Справа № 22-ц/1690/1733/2012
Головуючий по 1-й інстанції Хоролець В.В.
Суддя-доповідач: Обідіна О. І.
25 квітня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Обідіної О.І.
Суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.І.
при секретарі Ємельяновій В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 16 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Великобагачанської районної ради про зобов»язання укласти з ним , як з переможцем конкурсу, договір купівлі-продажу нерухомого майна,
колегія суддів , заслухавши доповідь судді - доповідача Обідіної О.І.
Рішенням Великобагачанського районного суду від 16 березня 2012 року позовні вимоги задоволено.
Зобов»язано Великобагачанську районну раду Полтавської області укласти з ОСОБА_3 як переможцем конкурсу згідно протоколу конкурсної комісії на продаж приміщення колишньої друкарні в селищі Велика Багачка від 19.08.2011 року договір купівлі-продажу приміщення колишньої друкарні , розташованої АДРЕСА_1 в порядку ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію» .
На вказане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу , в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог . В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права , зокрема ст. 34 ЦПК України внаслідок чого вона була позбавлена можливості як третя особа заявити самостійні вимоги щодо предмета спору, невірну оцінку доказів по справі, яка призвела , на її думку, до помилкового вирішення спору.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу , якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
По справі встановлено, що 25.05.2011 року Великобагачанською районною радою затверджено перелік об»єктів спільної власності територіальних громад району, які підлягають продажу на конкурентній основі в 2011 році. До вказаного переліку увійшло приміщення колишньої друкарні , розташованої АДРЕСА_1.
08.07.2011 р. рішенням сесії Великобагачанської районної ради надано згоду на продаж приміщення колишньої друкарні та доручено голові районного ради створити конкурсну комісію на продажу останнього, для чого був розроблений та затверджений порядок проведення конкурсу.
Про своє бажання прийняти участь у конкурсі заявили три учасника, які подали відповідні заяви , в тому числі і ОСОБА_3
Згідно протоколу засідання конкурсної комісії Великобагачанської районної ради від 19.08.2011 року , який затверджений головою районної ради 22.08.2011 року, переможцем конкурсу на продаж приміщення колишньої друкарні став ОСОБА_3, який запропонував найвищу ціну.
Згідно до Положення про порядок та умови відчуження об»єктів спільної власності територіальних громад району компетенції районної ради віднесено вирішення питання про продаж таких об»єктів.
На розгляд сесії районної ради 07.10.2011 року було внесено проект рішення про продаж приміщення колишньої друкарні ОСОБА_3 як переможцю конкурсу у відповідності до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Про те сесією районної ради з вказаного питання рішення так і не було прийнято, що унеможливило право ОСОБА_3 як переможця конкурсу придбати спірне приміщення .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалені районною радою рішення з цього питання є чинними , прийнятими в межах наданих Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні » районній раді повноважень , процедура проведення конкурсу здійснена у відповідності до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» , результати конкурсу затверджені у передбаченому порядку та фактично ніким не оспорюються, позивач як переможець конкурсу набув права на укладання саме з ним договору купівлі-продажу . Оскільки відповідач всупереч положенню ст. 18 та 23 згаданого Закону не уклав з переможцем відповідний договір купівлі-продажу, позовні вимоги останнього є обґрунтованими.
З вказаним висновком погоджується колегія суддів з наступних підстав.
Згідно ст.. 23 даного Закону право власності на державне майно підтверджується договором купілі-продажу , який укладається уповноваженим представником відповідного органу приватизації , а також актом приймання -передачі зазначеного майна.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що районна рада , яка в даному випадку є орган приватизації згідно до положень ст. 4 даного Закону , не вирішувала питання про уповноваження свого представника для укладання-договору купівлі-продажу , оскільки сесія районної ради не затвердила проект відповідного рішення, що унеможливило право переможця конкурсу набути право власності на об'єкт малої приватизації шляхом укладання такого договору у відповідності до ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» .
Вказані обставини свідчать , що відповідачем фактично допущено бездіяльність , у зв»язку з чим позивач вірно обрав спосіб захисту свого цивільного права шляхом покладення на відповідача обов»язку укласти з ним договір купілі-продажу.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції та свідчили про порушення відповідачем процедури проведення конкурсу та його результатів .
Так, посилання апелянта на те, що суд безпідставно не визнав її третьою особою з самостійними позовними вимогами не заслуговує на увагу, оскільки ОСОБА_2 як третя особа по вказаній справі самостійний позов на предмет спору не пред»являла, відповідну ухвалу Великобагачанського районного суду від 15.03.2012 року не оскаржувала , тому апеляційний суд позбавлений можливості переглянути останню.
Твердження про те, що обраний позивачем спосіб захисту не ґрунтується на законі , колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки це суперечить положенням ст. 16 ЦК України .
Посилання на те, що прийняте конкурсною комісією рішення є незаконним , а його недійсність встановлена Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», відхиляється колегією суддів, оскільки таке рішення конкурсної комісії ніким в передбаченому законом порядку не визнавалось незаконним або недійсним , тому посилання апелянта на положення ст. 215 ЦК України в даному випадку є безпідставними , оскільки не стосуються предмета спору та правовідносин, які виникли між сторонами.
За вказаних обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суджу першої інстанції.
Керуючись ст. 303, 318, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Великобагачанського районного суду від 16 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий: О. І. Обідіна
Судді: