Справа № 22-ц/1690/1443/2012
Головуючий по 1-й інстанції Смілянський Є.А.
Суддя-доповідач: Пікуль В. П.
08 травня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді: Пікуля В.П.,
суддів: Бондаревської С.М., Омельченко Л.М.,
при секретарі: Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 27 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Оржицького РВ УМВС України в Полтавській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,-
У травні 2011 року ОСОБА_2, посилаючись на те, що з 2008 року відповідачка ОСОБА_3 разом з ним не проживає, звернувся в суд з позовом про визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, а також просив зобов'язати СГІРФО Оржицького РВ УМВС України в Полтавській області зняти її з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2011 року до участі у справі у якості співвідповідача залучений Оржицький РВ УМВС України в Полтавській області (а.с. 88).
Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 27 лютого 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено.
З рішенням суду не погодився ОСОБА_2, який його оскаржив, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, оскільки вважає, що рішення суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання ОСОБА_3 та представник Орижцького РВ УМВС України в Полтавській області не з'явилися, надавши суду заяви, у яких просять розглядати справу без їх участі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла до такого висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно п.п. 3,4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що причини непроживання ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1 є поважними, докази, що підтверджують добровільне виселення ОСОБА_3 відсутні, позивач не звертався до Оржицького РВ УМВС України в Полтавській області по питанню зняття її з реєстрації. При цьому суд керувався положеннями ст. 71 ЖК України.
Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно технічного паспорту на будинок, єдиним власником будинку в АДРЕСА_1 є ОСОБА_2
За вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - співмешканка; ОСОБА_4 - дочка.
Умови укладання, зміни, розірвання договору найму житла та підстави визнання особи такою, що втратила право користування житлом, що належить до приватного житлового фонду визначається Цивільним кодексом України, а особливості укладання договорів найму житла, втрати права користування житлом, що належить до державного або комунального житлового фондів визначається Житловим кодексом України.
Оскільки будинок належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, до правовідносин, що виникли між сторонами у зв'язку користуванням цим житом, зокрема, при розгляді спору щодо визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, мають бути застосовані положення Цивільного кодексу України.
Слід також звернути увагу, що у позовній заяві ОСОБА_2 просив визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, посилаючись на норми ЦК України, зокрема ч. 2 ст. 405 ЦК України.
Відповідно до частини 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Частина 2 ст. 405 ЦК України передбачає, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Із матеріалів справи вбачається, що з лютого місяця 2008 року ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1 не проживає, що підтверджується актом обстеження житлового помешкання, складеного комісією Воронинцівської сільської ради від 25.05.2011 року (а.с.8), довідкою Воронинцівської сільської ради № 354 вію 04.10.2011 року ( а.с. 77) та показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Будь-які докази щодо вчинення перешкод у користуванні вказаним будинком ОСОБА_3 - відсутні. Із заявами чи скаргами щодо перешкод у користуванні цим будинком відповідач не зверталася.
Крім того, довідка Куйбишевської сільської ради Оржицького району Полтавської області підтверджує, що ОСОБА_3 дійсно проживає АДРЕСА_2 із лютого 2010 року. ( а.с. 93).
При цьому, аналізуючи матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що перебування у трудових відносинах із ТОВ «Пральний комплекс» із 01.08.2009 року по 05.03.2010 року та із ТОВ «Супер сервіс 2007» із 01.04.2010 року по 22.09.2011 року не є поважною причиною відсутності ОСОБА_3 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 понад один рік, оскільки із лютого 2010 року вона проживає АДРЕСА_2, цього ж району та області.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_3 добровільно залишила спірне житло у лютому 2008 року, що із лютого 2010 року мешкає за іншою адресою, а будь -які поважні причини, які б вказували на поважність відсутності її у будинку АДРЕСА_1 понад один рік відсутні, а тому, відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, вона втратила право користування вказаним житлом та відповідно, підлягає зняттю із реєстраційного обліку.
За вказаних обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового про задоволення позовних вимог.
Оскільки представник апелянта у суді апеляційної інстанції заявив, що не наполягає на стягненні судових витрат із ОСОБА_3 та вважає, що їх стягувати із відповідача не потрібно, колегія суддів, виходячи із принципу диспозитивності ( ст. 11 ЦПК України), вважає за можливе не стягувати із відповідача понесені ОСОБА_2 судові витрати.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 27 лютого 2012 року - скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язати Оржицький РВ УМВС України в Полтавській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: В. П. Пікуль
Судді: