Справа № 22ц-129/2012
Головуючий по 1-й інстанції Самсонова О.А.
Суддя-доповідач: Хіль Л. М.
26 січня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Хіль Л.М.
Суддів: Чічля В.А., Кузнєцової О.Ю.
За участю секретаря : Колодюк О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 жовтня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави, треті особи ПП ПБТІ «Інвентаризатор», про усунення перешкод у реалізації права на приватизацію житла,-
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 19 жовтня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави про усунення перешкод у реалізації права на приватизацію житла відмовлено.
З даним рішенням суду не погодилися ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та подали на нього апеляційну скаргу.
Вважають, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме в описовій частині рішення районного суду вказано, що АДРЕСА_1 значиться як гуртожиток, та відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»не підлягають приватизації кімнати та квартири в гуртожитках. Разом з тим в п. 2 ст. 2 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»зазначено перелік, який не підлягає приватизації і згадки про відокремлені від гуртожитку квартири в даному переліку відсутні.
Вказують, що відповідачем не надано жодних доказів того, що спірна трикімнатна квартира є спеціально обладнаною кімнатою в гуртожитку.
Просять скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 жовтня 2011 року та ухвалити нове по суті позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів справи, 21 листопада 1994 року ОСОБА_5 видано ордер на квартиру АДРЕСА_1 на склад сім»ї чотири особи: ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради № 67 від 11.03.2009 року, житловий будинок (гуртожиток) в АДРЕСА_1 надано нову адресу -АДРЕСА_1.
Встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 у відповідності до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»з відповідною заявою про передачу у власність квартири АДРЕСА_1 та переліком відповідних документів до органу приватизації не зверталися.
Письмове колективне звернення мешканців будинку по АДРЕСА_1, адресоване начальнику КЕВ м. Полтави суд не оцінив як подачу особою заяви про передачу квартири у власність шляхом її приватизації, оскільки його подано без дотримання встановленого чинним законодавством порядку.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо приватизації житла, суд посилався на те, що АДРЕСА_1 є гуртожитком та знаходиться на балансі КЕВ м. Полтави і є власністю Міністерства оборони України.
Окрім того суд керувався положенням ч.1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», якою встановлено, що приватизація державного житлового фонду -це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належним до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв тощо) державного житлового фонду на користь громадян України.
Також суд посилався на ч. 2 ст. 2 вказаного Закону, якою зазначено перелік майна з державного житлового фонду, що не підлягає приватизації.
Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»не підлягають приватизації: квартири-музеї, квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки) які перебувають в аварійному стані; квартири ( кімнати, будинки), віднесені в установленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Під час вирішення справи відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження того, що спірна трикімнатна квартира є кімнатою в гуртожитку, що вона спеціально обладнана для цього, що квартира зареєстрована як гуртожиток у міській раді, тощо.
В засіданні суду першої інстанції та апеляційної інстанції представник Полтавської міської ради також підтвердив, що відсутні будь-які рішення щодо спірної квартири чи будинку в цілому, як до приміщення гуртожитку.
Судом протиправно не прийнято до уваги і той факт, що ОСОБА_5, на підставі діючого на той час Наказу МО України №220 від 23.12.1992 року у встановленому порядку здав свою двокімнатну квартиру в авіа містечку і в порядку поліпшення житлових умов для себе і членів своєї сім»ї отримав ордер № 108 від 21.11.1994 року на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 76,30 кв. м., житловою площею 51,90 кв. м.
В зазначеній трьохкімнатній квартирі наявний окремий електролічильник, стаціонарний телефон, лічильник водо та теплопостачання. Квартира в цілому відповідає вимогам ДБН. Ордер виданий в установленому законом порядку відповідно до ст. 58 ЖК України ніким не оскаржувався.
Ордер на поселення позивачів у гуртожитку у відповідності до ст. 129 ЖК України не видавався.
Згідно ст. 127 ч. 2 ЖК України визначено, що жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Відповідачем не надано доказів того, що будинок АДРЕСА_1 у порядку ст. 127 ч. 2 ЖК України зареєстрований як гуртожиток. В судовому засіданні представник Полтавської міської ради заперечував таку реєстрацію.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що квартира АДРЕСА_1 належить до об'єктів приватизації визначених ст. 2 ч. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а тому позивачі мають право на приватизацію квартири.
За таких обставин підлягають до задоволення вимоги позивачів щодо усунення перешкод у приватизації житла шляхом зобов'язання КЕВ м. Полтави виконати всі необхідні дії для позивачів спрямовані на приватизацію квартири.
В той же час спосіб та процедура приватизації квартири визначені у Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідних рішеннях Кабінету Міністрів України та не потребують судового регулювання, оскільки до компетенції суду не відноситься встановлення порядку приватизації квартири, а тому суд відмовляє у задоволенні позову в частині покладення обов'язку на відповідача прийняти від позивачів заяву на приватизацію, провести огляд і замір помешкання квартири, виготовити технічний паспорт, надати відомості до Державного Ощадного банку України на отримання житлових чеків, видати свідоцтво про приватизацію.
Колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
З урахуванням викладених обставин справи, апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 необхідно задовольнити, рішення Київського районного суду м. Полтави від 19.10.2011 року скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в частині усунення перешкод у приватизації житла задовольнити частково. В решті позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. 303, ст. 307 ч.1 п.2, ст. 309 ч.1 п. 3, 4, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 -задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 жовтня 2011 року -скасувати.
Ухвалити нове рішення відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтави виконати всі необхідні дії пов'язані з проведенням приватизації ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові витрати в сумі 38 грн. 50 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : ___________ Л.М. Хіль
Судді: __________ О.Ю. Кузнєцова ___________ В.А. Чічіль