Справа № 22-ц/1690/1772/2012
Головуючий по 1-й інстанції Матвієнко В.М.
Суддя-доповідач: Обідіна О. І.
07 травня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Обідіної О.І.
Суддів : Дорош А.І., Панченка О.О.
При секретарі : Ємельяновій В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення права на утримання,
У лютому 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом .
В обґрунтування посилався на те , що протягом нетривалого часу перебував у шлюбі з ОСОБА_3, від якого мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. За ініціативою ОСОБА_3 їх шлюб було розірвано в квітні 2011 року було ?а в подальшому судами приймались рішення про стягнення з нього аліментів на особисте утримання колишньої дружини ОСОБА_3 та на утримання дитини . Обгрунтовуючи позов вимогами ч.1 п.1 ст.83 СК України , просив позбавити відповідача права на утримання .
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 березня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення права на утримання відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, зокрема безпідставне застосування до спірних правовідносин вимог ст. 85 СК України, просив скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення його позову.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши учасників процесу, що з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно п.п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як ввбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 18 липня 2009 року по 17 травня 2011року. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду від 16 грудня 2011 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог про оспорювання батьківства стосовно доньки ОСОБА_4.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду від 12 травня 2011 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на особисте утримання останньої в сумі 250 грн. щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд, застосувавши норми ст. 85 СК України, прийшов до висновку, що позовні вимоги є безпідставними , а викладені в позові обставини, не є тими підставами, з якими ст. 85 СК України пов»язує припинення права на утримання.
Зазначене свідчить, що місцевим судом вирішено спір не на підставі ст. 83 СК України, а шляхом застосування норм ст. 85 СК України.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_2 обґрунтовував свої вимоги положеннями ст. 83 СК України , зазначаючи , що перебував з відповідачем в шлюбі менше ніж рік , шлюб було розірвано виключно за її ініціативою, вона змусила його вибратись з її будинку , чим свідомо поставила себе в становище, потребуюче додаткової матеріальної допомоги.
Відповідно до п.1.ч.1 ст. 83 СК України рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмежено його строком, якщо подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час.
Проте, суд помилково застосував до спірних правовідносин норми ст. 85 СК України, які регулюють припинення права дружини на утримання замість позбавлення права на утримання , що урегульовано ст. 83 СК України.
Зважаючи на те, що сторони перебували у шлюбних відносинах менше року, (фактично спільно однією сім»єю проживали з липня 2009 року по травень 2010 року), ініціатором припинення шлюбних відносин була відповідач ОСОБА_3, яка подала позов про розірвання шлюбу , не дивлячись на наміри позивача зберегти сім»ю , наполягала на задоволенні її позову , після чого звернулася до суду з вимогами про стягнення коштів на особисте утримання , колегія суддів приходить до переконання про обгрунтованість заявленого позову ?оскільки по справі вбачаються підстави для позбавлення права колишньої дружини на утримання аліментів з позивача? який , крім іншого, хворіє на тяжку хронічну хворобу , яка впливає на його можливість працевлаштуватись та як наслідок , забезпечувати себе та свою доньку.
Враховуючи встановлені по справі обставини та нетривалість перебування подружжя в шлюбних відносинах , судова колегія приходить до висновку про можливість задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з підстав помилкового застосування норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.3 ч.1 ст. 307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, 314, 317,319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 березня 2012 року скасувати та постановити по справі нове рішення про задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення права на утримання задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 права на особисте утримання до досягнення дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку з 7 травня 2012 року .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: О. І. Обідіна
Судді: