Постанова від 14.06.2012 по справі 2а/0570/4794/2012

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/4794/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15:15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Толстолуцької М.М.

при секретарі Перовій В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області (смт Велика Новосілка, Донецька область)

до

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (смт. Велика Новосілка, Донецька область)

про

стягнення заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску за 2011 рік в розмірі 2010,30 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - за довіреністю

від відповідача - не з'явився

Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області звернулось до суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску за 2011 рік в розмірі 2 010,30 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі..

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа із судовою повісткою.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2012 Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску за 2011 рік в розмірі 3 010,30 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 в розмірі 3 010,30 гривень. Вказану заборгованість відповідач у добровільному порядку в передбачені законом строки у повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим позивач просив позов задовольнити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по єдиному соціальному внеску в розмірі 3 010,30 гривень.

В порядку усунення недоліків позовної заяви позивач надав уточнення до адміністративного позову, згідно яких у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості з єдиного внеску просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по єдиному соціальному внеску в розмірі 2 010,30 гривень.

Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Пункт 7 Положення визначає, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 вказаного Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця Великоновосілківською районною державною адміністрацією Донецької області 21.02.2006, є платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно з пунктом 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Одночасно з викладеним, перелік осіб, які є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування також визначено статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Зокрема, відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частиною одинадцятою статті 8 вказаного Закону, єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 7 зазначеного Закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» установлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.

Таким чином, мінімальний розмір єдиного внеску суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, у 2011 році складав: з 1 січня 2011 року - 326,53 гривні (941 гривня х 34,7%), з 1 квітня 2011 року - 333,12 гривень (960 гривень х 34,7%), з 1 жовтня 2011 року - 341,80 гривень (985 гривень х 34,7%), з 1 грудня 2011 року - 348,39 гривень (1004 гривні х 34,7%).

26.03.2012 відповідачем до Управління Пенсійного фонду у Великоновосілківському районі Донецької області подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, у якому відповідач визначив суми єдиного внеску, що підлягав сплаті у 2011 року, які відповідають зазначеним вище розмірам.

Відповідно до абзацу 1 частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно з абзацом 3 частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

У порушення зазначених вимог Закону, відповідач у повному обсязі єдиний внесок за 2011 рік не сплатив, внаслідок чого має заборгованість у розмірі 2 010,30 гривень, яка підтверджується карткою особового рахунку відповідача.

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №994/18289 (далі за текстом - Інструкція).

Так, відповідно до пункту 6.3 розділу VI Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або актів звірок з органами податкової служби сум доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

б) якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску;

в) якщо платник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати фінансових санкцій.

При цьому, у випадку "б" та/або "в" вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

У свою чергу, відповідно до пункту 6.4 розділу VI Інструкції вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до зазначених вище приписів законодавства, позивачем 12.03.2012 було сформовано та надіслано відповідачу вимогу про сплату боргу на суму 3 010,30 гривень. Із зазначеної суми відповідачем було сплачено 1 000 гривень. Таким чином, сума заборгованості з єдиного внеску у розмірі 2 010,30 гривень залишається не сплаченою.

Оскільки відповідач у повному обсязі єдиний внесок не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми заборгованості з єдиного внеску у розмірі 2 010,30 гривень, з огляду на що задовольняє позов у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 за №384/2011, Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289, статтями 17-20, 51, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску за 2011 рік в розмірі 2 010,30 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області (ЄДРПОУ 22008309, адреса: 85500, Донецька область, Великоновосілківський район, смт Велика Новосілка, вулиця Октябрська, будинок 103) заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску за 2011 рік в розмірі 2 010 (дві тисячі десять) гривень 30 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 14 червня 2012 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складений та підписаний 19 червня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.

Попередній документ
24787471
Наступний документ
24787475
Інформація про рішення:
№ рішення: 24787473
№ справи: 2а/0570/4794/2012
Дата рішення: 14.06.2012
Дата публікації: 22.06.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо: