Новікова Р.В.
При секретаріТаранець О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за заявою відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ в АР Крим, заінтересовані особи - ОСОБА_6, ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Кримського регіонального управління ЗАТ КБ «Приватбанк» про зміну способу виконання рішення суду від 05 червня 2006 року за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Кримського регіонального управління ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6 про розірвання договору та стягнення заборгованості та зустрічної позовної заяви ОСОБА_6 до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про виготовлення картки « VISA ELECTRON SERVICE» та зарахування грошових коштів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 липня 2010 року,
Залізничний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ в АР Крим звернувся до суду із заявою від 07.05.2010 року про зміну способу виконання рішення суду від 05 червня 2006 року, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.02.2010 року Залізничним ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2-818/06, виданого 03.05.2007 року Центральним районним судом м. Сімферополя про стягнення з ОСОБА_6 на користь ЗАТ «ПриватБанк» в особі Кримського регіонального управління ЗАТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором та судових витрат в розмірі 66600, 69 грн. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №ЗО 01625702 від 14.07.2003 року між банком та ОСОБА_6 був укладений договір застави від 25.07.2003 року реєстровий №3543, предметом якого є квартира АДРЕСА_1. У зв'язку з ухиленням боржника від виконання рішення суду, просить звернути стягнення на предмет застави.
Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15.07.2010 року заяву задоволено, встановлено спосіб виконання рішення суду від 05.06.2006 року у виді звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1.
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у справі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав
Постановляючи ухвалу про задоволення заяви Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим про зміну способу виконання рішення суду, місцевий суд виходив з того, що на підставі рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 05.06.2006 року з ОСОБА_6 на користь ЗАТ «ПриватБанк» стягнута заборгованість за кредитним договором та судові витрати в розмірі 66600,69 грн. На підставі виконавчого листа, який виданий судом 03.05.2007 року відкрито виконавче провадження, за результатами якого встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами було укладено договір застави від 25.07.2003 року за реєстровим №3543, предметом якого є АДРЕСА_1. Оскільки державним виконавцем використані усі можливі засоби щодо стягнення з ОСОБА_6 суми заборгованості, який ухиляється від виконання рішення суду, то суд встановив спосіб виконання рішення у звернення стягнення на предмет застави.
Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.
Судом встановлено, що рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 червня 2006 року розірвано кредитний договір № ЗО 01625702 від 14.07.2001 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6; стягнуто з ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 65941,28 грн. та судові витрати 659,41 грн.
Згідно із ст. 35 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до п.45 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у разі якщо за судовим рішенням із відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то в порядку статті 373 ЦПК України суд не може змінити спосіб виконання такого рішення на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості відповідно до закону України від 21.04.1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження» має виконуватись за рахунок усього майна, що належить боржнику.
Оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд мав належним чином його мотивувати, співпоставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини, та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права.
Згідно зі ст. 309 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 312 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного Суду АР Крим, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15.07.2010 року - скасувати, ухвалити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду від 05 червня 2006 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.