13 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.
суддів: Білуги С. В.
Гаманка О. І.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Міненко І. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на рішення господарського суду Волинської області від 08 червня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2005 року у справі за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк» до Луцької ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
У березні 2005 року СВК «Маяк» звернувся до суду із позовом доЛуцької ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Рішенням господарського суду Волинської області від 08 червня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2005 року, позов СВК «Маяк» задоволено частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 20 січня 2005 року №0001192301/3 в частині визначення штрафної санкції у розмірі 196000 грн. сумою податкового зобов'язання, в решті позову відмовлено.
В касаційній скарзі Луцька ОДПІ просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 08 червня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2005 року, як постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову СВК «Маяк».
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
___________________________________________________________________Справа № К-494/06 Головуючий в Iінстанції Костюк С. В.
Суддя-доповідач Гаманко О. І.
30 вересня 2004 року Контрольно-ревізійним управлінням у Волинській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності СВК «Маяк» за період з 01 січня 2003 року по 01 серпня 2004 року. За результатами перевірки складено акт № 305-17/064 від 30 вересня 2004 року.
На підставі акту перевірки Ківецівським відділенням Луцької ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001192301/3 від 20 січня 2005 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції за порушення обігу готівки 196000 грн. згідно підпункту 17.1.3 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що підставою прийняття податкового повідомлення-рішення є зафіксований в акті перевірки факт несвоєчасного оприбуткування в касі СВК «Маяк» готівкових коштів. Податковим органом штрафні санкції визначені як податкове зобов'язання у відповідності до з вимогами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із поширенням на них вимог цього Закону, що суперечить діючому законодавству.
Суди правильно послались на пункт 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в якому зазначено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платників податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Відповідно до пункту 1.5 статті 1 вказаного Закону штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без врахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Судами також правильно зазначено, що оскільки штрафні санкції застосовані до позивача не за порушення правил оподаткування, у відповідача не було законних підстав для визначення їх як податкового зобов'язання з поширенням на них вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо граничного строку сплати та положень щодо наслідків несплати.
Також за даними акту перевірки № 305-17/604 від 30 вересня 2004 року встановлено несвоєчасне оприбуткування в касі підприємства готівкових коштів в сумі 39200 грн.
Відповідно до вимог пункту 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватись в їх касах. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги згідно з пунктом 4.2 цього Положення, є здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим касовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.
Доказів, які б спростували дані, викладені в акті перевірки, судами не встановлено та позивачем не подано, а тому податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 196000 грн.
Оскільки позивачем не спростовано фактів порушення ним зазначених вимог спеціального Закону, що регулює спірні правовідносини, то суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позову в частині визнання неправомірним застосування штрафу.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеним обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно дана правова оцінка обставин по справі і не допущено порушень норм матеріального та процесуального права, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 08 червня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2005 року у справі за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк» до Луцької ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Співак В.І.
Судді: Білуга С. В.
Гаманко О.І.
Загородній А.Ф.
Заїка М.М.
З оригіналом згідно суддя ГаманкоО. І.