Постанова від 24.05.2012 по справі 2а-1885/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 року 2а-1885/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Кімлика І.В.

представника відповідача: Уголькова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий альянс»до Державної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансовий альянс»(надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) та просить суд визнати недійним та скасувати податкові повідомлення -рішення № 0000482300 від 11.04.2012, № 0000492300 від 11.04.2012.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що 28.03.2012 відповідачем було складено акт № 48/22-2/32498458 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Торговий дім «Антаріс»за травень 2011 року, ТОВ «Альфакомтрейд»за травень 2011 року та серпень 2011.

Зазначає, що на підставі даного акту перевірки відповідачем було сформовано оскаржувані податкові повідомлення -рішення № 0000482300 від 11.04.2012, яким йому донараховано податок на додану вартість в сумі 358 743,00 грн. та штрафні санкції в сумі 35 937,50 грн. та № 0000492300 від 11.04.2012, яким позивачу було зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за травень 2011 в сумі 296 550,00 грн.

На думку позивача вказані податкові повідомлення -рішення є протиправними та не можуть вважатися законними та обґрунтованими, оскільки ґрунтуються на висновках акту перевірки, що не відповідають фактичним обставинам.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень вказав, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Торговий дім «Антаріс»та ТОВ «Альфакомтрейд», якою було встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі -ПК України), п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 № 1401/18696 підприємством занижено податок на додану вартість на суму 358 743,00 грн., в тому числі за травень 2011 року у сумі 214 997,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 143 746,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного завітного (податкового) періоду за травень 2011 року на загальну суму 296 550,00 грн.

Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення винесені правомірно, про що свідчить акт перевірки, яким встановлено ряд порушень податкового законодавства з боку позивача, також вважає, що відповідачем було дотримано усі вимоги закону при винесені даних податкових повідомлень -рішень.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем згідно п.п.75.1.2, п.75.1, ст.75, п.79.2, ст.79 ПК України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Фінансовий альянс»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Торговий дім «Антаріс»за травень 2011 року, ТОВ «Альфакомтрейд»за травень 2011 року та серпень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт 28.03.2012 № 48/22-2-32498458 на основі якого сформовано оскаржувані податкові-повідомлення рішення № 0000482300 від 11.04.2012, яким донараховано йому податок на додану вартість в сумі 358 743,00 грн. та штрафні санкції в сумі 35 937,50 грн. та № 0000492300 від 11.04.2012, яким було зменшено позивачу від'ємне значення з податку на додану вартість за травень 2011 в сумі 296 550,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за перевіряємий період встановлено його завищення у сумі 655 293,04 грн., у тому числі за травень 2011 року - 511 546,87 грн. та за липень 2011 року -143 746,17 грн.

Аналізом податкової звітності з ТОВ «Фінансовий альянс»встановлено формування податкового кредиту за рахунок контрагентів, а саме - ТОВ «Торговий дім «Антаріс»на загальну суму 494 780,14 грн.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «Фінансовий альянс»(який виступав в якості замовника) та ТОВ «Торговий дім «Антаріс»(який виступав в якості виконавця) укладено договір від 12.05.2010 № 12/05-10, згідно якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором виробити та поставити вакуумні камери (надалі - товар), здійснити наступні послуги: перевірку вакуумних камер з дверима та підвісками дверей на вакуумну щільність, монтаж систем підвісок дверей вакуумних камер, настройку системи переміщення дверей вакуумних та підготовка всіх зовнішніх систем до фарбування, згідно специфікацій, які додаються до даного договору та є невід'ємною його частиною, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар та послуги.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що реальність угод вказують первинні документи, оформлені відповідно до норм чинного законодавства та надані в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС стосовно ТОВ «Торговий Дім «Антаріс»проведено перевірку та складено акт від 07.02.2012 № 51/23- 3/33894011 за податковий період травень 2011 року, якою було встановлено наступне.

Співробітниками ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі здійснено виїзд за юридичною адресою та встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться про що складено акт не встановлення за юридичною адресою від 19.12.2011, також не виявлено будь-яких офісних, складських, торгівельних, виробничих чи інших приміщень, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності. На підприємстві також відсутні трудові ресурси для діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи операції з придбання товару не мали реального характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематично придбання та продажу товарів. Такі причини мають бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічні ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключено чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Тобто, позивачем не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Торговий Дім «Антаріс»підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ними здійснені без мети настання реальних наслідків.

