Справа№1512/3752/2012
11 червня 2012 р. року, Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Луняченка В.О.,
при секретарі Жімбріу Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання осіб, такими, що втратили право користування житлом,
14.03.2012 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду до ОСОБА_2 яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 після уточнення якого просить усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання ОСОБА_2 яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 такими,що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1
В обґрунтування позовних вимог представник позивачки посилається на те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 З січня 2005 року відповідачка мешкала у вказаній квартирі без реєстрації, у 2008 році з дозволу позивачки онука ОСОБА_2 та її неповнолітня дочка були зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1. Проте в квітні 2010 року ОСОБА_2 залишила квартиру, вибувши на інше постійне місце мешкання, забравши всі свої особисті речі, меблі та побутову техніку, що свідчило про те, що вона не мала наміру повертатись. Однак у 2009 році відповідачка звернулась до суду з позовом до мене про вселення. Рішенням Київського районного суду м.одеси від 10.03.2011 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та вселенні задоволений в повному обсязі, але після набрання вказаного рішення законної сили, ОСОБА_2 не робила ніяких спроб повернутися до квартири для проживання в неї. З квітня 2010 року позивачка про місце перебування ОСОБА_2 та її дочки не знає та з цього часу відповідачка не сплачує кошти за комунальні послуги, що ставить позивачку у скрутне матеріальне становище. Весь цей час позивачка за свої кошти сплачувала комунальні послуги. Маючи зареєстрованим місце проживання відповідачки у своїй квартирі, позивачка позбавлена можливості розраховувати на субсидію, також обмежена в реалізації свого права власника розпоряджатися своїм майном.
До судового засідання представник позивачки надала заяву в якій уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_2 яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 про час, дату та місце судового розгляду неодноразово повідомлялась належним чином, але жодного разу без поважних причин до суду не з'явилась, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд за її відсутності суду не надавала та не заявляла. У відповідності зі ст. 74 ЦПК України відповідачка викликалася в суд через оголошення у пресі. Відповідно до ст. 169 ЦПК України, суд проводить розгляд справи на підставі наявних в ній доказів, постановляє заочне рішення, проти чого позивачка не заперечувала.
Відповідно до ст. ст. 224, 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Суд вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
На підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого Управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому Одеської міської Ради від 18.02.2002 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.5).
Згідно довідки № 127 від 06.04.2009 року про склад сім'ї та реєстрацію, відповідачка ОСОБА_2 та її неповнолітня дочка у вищевказаній квартирі зареєстровані з 04.03.2008 року ( а.с.25). Відповідно до рішення Київського районного суду м.Одеси від 10.03.2011 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та вселенні задоволений в повному обсязі ( а.с.19), але після набрання вказаного рішення законної сили, ОСОБА_2 не робила ніяких спроб повернутися до квартири для проживання в неї.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України», гарантовано свободу пересування та вільний вибір місця проживання.
Ст. 47 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути позбавлений житла інакше ніж на підставі закону за рішенням суду.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місяця проживання в Україні»зняття з реєстрації здійснюється і на підставі рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою.
Відповідно до частини другої ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад однин рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Вимоги ст. 391 ЦК України наголошують на те, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Факт реєстрації відповідачки за вищевказаною адресою перешкоджає позивачці у розпорядженні своєю власністю.
Керуючись ст. 10,11, 60, 212-215, 218,224, ЦПК України, ст. 33, 47 Конституції України, ст.319,391 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місяця проживання в Україні»,
Визнати ОСОБА_2 яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, такими,що втратили право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.
Суддя : Луняченко В. О.