Справа №: 22-ц/0190/4437/2012Головуючий суду першої інстанції:Козленко В.В.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Берещанська І. І.
"18" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіБерещанської І.І.
СуддівКузнєцової О.О., Новікова Р.В.
При секретаріТаранець О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» про виділ частки із майна, яке знаходиться в спільній частковій власності ,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 грудня 2007 року,
ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», мотивуючи свої вимоги тим, що їй на праві власності належить АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12.10.2007 року. Вказана квартира знаходиться у чотирьохквартирному будинку і між співвласниками кв. №1,2,3 та наймачем кв.№4 склався певний порядок користування земельною ділянкою загальною площею 1003 кв.м, на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_1. Для поліпшення житлово-побутових умов нею за власні кошти була проведена перепланування та зведений тамбур до вказаної квартири. Виконавчий орган місцевого самоврядування відмовив їй у видачі свідоцтва про право власності на земельну ділянку, на якій знаходиться її квартира, мотивуючи свою відмову тим, що їй належить на праві власності квартира, а не житловий будинок. Просить суд виділити в натурі частку майна, яке знаходиться в спільній частковій власності, а саме АДРЕСА_1, яка знаходиться в літ «А» та складається з приміщень: прихожої -1, санвузла -2, вітальні -3, жилої-4, жилої-5, кухні-6, загальною площею-57 кв.м, та зареєструвати за нею право власності на виділене домоволодіння.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 грудня 2007 року позовні вимоги задоволено, а саме: визнано квартиру АДРЕСА_1 жилим будинком з надвірними будівлями; виділено в натурі ОСОБА_6 в домоволодіння АДРЕСА_1 приміщення в літ «А», які складаються із прихожої-1, санвузла-2, вітальні-3, жилої-4, жилої-5, кухні-6, загальною площею-57 кв.м, жилою площею 45,5 кв.м.; визнано за ОСОБА_6 право власності в цілому на об'єкт нерухомого майна, який складається із приміщень прихожої-1, санвузла-2, вітальні-3, жилої-4, жилої-5, кухні-6, загальною площею-57 кв.м, жилою площею 45,5 кв.м. в літ «А» по АДРЕСА_1, як на жилий будинок з надвірними будівлями; зобов'язано КРП «СМБРТІ» зареєструвати за ОСОБА_6 право власності в цілому на об'єкт нерухомого майна який складається із приміщень прихожої-1, санвузла-2, вітальні-3, жилої-4, жилої-5, кухні-6, загальною площею-57 кв.м, жилою площею 45,5 кв.м. в літ «А» по АДРЕСА_1, як на жилий будинок з надвірними будівлями; стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави 1700 грн. судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду представник ОСОБА_7- ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт посилається на те, що спірна квартира є об'єктом права спільної сумісної власності, та знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, тому цей будинок не підлягає розділу як приватне домоволодіння. На момент ухвалення рішення суду одна із квартир знаходилася на балансі місцевої ради, дві інші - у власності, але наймач і власники не були залучені до участі у справі. Також рішення суду не містить відомостей про те, чи відповідають виділені ОСОБА_6 надвірні будівлі її ідеальній частці в будинку, відсутній висновок БТІ з розрахунками часток та їх відповідності нерухомому майну.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, представників, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_6 місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_6 на праві власності належить кв.№1 по АДРЕСА_1, згідно із договором купівлі-продажу від 12.10.2007 року (а.с.6), що вона як співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що знаходиться у спільній частковій власності.
Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.
Відповідно до ч.1 ст. 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що знаходиться у спільній частковій власності, а згідно з ч. 2 ст. 367 Цивільного кодексу України у разі поділу майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 ( договір купівлі-продажу від 12.10.2007 року).
Згідно вказаного договору ОСОБА_9 продала, а ОСОБА_6 придбала саме квартиру АДРЕСА_1. У витягу з Державного реєстру правочинів зазначено, що предметом правочину є квартира, яка складає 1\1 частку.
Таким чином встановлено, що ОСОБА_6 придбала не частку будинку, а квартиру, яка складалася із трьох житлових кімнат, прихожої, санвузлу, кухні, загальною площею 55, 3 кв. м.
Для покращення своїх житлових умов ОСОБА_6 провела перепланування і переобладнання квартири, зокрема прибудувала тамбур до квартири, в результаті чого загальна площа збільшилася до 57 кв. м. Після цього вона зверталася до органу місцевого самоврядування, просила зареєструвати за нею право власності на земельну ділянку і виділити її частку, але їй було відмовлено, оскільки їй належить не частина житлового будинку, а тільки квартира № 1.
Таким чином ОСОБА_6 мала на праві власності не частку багатоквартирного будинку, а квартиру, але звернулася до суду з позовом про виділ в натурі частки жилого будинку, що є спільною частковою власністю і визнання квартири жилим будинком, що не передбачено законом.
З огляду на викладене, згідно зі ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору судом.
Керуючись ст.ст. 303, 312, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного Суду АР Крим, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 - задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 грудня 2007 року - скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_6 до Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» про виділ частки із майна, визнання квартири жилим будинком з надвірними будівлями, визнання права власності на об'єкт нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 і зобов'язання зареєструвати право власності - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.