Справа № 22ц-159/2012 Головуючий по 1-й інстанції Корсун О.М.
Суддя-доповідач: Хіль Л. М.
24 січня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді : Хіль Л.М.
суддів: Кузнєцової О.Ю., Чічіля В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 13 вересня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок пошкодження автомобіля ,-
Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 13 вересня 2011 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок пошкодження автомобіля задоволено частково-
стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3:
у відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 34 397 грн. 74 коп.
у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 1000 грн.
у відшкодування витрат пов'язаних з явкою до суду у розмірі 804 грн. 36 коп.
у відшкодування витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи та послуги по оплаті евакуатора в сумі 1400 грн.
судовий збір в сумі 400 грн. 19 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З рішенням суду не погодився ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме п. 4 ст. 1187, п.1 ст. 1190, п.1 ст. 1193 ЦК України.
Також апелянт вказує на те, що судом помилково не прийнято до уваги порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, а саме п. п. 2.3, 2.9, 2.10, 2.11, 2.14. та не взято до уваги матеріали відповідної справи Пирятинського РВ УМВС України в Полтавській області по факту ДТП, відповідно до яких встановлено вину володільця ОСОБА_4 в передачі керування автомобілем особі, яка не мала ніяких на це прав.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди суд прийняв до уваги наявність на утриманні позивачки дитини інваліда, разом з тим протиправно не прийняв до уваги майновий стан відповідача та наявність на його утриманні чотирьох малолітніх дітей, відсутність постійного заробітку.
Просить змінити рішення Пирятинського районного суду від 13.09.2011 року та ухвалити нове з урахуванням викладених обставин.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено та не заперечується сторонами по справі, що автомобіль «Део Ланос»ТІ 3110 днз НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.
ОСОБА_4 має право на керування автомобілем.
Встановлено, що перебуваючи в с. Теплівка Пирятинського району Полтавської області ОСОБА_2 під час керування автомобілем «Део Ланос»ТІ 3110 днз НОМЕР_1 з дозволу ОСОБА_4, у результаті того, що лопнуло переднє ліве колесо, не справившись з керуванням з'їхав у кювет та пошкодив автомобіль.
Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.10.2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2, за ознаками ст.ст. 194, 286 КК України за відсутністю складу злочину.
ОСОБА_2 надав розписку відповідно до якої зобов'язався виплатити ОСОБА_3, як власнику автомобіля «Део Ланос»днз НОМЕР_1, матеріальну школу за нанесені пошкодження.
Відповідно до висновку № 238 проведеного 25.10.2010 року експертного авто товарознавчого дослідження встановлено, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Део Ланос»днз НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП без урахування втрати товарної власності на дану оцінку складає 29 069 грн.
Згідно калькуляції по визначенню вартості відновлювального ремонту автомобіля «Део Ланос»днз НОМЕР_1 від 25.10.2010 року, визначеного судовим експертом, всього вартість ремонту автомобіля складає 34 397, 74 грн.
З повідомлення ДАІ МВС України встановлено, що посвідчення водія на право керування транспортними засобами громадянину ОСОБА_2 на території України підпорядкованими реєстраційно-екзаменаційними підрозділами ДАІ не видавалося.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 які своїми показаннями підтвердили вище викладені обставини.
Доводи апелянта про те, що вартість ремонту пошкодженого автомобіля повинна визначатися з розрахунку іншого, а саме ПП ОСОБА_7 є безпідставними, так як відсутні будь- які дані про наявність у останнього
Кваліфікаційного свідоцтва та сертифікату суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення та транспорті»№ 14 від 23.12.2005 року ( з змінами від 19.12.2008р.) - при вирішенні питання про те, чи були збитки реальними, необхідно виходити з положення п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України, якою зазначено, що такими збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодження речі, а також витрати, що вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода заподіяна неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі, особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1188 ч.1 п.1 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до вимог вказаної норми права,позивачка в своїй позовній заяві просила відшкодувати завдану їй шкоду в натурі, а саме шляхом стягнення з відповідача суми у розмірі 34 397 грн. 74 коп.
З урахуванням викладених обставин справи місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в частині відшкодування на її користь матеріальної шкоди в сумі 34 397 грн. 74 коп.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди районний суд правомірно виходив з наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Статтею 167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичні й особі п неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Врахувавши ступінь та характер моральних переживань позивачки, виходячи з засад розумності та справедливості суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1000 грн.
Також, враховуючи часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, керуючись вимогами ст. 88 ЦПК України, суд вірно стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3: 400,19 грн. в рахунок відшкодування судового збору, 120 грн. витрат на ІТЗ, 804,36 грн. витрат пов'язаних з явкою до суду, 600 грн. за проведення судової експертизи та 800 грн. у відшкодування витрат пов'язаних з транспортуванням пошкодженого автомобіля евакуатором.
Приймаючи до уваги викладені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 13 вересня 2011 року не встановлено. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків та рішення суду першої інстанції, тому задоволенню вона не підлягає.
Керуючись ст.303, ст. 307, ст. 308 , ст. 314 , ст. 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 13 вересня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : ____________ Л.М. Хіль
Судді: ____________ О.Ю. Кузнєцова __________ В.А. Чічіль