Справа№1512/905/2012
07 червня 2012 р. року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого -судді Петренка В.С.
за участю секретаря - Сушко М.О., Шепітко П.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом
Військового прокурора Одеського гарнізону
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
та квартирно -експлуатаційного відділу міста Одеси
до ОСОБА_2
про виселення,
Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно -експлуатаційного відділу міста Одеси звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про виселення відповідача з кімнати № 415/1 військового гуртожитку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор зазначає, що в ході прокурорської перевірки, проведеної у квартирно-експлуатаційному відділі м. Одеси встановлено, що у гуртожитку військового містечка №217 (приміщення №415/1), розташованого у будівлі АДРЕСА_1 безпідставно проживає відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
Прокурор також вказує, що будинок АДРЕСА_1 є військовим майном та знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси за Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України та Положенням про квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси є установою, що веде облік казармено-житлового фонду та здійснює контроль за використанням житлового фонду Міністерства оборони України в порядку ст. ст. 29, 30 Житлового кодексу України.
Незважаючи на попередження квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (вих.. №639 від 28.03.2011 p.), відповідач до теперішнього часу не виконав вимоги позивача та не звільнив незаконно зайняте житлове приміщення у гуртожитку.
Статтею 129 ЖК України передбачено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення. Спеціального ордеру відповідачу для вселення в гуртожиток не видавалось, договору найму жилого приміщення у відповідності зі ст. 61 ЖК України з відповідачем не укладалось, відповідач за спірною адресою не зареєстрований, але фактично мешкає в гуртожитку АДРЕСА_1 Окрім вищезазначеного, відповідач -ОСОБА_2 не є військовослужбовцем та не має жодного відношення до Міністерства оборони України.
Відповідач без будь-яких правових підстав, не маючи ніякого відношення до Міністерства оборони України, займає спірне житлове приміщення тим самим перешкоджає здійснювати свої права володіння та користування квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси та унеможливлює здійснення Міністерством оборони України свого права щодо розпорядження зазначеним майном. Своїми діями відповідач також порушує права військовослужбовців Одеського гарнізону, які не мають житла і вимушені витрачати кошти за його найм.
З посиланням на положення ст. 121 Конституції України, ст. 20, 36і Закону України «Про прокуратуру», ст. 13 ЦК України, ст.ст. 61, 66, 67, 109, 127, 128, 129 Житлового Кодексу України, п.п. 38, 39, 44 «Примірного положення про гуртожитки», затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР 03 червня 1986 року №208, п.п. 1.2. Інструкції щодо надання житлової площі у гуртожитках ЗС України, затвердженої наказом Міністра оборони України №113 від 24.03.2008 року, прокурор просить задовольнити його позовні вимоги.
07.06.2012 року до канцелярії суду надійшла спільна заява представників військової прокуратури та Міністерства оборони України, в якій вони просили суд розглянути справу за їх відсутності та не заперечували проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судової ухвали та повісток як на адресу, зазначену у позовній заяві, так і на адресу місця реєстрації згідно довідки з адресно -довідкового бюро ГУМВС України в Одеській області (а.с. 33), у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, заперечення на позовну заяву не надав.
При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.
У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Приймаючи до уваги, що деякі судові відправлення були отримані відповідачем, а інші повернуті поштою із відміткою «за закінченням терміну зберігання»суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. ст. 224, 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси за згодою представників прокурора та позивачів постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні в ході прокурорської перевірки, проведеної в Квартирно-експлуатаційному відділі м. Одеси встановлено, що у гуртожитку військового містечка №217 (приміщення №415/1), розташованого у будівлі АДРЕСА_1 безпідставно проживає відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
Будинок АДРЕСА_1 є військовим майном та знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси.
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси за Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України та Положенням про квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси є установою, іцо веде облік казармено-житлового фонду та здійснює контроль за використанням житлового фонду Міністерства оборони України в порядку ст. ст. 29, 30 Житлового кодексу України.
Незважаючи на попередження квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (вих. №639 від 28.03.2011 p.), відповідач до теперішнього часу не виконав вимоги позивача та не звільнив житлове приміщення у гуртожитку.
Порядок заселення в службові житлові приміщення регулюється відповідними нормами житлового законодавства ст. 127, 128 ЖК України, а особливості передбачені Інструкцією щодо надання житлової площі у гуртожитках Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України №113 від 24.03.2008 року.
Відповідно до ст. 127 Житлового кодексу України, для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватися гуртожитки. Згідно п. 1.2. Інструкції щодо надання житлової площі у гуртожитках Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України №113 від 24.03.2008 року гуртожитки призначаються для тимчасового проживання військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей в цьому населеному пункті під час проходження ними військової служби або навчання у військових навчальних закладах МО України.
Згідно ч. 2 ст. 128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та відповідного профспілкового комітету.
Статтею 129 ЖК України передбачено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення.
З позовної заяви вбачається, що спеціального ордеру відповідачу для вселення в гуртожиток не видавалось, договору найму жилого приміщення у відповідності зі ст. 61 ЖК України з відповідачем не укладалось, відповідач за спірною адресою не зареєстрований, але фактично мешкає в гуртожитку АДРЕСА_1 Окрім вищезазначеного, відповідач -ОСОБА_2 не є військовослужбовцем та не має жодного відношення до Міністерства оборони України.
Житлова площа у гуртожитку по АДРЕСА_1 є державним майном та закріплено за військовими частинами Збройних Сил України.
Відповідно до ст.ст. 3, 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»майно з моменту надходження до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною, набуває статусу військового майна та обліковується у органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України. Будинок АДРЕСА_1 є державним майном і знаходиться на балансі та оперативному управлінні КЕВ м. Одеси.
Відповідач без будь-яких правових підстав, не маючи ніякого відношення до Міністерства оборони України, утримуючи вищевказане житлове приміщення тим самим перешкоджає здійснювати свої права володіння та користування квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси та унеможливлює здійснення Міністерством оборони України свого права щодо розпорядження зазначеним майном, хоча відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідач також порушує права військовослужбовців Одеського гарнізону, які не мають житла і вимушені витрачати кошти за його найм. Відповідно до положень п. 2 ст.. 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Таким чином, невиконання відповідачем обов'язку про звільнення житлового приміщення у гуртожитку призводить до порушення права на житло інших громадян -військовослужбовців, які дійсно проходять військову службу у ЗС України та не мають житла за місцем проходження служби.
Крім того, на підставі доручення Міністра оборони України, доведеного розпорядженням начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління від 28.07.10р. № 303/4/15/1358 на теперішній час здійснюється державна програма повернення службових квартир та житлових приміщень в гуртожитках до житлового фонду гарнізонів особами, які їх безпідставно утримують.
Статтею 109 ЖК України передбачено, що виселення із займаного житлового приміщення допускається з підстав, встановлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Пунктом 44 «Примірного положення про гуртожитки», затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР 03 червня 1986 року №208, визначено громадян, які самоправно зайняли жилу площу в гуртожитку, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Враховуючи зазначені обставини та положення чинного житлового законодавства є підстави для визнання відповідача -ОСОБА_2 таким, що займає житлове приміщення без належних правових підстав та його виселення зі спірного приміщення.
При викладених обставинах з урахуванням заочного розгляду справи, відсутності обґрунтованих заперечень відповідача -позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 88, 213, 215, 226 ЦПК України, суд, -
Позов Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно -експлуатаційного відділу міста Одеси до ОСОБА_2 про виселення -задовольнити.
Виселити ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2) з кімнати № 415/1 військового гуртожитку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь державного бюджету України 107 (сто сім) грн. 30 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.
Суддя : Петренко В. С.