15 червня 2012 року 2а-2538/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Петренка В.А.,
за участю:
позивача -ОСОБА_1,
представника відповідача-1 -Шихненко Т.М.,
представника відповідача-2 -Сало С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області, Головного управління Пенсійного фонду у Київській області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Іванківського районного суду Київського області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області, Головного управління Пенсійного фонду у Київській області про (з урахуванням уточнення позовних вимог) визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області неправомірними щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду у Київській області прийняти наказ про виплату позивачу грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, а також зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області здійснити нарахування та виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має передбачений чинним законодавством стаж роботи на посаді державного службовця більше 10 років, однак, при звільненні Управлінням Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області безпідставно не виплачено грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до частини тринадцятої статті 37 Закону України «Про державну службу»
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
Відповідачі позову не визнали. Їх представники проти позову заперечували та пояснили, що позивач обрав пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому, на думку відповідачів, позивач не має права на виплату грошової допомоги, передбаченої приписами Закону України «Про державну службу».
Крім того, представник Головного управління Пенсійного фонду у Київській області просив суд залишити адміністративний позов без розгляду, оскільки на думку, відповідача, позивач повинен оскаржувати наказ Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.10.2011 № 285-о про звільнення його з посади, а тому ОСОБА_1 порушено встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до адміністративного суду.
Заслухавши позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, з 07.09.1998 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області та присвоєно 11-й ранг державного службовця, про що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято наказ від 04.09.1998 № 59-о.
Відповідно до наказу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.10.2011 № 285-о ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області 10.10.2011 в зв'язку з погіршенням стану здоров'я та виходом на пенсію.
Згідно з даним наказом, позивачу присвоєно черговий 10-й ранг державного службовця поза межами VI категорії посад та зобов'язано начальника відділу виконання бюджету, бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області зробити повний розрахунок коштів згідно з чинним законодавством.
Як повідомив суду позивач, вказаний наказ в частині здійснення розрахунку Управлінням Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області не був виконаний, тому, він звернувся до відповідачів із листами про виплату йому грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів.
Листом від 29.11.2011 № 11356/07-01 головним управлінням Пенсійного Фонду України, а також листом від 30.03.2012 № 114/1-141/07 Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області позивача повідомлено, що підставою для виплати вказаної допомоги є припинення державної служби у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі та виходом на пенсію державного службовця, або звільнення з роботи за статтею 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням та виходом на пенсію (державного службовця), у тому числі по інвалідності. У зв'язку з тим, що позивач при виході на пенсію вибрав пенсію, яка призначається за іншими Законами України, вказана грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів такій категорії пенсіонерів не виплачується.
Вважаючи дії відповідачів щодо невиплати грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів неправомірними, позивач звернувся до суд із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.
Відповідним нормативним актом, який регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті є Закон України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу»державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Відповідно до статті 3 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу»посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.
Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.
Згідно зі статтею 23 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу»граничний вік перебування на державній службі становить 65 років.
За сумлінну працю державному службовцю при виході на пенсію може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад.
Згідно зі статтею 30 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу»крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтями 16 і 161 цього Закону;
3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону);
4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону);
5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону);
6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону;
7) притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".
Відповідно до статті 31 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу»відставкою є припинення державної служби службовцем, який займає посаду першої або другої категорії, за його письмовою заявою.
Підставами для відставки є: принципова незгода з рішенням державного органу чи посадової особи, а також етичні перешкоди для перебування на державній службі; примушування державного службовця до виконання рішення державного органу чи посадової особи, яке суперечить чинному законодавству, що може заподіяти значної матеріальної або моральної шкоди державі, підприємствам, установам, організаціям або об'єднанням громадян, громадянину; стан здоров'я, що перешкоджає виконанню службових повноважень (за наявності медичного висновку).
Згідно з частиною тринадцятою статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу»державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Таким чином, із аналізу наведених норм вбачається, що державному службовцю, який має стаж роботи державної служби не менше 10 років у разі виходу на пенсію виплачується грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів. При цьому, будь-яких інших умов або застережень щодо призначення і виплати такій особі грошової допомоги законодавством не передбачено. Тобто, обов'язковою умовою є лише наявність стажу роботи державної служби не менше 10 років. А не вид пенсії, як про це зазначають відповідачі.
К вбачається з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1, позивач прийнятий на державну службу 07.09.1998 згідно наказу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 04.09.1998 № 59-0 та звільнений із посади начальника Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області 10.10.2011 у зв'язку з погіршенням стану здоров'я та виходом на пенсію.
Тобто, на час прийняття наказу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.10.2011 № 285-о, позивач мав стаж роботи державної служби на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області більше 10 років, а отже, відповідно до частини тринадцятої статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу»позивач має право на одержання грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів.
Відносно тверджень представника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду, суд зазначає, що позивач не оскаржує наказ Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.10.2011 № 285-о. При цьому, як вбачається з матеріалів справи про порушення своїх прав позивач дізнався у березні 2012 року з листа Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області 30.03.2012 № 114/1-141/07, а тому, у даному випадку строки звернення до адміністративного суду встановлені статтю 99 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не порушені.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних посадових окладів відповідно до частини тринадцятої статті 37 Закону України «Про державну службу».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Київській області прийняти наказ про виплату ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних посадових окладів відповідно до частини тринадцятої статті 37 Закону України «Про державну службу».
4. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних посадових окладів відповідно до частини тринадцятої статті 37 Закону України «Про державну службу».
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 20 червня 2012 р.