Також суд надає правову оцінку податковим накладним, від 05.05.2011 №1 та № 2, що підписані ОСОБА_3

Згідно п. 16 Наказу ДПА України від 21.12.2011 № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Відповідно до облікової картки платника податків ТОВ «Торговий Дім «Антаріс» керівником та головним бухгалтером підприємства є Ларіонов І.В., повноваження ОСОБА_3 не підтвердженні, що свідчить про порушення порядку заповнення податкових накладних, а саме їх засвідчення не уповноваженою особою.

Окрім того, в графі 6 розділу І податкової накладної від 12.05.2010 № 12/05-10 зазначена ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ за «Вакуумну камеру, двері та підвіску дверей установки КЛ-156» вказана у розмірі 969 075,09 грн., яка суперечить Специфікації № 1 до договору від 12.05.2010 № 12/05-10 - сторонами узгоджено ціну за товар у розмірі 1 794 583,50 грн.

Відповідно до графи 5 розділу 1 вищевказаної податкової накладної кількість (об'єм, обсяг) поставки становить 0,542, що свідчить про часткову поставку товару. Згідно п. 14 Наказу ДПА України від 21.12.2011 № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг та у разі коли частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної (додаток 1). Проте в порушення зазначеної позивачем не надано додатку до вказаної накладної.

Крім того позивачем не надано належних документів на підтвердження транспортування товару від контрагента.

Пунктом 3.6 Наказу від 10.01.2007 № 2 Міністерства Фінансів України «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів»передбачено, що приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування та прибутковим ордером.

Відповідно до вимогами наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346, якщо товар доставляється вантажним автомобілем, документом підтверджуючим перевезення є товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН, у якій передбачено відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

Таким чином наявність товарно - транспортної накладної є обов'язковим первинним документом при транспортуванні вантажу вантажним транспортом, транспортування товарно матеріальних цінностей на території України без наявності товарно -транспортних накладних є неможливим.

Також аналізом податкової звітності позивача встановлено формування податкового кредиту за рахунок ТОВ «Альфакомтрейд»на загальну суму 160 512,9 грн.

Між позивачем - ТОВ «Фінансовий альянс»(який виступав в якості покупеця) та ТОВ «Альфакомтрейд»(який виступав в якості постачальника) укладено договір від 14.07.2011, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товари, визначені у п. 1.2 договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Відповідачем в судовому засіданні було надано інформацію, про те що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС стосовно ТОВ «Альфакомтрейд»проведено перевірку та складено акт від 30.11.2011 № 1438/3-23-40-37414425, яким встановлено наступне.

ТОВ «Альфакомтрейд»не знаходиться за податковою адресою (01033 м. Київ, вул. Гайдара, буд. 27/А, оф.123), про що складено відповідну довідку від 07.07.2011 № 3247/26-1/51 про не встановлення місцезнаходження.

З метою проведення перевірки діяльності ТОВ «Альфакомтрейд»по фінансово - господарських відносинах за період з 01.03.2011 по 31.08.2011 на підприємство було надіслано листи від 22.08.2011 № 13719/10/15-211, 16.06.2011 № 9949/10/15-211, 15.09.2011 № 16434/10/15-211

Станом на дату звірки підприємством не надано пояснення та документи до Голосіївської ДПІ у м. Києві.

При проведенні аналізу господарської діяльності за наявними в органі ДПС інформації, а також згідно отриманих висновків ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за березень - серпень 2011 року було встановлено, що кількість працюючих на підприємстві одна особа, наявність основних засобів відсутня та місцезнаходження не встановлено.

Позивачем до позовної заяви додано документи на підтвердження постачання товару від ТОВ «Альфакомтрейд», ТОВ «Торговий дім «Антаріс».

Однак суд вважає за необхідне вказати, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто, з урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, як визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду у позивача відсутні докази щодо реально вчинених господарських операцій та, як наслідок, відсутність юридичної сили відповідних первинних документів.

Тобто, виходячи з системного аналізу вищезазначених приписів податкового законодавства, суд вбачає відсутність порушення норм чинного податкового законодавства в рішень Державної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі Київської області Державної податкової служби № 0000482300 від 11.04.2012 та № 0000492300 від 11.04.2012.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 травня 2012 р.

Попередній документ
24838327
Наступний документ
24838330
Інформація про рішення:
№ рішення: 24838329
№ справи: 2а-1885/12/1070
Дата рішення: 24.05.2012
Дата публікації: 25.06.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: