Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/6125/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13-05 год
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чекменьова Г.А.
при секретарі Токмаковій Є.А.
за участю прокурора Голубничої О.О.,
за участю відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом прокурора м. Тореза в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення недоїмки у розмірі 5 743 грн. 10 коп., -
Прокурор м. Тореза в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення недоїмки у розмірі 5 743 грн. 10 коп., мотивуючи свої вимоги тим, що у порушення Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач своєчасно не сплатив страхові внески та єдиний внесок до пенсійного фонду, у зв'язку з чим має прострочену заборгованість за 2010 рік у розмірі 1732 грн. 80 коп., за 2011 рік - 4010 грн. 30 коп. Просив стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області зазначену вище недоїмку у загальному розмірі 5 743 грн. 10 коп.
Прокурор у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. За таких обставин, суд приходить до висновку, що представник позивача був належним чином повідомлений про дату і місце судового засідання, в зв'язку з чим вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти стягнення з неї недоїмки у розмірі 5 743 грн. 10 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.
Згідно вимог ст. 112 КАС України зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.
Судом встановлено, що згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів держави в суді.
Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Прокурор м. Тореза представляє інтереси держави в особі УПФУ в Торезі Донецької області, яке в свою чергу є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.
Відповідач - ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності, страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області як платник внесків.
Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 страхових т внесків у розмірі 1732, 80 грн., суд зазначає наступне.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Невиконання цього обов'язку платниками страхових внесків приводить до неповного формування коштів Пенсійного фонду України, і як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням ст. 46 Конституції України.
Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.
Частиною 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем самостійно були нараховані страхові внески за 2010 року у розмірі 1852 грн. 80 коп. (а.с. 10).
Судом встановлено, що відповідачем на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області було частково погашено заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 120 грн., що вбачається з картки особового рахунку (а.с. 6).
Таким чином, станом на теперішній час заборгованість ОСОБА_1 по сплаті страхових внесків за 2010 рік становить 1732 грн. 80 коп.
Частиною 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону від 09.09.2010, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно із ч. 3 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
01.04.2011 року Пенсійним фондом було прийнято вимогу № ф 575-у про сплату боргу на суму у розмірі 1 732 грн. 80 коп., яка була надіслану відповідачу (а.с. 12).
Сума заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем у добровільному порядку сплачена не була.
Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 4010, 30 грн., суд зазначає наступне.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI.
ОСОБА_1 відповідно до статей 1, 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI є страхувальником та зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частинами 1, 5 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.
Згідно з частиною 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Так, відповідачем самостійно обчислено, нараховано та відображено у звітності суми єдиного внеску за 2011 р. у загальному розмірі 4 010 грн. 30 коп., але не сплачено, чим порушено вимоги Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (а.с.8).
Сума заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем у добровільному порядку сплачена не була.
Вказані відомості відповідачем не спростовані.
Відповідно до абзацу 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Оскільки відповідачем сума заборгованості по єдиному внеску сплачена не була, Пенсійним фондом була складена вимога № Ф-85у від 20 лютого 2012 року про сплату боргу на суму 4010 грн. 30 коп., яка була надіслана відповідачу (а.с. 11).
Сума заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем у добровільному порядку сплачена не була.
Зазначена сума заборгованості у загальному розмірі 5 743 грн. 10 коп. відповідачем визнається, у зв'язку з чим суд відповідно до вимог ч.3 ст. 72 КАС України вважає ці обставини доведеними як такі, що визнаються сторонами.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості з страхових внесків у розмірі 1732 грн. 80 коп. та єдиного внеску у розмірі 4010 грн. 30 коп.
Відповідачем у судовому засіданні було надано заяву про розстрочення виконання постанови суду на 12 місяців, мотивуючи її важким фінансовим становищем. Протягом розгляду справи прокурор не заперечував проти розстрочення виконання постанови про стягнення недоїмки.
За приписами ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Також ч.2 ст. 263 КАС України передбачено право суду у виняткових випадках відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Враховуючі викладені обставини, та погодження сторонами способу виконання рішення, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду до 01 липня 2013 року, тобто стягувати щоквартально з відповідача по 1435 грн. 70 коп. починаючи з липня 2012 року, а останнього кварталу 1436 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов прокурора м. Тореза в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення недоїмки у розмірі 5 743 грн. 10 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області заборгованість по страховим внескам у розмірі 1732 (одну тисячу сімсот тридцять дві) грн. 80 коп. та єдиного внеску у розмірі 4010 (чотири тисячі десять) грн. 30 коп., а всього недоїмку у розмірі 5 743 (п'ять тисяч сімсот сорок три) грн. 10 коп.
Розстрочити виконання постанови до 01 липня 2013 року наступним чином:
- з липня 2012 року по липень 2013 року включно стягувати щоквартально з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області недоїмку по страховим внескам та єдиному внеску по 1435 (одну тисячу чотириста тридцять п'ять) грн. 70 коп., а останнього кварталу 1436 (одну тисячу чотириста тридцять шість) грн.
Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 12 червня 2012 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 18 червня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Чекменьов Г.А.