Справа № 22-ц/1690/2009/2012
Головуючий по 1-й інстанції Кузіна Ж.В.
Суддя-доповідач: Корнієнко В. І.
28 травня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Корнієнка В.І.,
Суддів: Абрамова П.С., Винниченка Ю.М.,
При секретарі: Коротун І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 20 квітня 2012 року
у справі за скаргою ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького міського управління юстиції від 06 лютого 2012 року про накладення штрафу, -
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 20 квітня 2012 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Автозаводського ВДС Кременчуцького міського управління юстиції від 06 лютого 2012 року про накладення штрафу відмовлено.
З даною ухвалою не погодилася ОСОБА_2 та подала на неї апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою постанову про накладення штрафу від 04 квітня 2012 року, винесену головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Кондратьєвою Т.М. по ВП № 3051461 з виконання виконавчого листа № 2-2605, виданого 20 грудня 2011 року Київським районним судом м. Полтави, скасувати.
Апелянт вважає ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, вказуючи на те, що неповнолітній ОСОБА_3, якого за рішенням суду належить передати матері ОСОБА_4, ще до відкриття виконавчого провадження був переданий його батькові -ОСОБА_5. Також вказували, що набулим чинності судовим рішенням від 28 лютого 2012 року Автозаводського районного суду м. Кременчука у справі № 2-888/2012 встановлено факт проживання ОСОБА_3 разом зі своїм батьком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення скарги ОСОБА_2, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 грудня 2011 року позовні вимоги Окружного управління у справах молоді і сім'ї м. Аугсбурга задоволено та визнано незаконним утримування на території України неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_2.
Цим же рішенням повернуто неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Федеративної Республіки Німеччини за адресою: АДРЕСА_2.
Якщо рішення не буде виконано в добровільному порядку, зобов'язано ОСОБА_6, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, передати неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, матері ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, постійно проживаючій за адресою: АДРЕСА_2.
Рішення в частині повернення дитини допущено до негайного виконання.
Судом встановлено, що 20 грудня 2011 року Київським районним судом м. Полтави на виконання даного рішення суду видано виконавчий лист № 2-2605, згідно якого зобов'язано ОСОБА_6, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, передати неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, матері ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, постійно проживаючій за адресою: АДРЕСА_2.
26 грудня 2011 року постановою державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького МУЮ відкрито виконавче провадження з виконання вказаного вище виконавчого документа.
В ході виконавчого провадження 27 грудня 2011 року державним виконавцем здійснено вихід за місцем проживання скаржника, за адресою: АДРЕСА_3. Під час виходу було встановлено, що за вказаною адресою знаходиться двоповерховий будинок, будівництво якого триває більше року. Власники будинку тривалий час за вказаною адресою на з'являються. Виконавцем залишено виклик про явку до виконавчої служби.
Окрім того, 28 грудня 2011 року державним виконавцем був здійснений виїзд за місцем знаходження приватної шкоди «АДА», в ході якого було встановлено, що ОСОБА_3 навчається в даній шкоді, з 27 грудня 2011 року не відвідує навчання, проживає з дідусем та бабусею ОСОБА_6, ОСОБА_2
Також судом встановлено, що 29 грудня 2011 року ОСОБА_2 надала письмову заяву про те, що її онук ОСОБА_3 був переданий 19 грудня 2011 року його батькові: ОСОБА_5 від решти пояснень відносно онука, сина та її особисто скаржник відмовилася, посилаючись на норми ст. 63 Конституції України.
Внаслідок вищевикладених обставин, ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29 грудня 2011 року оголошено розшук неповнолітньої дитини -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно листа Кременчуцької міської дитячої лікарні ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1, та з серпня 2010 року знаходиться під наглядом поліклініки № 2. З 27 грудня 2011 року перебуває на амбулаторному лікуванні з приводу ГРВІ трахеобронхіту.
Далі, державним виконавцем в ході перевірки відповідно до листа начальника Автозаводського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області від 19 січня 2012 року в ході проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_3 проживає зі своїм батьком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1.
06 лютого 2012 року державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ за невиконання рішення Київського районного суду м. Полтави на кушко Т.І. накладено штраф в розмірі 170 гривень.
На підставі вищевикладеного, встановивши, що ОСОБА_2 без поважних на те причин не було виконано рішення суду від 20 грудня 2011 року та не передано неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, матері ОСОБА_4, суд вірно дійшов висновку про обґрунтованість накладення стягнення на скаржницю.
Правомірність постанови державного виконавця також підтверджується чинним законодавством.
Так, відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Обов'язковість виконання судових рішень, що набрали законної сили, також визначена нормами ст. 14 ЦПК України.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати, передбачених цим Законом, заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 75 Закону «Про виконавче провадження»після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги, не доводять неправомірності висновків суду, оскільки норми Закону України «Про виконавче провадження»визначають право державного виконавця застосовувати стягнення у вигляді штрафу.
Скаржником не доведено поважності причин невиконання нею судового рішення, зважає чи також на те, що матеріалами справи підтверджується факт спілкування ОСОБА_2 з сином та онуком, який проживає у одному під'їзді з нею.
З цих підстав, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування ухвали Київського районного суду м. Полтави від 20 квітня 2012 року судовою колегією не встановлено.
Керуючись п. 1 ч.2 ст.307, п. 1 ч. 1 ст. 312, 313, 314, 315 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 20 квітня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/В.І. Корнієнко
Судді: /підпис/ Ю.М. Винниченко /підпис/П.С. Абрамов
Головуючий: В. І. Корнієнко
Судді: