2/1503/77/12
20.06.2012
20 червня 2012 року м.Балта
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Дяченко В.Г.
при секретарі Сірота О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник ОСОБА_2.) до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на оплату адвоката -представника потерпілого в кримінальній справі та стягнення моральної шкоди заподіяної злочином
ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що відповідач вчинив відносно нього злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України, і постановою Любашівського районного суду Одеської області від 01.12.2010 року був звільнений від кримінальної відповідальності внаслідок амністії. Постанова набрала законної сили. Вказаним злочином відповідач заподіяв йому значну моральну шкоду, яка полягала в тому, що за тривалий час розгляду кримінальної справи №77200900 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст.366 ч.1КК України, з 18.05.2009 року по 01.12.2010 року, позивач, як потерпілий в кримінальній справі, в зв'язку з позбавленням його права власності на майно в результаті злочину, змушений був докладати значних зусиль та здоров'я, щоб заспокоїти найманих працівників, які працювали на ЗАВ-60, спростовувати негативні чутки на його адресу серед односельчан, відриватися від своєї роботи для участі в досудовому слідстві та судових засіданнях, що значно порушило його нормальний цикл життя та визвало душевне страждання. Також позивач вважає, що на психічний стан його здоров'я вплинув тривалий час судового і досудового слідства по справі. З врахуванням викладенного позивач оцінює заподіяну йому моральну шкоду в сумі 10 000 грн., яку просить стягнути з відповідача на його користь.
Крім того, позивач зазначає, що для захисту своїх прав як потерпілого по кримінальній справі, він уклав угоду з адвокатом про надання правової допомоги і поніс матеріальні витрати на оплату вказаної допомоги адвоката в сумі 5 000 грн., які також просить стягнути з відповідача на його користь.
Також, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати в сумі 1 000 грн., пов'язані з наданням юридичної допомоги та ведення справи в суді по данній позовній заяві.
В судовому засіданні представник позивача вказані позовні вимоги підтримав, пояснивши, що у жовтні 2008 року після 14.00, ОСОБА_3, перебуваючи на своєму робочому місці в приміщенні Бобрикської сільської ради Любашівського району Одеської області, працюючи на посаді сільського голови, достовірно знаючи, що 18-та сесія 5-го скликання Бобрикської сільської ради 21.10.2008 року не відбулась через відсутність кворуму депутатів, дав вказівку секретарю сільської ради ОСОБА_4 скласти завідомо неправдивий протокол пленарного засідання 18-тої сесії 5-го скликання, в якому було зазначено, що на сесії були присутні 10 депутатів сільської ради та ОСОБА_1 Протокол був виготовлений під керівництвом і в присутності ОСОБА_3 секретарем сільської ради ОСОБА_4 в її робочому кабінеті. Також був виготовлений витяг з рішення №96 від 21.10.2008 року Бобрикської сільської ради «Про відміну рішення Бобрикської сільської ради 8-ї сесії 5-го скликання №19 від 10.01.2007 року «Про затвердження права власності групи пайщиків КСП «Щорса»на критий тік, площадку та слюсарну майстерню току»та відміну рішення Бобрикської сільської ради 8-ї сесії 5-го скликання №20 від 10.01.2007 року «Про затвердження права власності ОСОБА_1 на ЗАВ та земельну ділянку 0,32 га поза межами села Бобрик-1».
В подальшому ОСОБА_3 завірив зазначений протокол і витяг з вказаного рішення №96 своїм підписом, скріпив їх печаткою Бобрикської сільської ради Любашівського району Одеської області та 02.12.2008 року надав вказані документи до Любашівського районного бюро технічної інвентаризації для внесення змін до єдиного державного реєстру нерухомого майна, що стало підставою для скасування права власності потерпілого ОСОБА_1 на зерноочистний комплекс типу ЗАВ-60.
Крім того між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги по кримінальній справі і останній приймав участь по цій справі як представник потерпілого. За надання вказаних правових послуг позивач сплатив 5 000 грн., що підтверджується квитанціями про оплату, і вважає, що вказані кошти також повині бути йому відшкодовані відповідачем. Вартість послуг адвоката по кримінальній справі була обрахована, виходячи з тривалості та кількості судових засідань по даній справі, переїздів до місця її розгляду, часу досудового слідства та часу, витраченого адвокатом на підготовку і подання числених скарг під час досудового слідства.
В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши, що відсутній вирок суду, який би вказував на те, що відповідач вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України. Також зазначив, що під час розслідування кримінальної справи та розгляду її в суді ОСОБА_1 позов до ОСОБА_3 не пред'являв. Посилання позивача на ст. 28,49,52,93 КК України, як на підставу для стягнення з відповідача коштів є абсолютно не зрозумілим, отже перелічені норми Кримінального Кодексу ніякого відношення до цієї ситуації не мають. Якщо вважати що малось на увазі відповідні статті КПК України, то вони також не можуть бути застосовані з огляду на те, що позов пред'явлений не під час провадження у кримінальній справі, ОСОБА_3 не є засудженим, не існує судового рішення, яким було визнано, що діями ОСОБА_3 ОСОБА_1 нанесена шкода, а ОСОБА_1 є потерпілим у справі.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представників сторін, заслухавши пояснення свідків та оглянувши матеріали кримінальної справи, встановив наступне.
Постановою Любашівського районного суду Одеської області від 01.10.2010 року, відносно ОСОБА_3, який звинувачувався в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України, на підставі п.«в»ст.1 Закону України «Про амністію»від 12.12.2008 року, було звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу закрито.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про застосування амністії в Україні" від 01.01.96 р., амністія є повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів. Таким чином, виходячи із змісту вказаної статті, застосування амністії передбачає наявність вини особи в інкримінованому їй злочині і є не реабілітуючою підставою при звільненні від кримінальної відповідальності.
Тому суд на підставі вищевикладеного приходить до впевненості про доведенність вини ОСОБА_3 в тому, що він жовтні 2008 року після 14.00, ОСОБА_3, перебуваючи на своєму робочому місці в приміщенні Бобрикської сільської ради Любашівського району Одеської області, працюючи на посаді сільського голови, достовірно знаючи, що 18-та сесія 5-го скликання Бобрикської сільської ради 21.10.2008 року не відбулась через відсутність кворуму депутатів, дав вказівку секретарю сільської ради ОСОБА_4 скласти завідомо неправдивий протокол пленарного засідання 18-тої сесії 5-го скликання, в якому було зазначено, що на сесії були присутні 10 депутатів сільської ради та ОСОБА_1 Протокол був виготовлений під керівництвом і в присутності ОСОБА_3 секретарем сільської ради ОСОБА_4 в її робочому кабінеті. Також був виготовлений витяг з рішення №96 від 21.10.2008 року Бобрикської сільської ради «Про відміну рішення Бобрикської сільської ради 8-ї сесії 5-го скликання №19 від 10.01.2007 року «Про затвердження права власності групи пайщиків КСП «Щорса»на критий тік, площадку та слюсарну майстерню току»та відміну рішення Бобрикської сільської ради 8-ї сесії 5-го скликання №20 від 10.01.2007 року «Про затвердження права власності ОСОБА_1 на ЗАВ та земельну ділянку 0,32 га поза межами села Бобрик-1».
В подальшому ОСОБА_3 завірив зазначений протокол і витяг з вказаного рішення №96 своїм підписом, скріпив їх печаткою Бобрикської сільської ради Любашівського району Одеської області та 02.12.2008 року надав вказані документи до Любашівського районного бюро технічної інвентаризації для внесення змін до єдиного державного реєстру нерухомого майна, що стало підставою для скасування права власності потерпілого ОСОБА_1 на зерноочистний комплекс типу ЗАВ-60.
Як вбачається з матеріалів оглянутої в судовому засіданні кримінальної справи №7720090004, ні під час судового слідства, ні під час досудового розслідування справи ОСОБА_1 не був визнаний цивільним позивачем по справі, а ОСОБА_3 відповідно, цивільним відповідачем. Крім того, вказана кримінальна справа відповідно до вищезазначеної постанови була закрита, а при закритті кримінальної справи цивільний позов не розглядається і питання щодо відшкодування заподіяних злочином збитків підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства провідшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" №3 від 31.09.1980 р. (з наступними змінами та доповненнями), п.17-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995р. (з наступними змінами та доповненнями).
З врахуванням викладеного, питання щодо цивільно-правових наслідків вчиненого ОСОБА_3 злочину підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В силу ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і ця моральна шкода може полягати, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з іншим ушкодженням здоров'я , а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Моральна шкода відшкодовується грішми. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступенем вини особи, яка задала моральну шкоду, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно вимог ст.1167 ч.1 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичні особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
З огляду вищезазначеного суд вважає доведеним, що позивачу було заподіяно моральну шкоду, оскільки в результаті злочинних дій відповідача позивач переніс душевні страждання, стрес, побутові незручності, був порушений звичайний режим його життя. Однак, суд вважає заявлену суму завищеною і з урахуванням характеру і тривалістю моральних страждань позивача, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вважає необхідним в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу, стягнути з відповідача 8 000 грн.
