Справа № 22-ц/1690/1998/2012
Головуючий по 1-й інстанції Білецька В.І.
Суддя-доповідач: Пікуль В. П.
31 травня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді: Пікуля В.П.,
суддів: Триголова В.М., Омельченко Л.М.,
при секретарі: Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 06 квітня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,-
У грудні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ПрАТ «Страхова компанія «Статус» про стягнення з відповідачів у солідарному порядку 2223 грн. майнової шкоди та 25 000 грн. моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 06 квітня 2012 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 855,60 грн. та на відшкодування моральної шкоди 2500 грн.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 повернення судового збору в сумі 30 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 - відмовлено.
З рішенням суду не погодився ОСОБА_2, який його оскаржив в частині стягнення моральної шкоди, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, оскільки вважає, що рішення суду в цій частині прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, апелянта, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 303 цього Кодексу передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Із положень статті 23 Цивільного Кодексу України слідує, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частиною 1 статті 1167 Цивільного Кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30 квітня 2011 року на перехресті вул. Зелена та Шевченка в с.Рокита Великобагачанського району Полтавської області сталася ДТП за участю автомобіля ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, під керуванням водія ОСОБА_2, та автомобіля «Нісан Сані» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, в результаті чого автомобіль позивача отримав технічні пошкодження.
При цьому, відповідач ОСОБА_2 керував транспортним засобом на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого на ім'я ОСОБА_4, де зазначено про надання права керування автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2
Постановою судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 26 травня 2011 року, яка набрала законної сили, винним у ДТП визнано ОСОБА_2
Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Статус», яка провела страхове відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_3 в сумі 4682,76 грн., що відповідає страховому полісу №ВЕ/4365962.
Згідно висновку автотоварознавчого дослідження №05/24/11 від 06.05.2011 року вартість матеріального збитку, який завдано власнику автомобіля «Нісан Сані» складає 5 538, 36 грн., з урахуванням виплаченого страхового відшкодування на користь позивача судом стягнуто 855,60 грн.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 з розміром стягнутих з нього на користь ОСОБА_3 матеріальних збитків погодився та проти їх розміру в сумі 855,60 грн. не заперечував, то в цій частині рішення місцевого суду не переглядається.
Оскільки позивач ОСОБА_3 зазнав душевних переживань, у зв'язку із самою подією ДТП та пошкодженням його автомобіля, погіршився стан його здоров'я ( а.с. 7,8), тривалий час позивач не міг користуватися транспортним засобом, що викликало вимушені негативні зміни у його повсякденному житті, суд першої інстанції вірно визначивши характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі у 2500 грн.
Обґрунтованих доводів щодо зменшення розміру стягнутої моральної шкоди в апеляційній скарзі ОСОБА_2 наведено не було, як і не було їх надано при розгляді справи у суді першої інстанції.
На підставі наведеного та враховуючи, що апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності рішення суду, які б були підставою для скасування рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування чи зміни рішення суду відсутні.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 06 квітня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: В. П. Пікуль
Судді: