ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-26/5519-2012 07.06.12 р.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Тельбі "
До Товариства з обмеженою відповідальністю " Дана Трейд "
Про визнання договору № 88 від 31.08.2009 р. недійсним.
Суддя Пінчук В.І.
Представники:
від позивача не з'явився
від відповідача Любинецький В.В. -предст.
Рішення прийняте 07.06.2012 р., оскільки у судовому засіданні 24.05.2012 р., розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання договору № 88 від 31.08.2009 р. недійсним.
Представник позивача у судове засідання двічі не з'явився.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд -
31.08.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 88, відповідно до умов якого підрядник ( відповідач ) зобов'язався здійснити поставку товару у відповідності до специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору, а також виконати роботи по встановленню дверей в будівлі, яке знаходиться за адресою: вул. Залізнична, 49-А, пгт. Калиновка, Васильківський район, Київська область.
Як на підставу своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідно до п. 1.2 договору № 88 від 31.08.2009 р., характеристика, детальний перелік та вартість товару і робіт, виконаних по даному договору, а також матеріалів, використаних при проведенні таких робіт, вказуються в специфікації № 1 до даного договору.
Натомість, зазначена специфікація не була надана відповідачем і відповідно не була підписана сторонами.
Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. ( ч. 1 ст. 215 ЦК України ).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). ( ч. 3 ст. 215 ЦК України ).
Твердження позивача про те, що специфікація № 1, яка є невід'ємною частиною договору не була надана відповідачем і відповідно не була підписана сторонами, а тому договір № 88 від 31.08.2009 р. повинен бути визнаним судом недійсним є безпідставним.
В матеріалах справи міститься специфікація № 1, яка додана відповідачем до відзиву на позовну заяву, і остання підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.
Крім того, в матеріалах справи міститься підписаний сторонами акт виконаних робіт, якій підтверджує виконання відповідачем робіт передбачених спірним договором.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Натомість, позивач всупереч вимогам вказаної статті не надав суду належних доказів, які б свідчили про те, що договір № 88 від 31.08.2009 р. має бути визнаним судом недійсним.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
СуддяВ.І.Пінчук
дата підписання повного тексту рішення 08.06.2012 р.