Згідно ст. ст. 49, 52 КПК України потерпілий під час розгляду кримінальної справи може мати представника, яким може бути адвокат. Представник потерпілого користується процесуальними правами потерпілого.
Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" від 19.12.1992 року №2887-ХІІ (з наступними змінами і доповненнями) оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським обєднанням чи адвокатом. У разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави в порядку, встановленому КМ України. Порядок призначення адвоката для надання юридичної допомоги громадянам визначається кримінально-процесуальним законодавством. Одним із видів адвокатської діяльності згідно ст. 5 Закону України "Про адвокатуру" є здійснення представництва в суді, інших державних органах перед громадянами та юридичними особами.
Із свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №334 від 29.01.2003 року, виданого головою одеської обласної кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури, на імя ОСОБА_2, встановлено, що вона має право на заняття адвокатською діяльністю.
24 жовтня 1996 року за №841 вбачається, що він відповідно до Закону України "Про адвокатуру" має право за заняття адвокатською діяльністю.
Згідно постанови Любашівського районного суду Одеської області від 01.12.2010 року, яка на даний час набрала законної сили, ОСОБА_3 звільнений від кримінальної відповідальності, за злочин передбачений ч.1 ст.366 КК України, згідно п. «в»ст. 1 Закону України «Про амністію»від 12.12.2008 року.
З матеріалів кримінальної справи №7720090004, оглянутої в судовому засіданні, по якій винесено вищевказану постанову про звільнення відповідача від кримінальної відповідальності, вбачається, що адвокат ОСОБА_2 приймала участь у розгляді кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, в якості представника потерпілого ОСОБА_1.
З матеріалів кримінальної справи №7720090004 (а.с.14,15,16,17,375-386 т.2 а.с.34,35 т.3) та матеріалів цивільної справи №2/1503/77/12 (а.с.5,6) вбачається, що за надання юридичної допомоги по кримінальній справі ОСОБА_1 сплатив адвокату ОСОБА_2 - 5 000,00 грн.
З матеріалів цивільної справи №2/1503/77/12 (а.с.4) вбачається, що за надання юридичної допомоги по справі ОСОБА_1 сплатив адвокату ОСОБА_2 - 1 000,00 грн.
Даних про те, що адвокат ОСОБА_2 приймала участь у розгляді кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, як представник потерпілого ОСОБА_1, за призначенням - немає.
Таким чином судом на підставі вищевказаних документів встановлено, що оплата адвоката ОСОБА_2, як представника потерпілого ОСОБА_1 за надання юридичної допомоги по кримінальній справі, визначена в 5 000 грн., а також те що адвокатом ОСОБА_2, отримано вказану суму за надання юридичної допомоги, як потерпілому, по кримінальній справі.
Вказані обставини підтвердив в судовому засіданні представник позивача.
При винесенні по кримінальній справі №7720090004 постанови від 01.12.2010 року питання щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судових витрат за надання юридичної допомоги в розмірі 5 000 грн. не вирішувалось судом, що підтверджується вказаною постановою.
Згідно п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно ч.1 ст 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже суд вважає позовні вимоги про відшкодування витрат на оплату адвоката-представника потерпілого по кримінальній справі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.79, ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, є витратами, пов'язаними з розглядом справи. На підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати. Відповідно до квитанції (а.с. 4) позивачем сплачено 1 000 грн. адвокату ОСОБА_2. за надання правової допомоги. Статтею першою Закону України від 20.12.2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», який набрав чинності з 1 січня 2012 року розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах визначено не більше 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Законом України від 22.12 2011 року «Про Державний бюджет України на 2012 рік» мінімальний розмір заробітної плати з 1 січня 2012 року встановлено в сумі 1073 грн., а отже 40 % мінімальної заробітної плати становитиме 429,2 грн. Адвокат ОСОБА_2 приймала участь в судовому засіданні протягом двох годин, а також здійснювала відповідні запити при підготовці по справі, що суд приймає за одну годину роботи, а тому вважає, що участь адвоката у справі слід визначити три години. Відповідно - (429.2 х 3) 1287,60 грн., тому суд вважає позовну вимогу в стягненні судових витрат по справі в сумі 1 000 грн. обґрунтованою.
Керуючись ст.59 Конституції України, ст.ст. 16,22,23,1167,1168 ЦК України, ст.ст. 49,52,91,93 КПК України, ст.1 Закону України "Про застосування амністії в Україні" від 01.01.96 р., ст.14 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року, ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" від 19.12.1992 року, ст.ст. 3, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 8 000 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 5 000 грн., в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату юридичної допомоги адвоката, як представника потерпілого у кримінальній справі, та судові витрати в сумі 1000 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Одеської області, через Балтський районний суд, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В.Г. Дяченко