Справа № 22ц-4539/11
22ц-409/12 Головуючий по 1-й інстанції Хінкевич В.І.
Суддя-доповідач: Обідіна О. І.
05 березня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Обідіної О.І.
Суддів : Бутенко С.Б., Панченка О.О.
За участю секретаря: Ємельянової В.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними
скаргами ОСОБА_2 та представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 2 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, приватний нотаріус Кременчуцького нотаріального округу ОСОБА_10 про визнання договорів купівлі-продажу
недійсними,
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 2 грудня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 20 серпня 2008 року між ОСОБА_5, який діяв від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_10 недійсним відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив позивач, який в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити повністю позовні вимоги.
Також з рішенням не погодився представник позивача ОСОБА_3, який в апеляційній скарзі , посилаючись на невірно встановлені фактичні обставини справи, що призвело , на його думку, до невірного вирішення спору, просить рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг , приходить до висновку про відхилення останніх з наступних підстав.
За змістом ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_11 за № 5928, ОСОБА_2 належала квартира АДРЕСА_1.
Згідно довіреності від 9 липня 2008 року посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_10, ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_5 продати будь-кому за ціну та на умовах на свій розсуд належну йому квартиру АДРЕСА_1 та зняти його з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою.
Діючи відповідно вказаної довіреності , ОСОБА_5 20.08.2008 року продав ОСОБА_4 20 спірну квартиру, договір купівлі-продажу якої посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10 за № 12250.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 5 грудня 2008 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на квартиру задоволено. Визнано дійсним договір купівлі - продажу від 13 жовтня 2008 року за яким ОСОБА_4 продав а ОСОБА_6 придбав квартиру АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_6 право власності на зазначену квартиру.
9 жовтня 2009 року ОСОБА_6 продав , ОСОБА_9 купила спірну квартиру , про що сторони уклали договір, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_12 за № 7404.
Звертаючись до суду , ОСОБА_2 просив визнати недійсним договір купівлі - продажу укладений між ОСОБА_5 (в його інтересах) та ОСОБА_13 20 серпня 2008 року з підстав , встановлених ст. 203 та ст. 234 ЦК України, оскільки укладення такого правочину суперечило його волевиявленню внаслідок відсутності бажання відчужувати квартиру, вказана угода є фіктивною, тому що вчинена без наміру створення правових наслідків як для покупця , так і для продавця. Вважає, що представник діяв недобросовісно, оскільки без його відомо скористався право установчими документами на квартиру , на підставі яких продав останню.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5,6 статті 203 ЦК України.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: з міст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.1 ст. 238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Надаючи довіреність ОСОБА_5 від його імені продати належну йому квартиру ОСОБА_2 надав довіреній особі також правовстановлюючі документи, діючи таким чином свідомо та повністю усвідомлюючи значення усіх наслідків, які можуть виникнути внаслідок вчинення довірителем дій, на виконання яких він надав довіреність.
За змістом ч. 1 ст. 249 ЦК України, особа, яка видала довіреність, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала.
В матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували скасування довіреності, а отже колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2, як довіритель, не вважав за необхідне скасовувати довіреність видану ОСОБА_5 на продаж квартири.
Таким чином , суд першої інстанції 7 вірно визнав договір купівлі - продажу таким, що відповідає вимогам закону та врахував при вирішенні спору висновки касаційної інстанції щодо необхідності звернення уваги на те, що квартира відчужена на підставі чинного доручення , яке не було скасоване позивачем в порядку ст. 249 ЦК України , що ним у добровільному порядку, без примусу на насилля передані ОСОБА_5 право установчі документи на квартиру.
Апеляційні скарги позивача та його представника не містять нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.
Зокрема посилання на невиконання судом приписів ст. 174 ЦПК України вразі визнання відповідачем позову постановлення рішення про задоволення позову , не може свідчити про порушення норм процесуального права, які призвели до невірного вирішення спору, оскільки по справі мається декілька відповідачів . Так, відповідачем ОСОБА_5 позов не визнавався.
Інші посилання на фактичні обставини справи , які на думку апелянтів , суд не вірно встановив та дав їм неправильну правову оцінку, не заслуговують на увагу, оскільки судове рішення містить мотивовані та детальні висновки , які узгоджуються з доказами по справі .
Обставини, на які посилається позивач , а в подальшому і апелянт, стосовно умов позики та її повернення , фактично залишились недоведеними в ході розгляду справи.
Натомість позивачем не доведено та не надано переконливих доказів про те, чому він, після повернення грошової позики ОСОБА_5, не скасував надану в забезпечення своїх зобов»язань довіреність та не потребував належні йому правоустновчі документи.
З вказаних обставин, колегія судів приходить до висновки про відсутність підстав для скасування рішення з приводу обставин, викладених в апеляційних скаргах.
Таким чином апеляційні скарги підлягають відхиленню, а судове рішення залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, ч.2 п.1 ст.307, 309, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 відхилити, а рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 2 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: О. І. Обідіна
Судді: