Постанова від 18.06.2012 по справі 2а/0370/1637/12

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2012 року Справа № 2а/0370/1637/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2 790,77 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області (далі - УПФУ в місті Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі) звернулося з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2 790,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду і зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідач не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у сумі 2 790,77 грн., а тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь УПФУ в місті Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі зазначену суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не прибув, у письмовому клопотанні позивач просив судовий розгляд здійснювати за відсутності його представника (а.с.17).

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду (а.с.16). Про причини неприбуття суд не повідомив. Від відповідача заперечення проти адміністративного позову, заява про визнання позову не надходили.

Оскільки від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, відповідач не прибув в судове засідання з невідомих причин, перешкоди для розгляду справи відсутні, то відповідно до частини першої статті 41, частин четвертої та шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами на підставі ухвали суду від 18 червня 2012 року.

Дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 листопада 2000 року ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Володимир-Волинської міської ради як фізична особа-підприємець, про що йому видано відповідне свідоцтво (а.с.8). Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та перебуває на обліку в УПФУ в місті Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі. Відповідач у 2011 році перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку.

Згідно зі пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI визначено обов'язок платників єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі його нараховувати, обчислювати і сплачувати. За правилами пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до пункту 3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Як слідує зі звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік за формою згідно з додатком 5 (а.с.7), фізична особа-підприємець ОСОБА_1 самостійно визначив суму, на яку нараховується єдиний внесок та яка становить 11 557,00 грн., а розмір єдиного внеску - 34,7% або 4 010,30 грн.

Відповідач неповністю сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у 2011 році і заборгованість становить 2 790,77 грн, що підтверджується особовим рахунком відповідача та розрахунком ціни позову (а.с.4-5).

Частиною другою статті 12 Закону № 2464-VI передбачено, що одним із обов'язків Пенсійного фонду є здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, а згідно з пунктом 7 частини першої статті 13 цього Закону Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Оскільки заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2 790,77 грн. відповідачем добровільно не погашена, доказів сплати боргу суду він не надав, то суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в місті Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у сумі 2 790,77 грн. (дві тисячі сімсот дев'яносто грн. 77 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В.Каленюк

Попередній документ
24787175
Наступний документ
24787178
Інформація про рішення:
№ рішення: 24787177
№ справи: 2а/0370/1637/12
Дата рішення: 18.06.2012
Дата публікації: 21.06.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо: