ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-51/3444-2012 30.05.12
За позовом Дочірнього підприємства «Техноагрополіс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промснаб»
про стягнення 127 148,53 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Криськевич С.С.
від відповідача: не з'явились
Позивач звернувся з позовом до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промснаб»про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №3007/2008-1 від 30.07.2008 р. та на підставі договору про переведення боргу від 08.07.2010 р. у розмірі 81 680,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 14 124,20 грн., 4 831,66 грн. -3% річних та пеню в сумі 26 512,67 грн. Позовні вимог обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати заборгованості за договором про переведення боргу від 08.07.2010 р.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.02.2012 р. порушено провадження у справі №5023/736/12 призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.03.2012 року за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.03.2012 р. справу №5023/736/12 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
19.03.2012 р. матеріали справи № 5023/736/12 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді
Пригуновій А.Б.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 р. суддею Пригуновою А.Б. справу № 5023/736/12 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2012 р. за участю представників сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2012 р. розгляд справи відкладено на 21.05.2012 р. у зв'язку з нез'явленням представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2012 р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, розгляд справи згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 30.05.2012 р.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача на виклик суду не з'явився, вимог суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»визначено, що в Єдиному державному реєстрі повинні міститися, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.
Ухвали Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 р., 23.04.2012 р., 21.05.2012 р. направлялись на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу -03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 3.
Разом з тим, конверти з ухвалами, які надсилались відповідачу повернуто до Господарського суду міста Києва із зазначенням про незнаходження відповідача за вказаною адресою.
Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.
Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Рішення у даній справі відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України прийнято за результатами оцінки поданих позивачем доказів.
У судовому засіданні 30.05.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
30.07.2008 р. між Дочірнім підприємством «Техноагрополіс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рафтінг»було укладено договір купівлі-продажу №3007/2008-1, згідно з яким Дочірнє підприємство «Техноагрополіс»зобов'язалось продавати, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Рафтінг»- купувати продукцію торгових марок «Прокъ»та «Пан Апетит»та сплачувати за дану продукцію ціну згідно з умовами договору.
Згідно з п. 1.1. договору купівлі-продажу останній визначає права та обов'язки сторін при здійсненні ряду угод купівлі-продажу, поєднаних між собою спільним об'єктом.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору купівлі-продажу покупець не менше як за десять робочих днів до початку місяця направляє на адресу продавця заявку на поставку товару, із зазначенням асортименту товару і термінів поставки. При цьому сторони не менше як за два робочих дні до початку місяця, повинні узгоджувати графік поставки товару і оформити його у вигляді додатку до даного договору.
Поставка товару здійснюється партіями на умовах «франко-склад»продавця: Львівська область, м. Броди, вул. І. Франка, 69 у відповідності до узгодженого сторонами графіку поставки товару.
Згідно з п. 3.5 договору купівлі-продажу датою поставки товару є дата оформлення видаткової накладної. Оформленням видаткової накладної вважається її підписання обома сторонами.
Відповідно до п. 4.2 договору купівлі-продажу ціна на товар договірна, узгоджується та вказується у специфікації до даного договору, який є невід'ємною частиною.
Пунктом 5.1. передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунку покупця на рахунок продавця на умовах 100% передоплати.
Пунктами п.п. 6.1, 6.2. договору купівлі-продажу передбачено, що приймання товару по кількості та якості проводиться згідно Інструкції №П-6 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості»затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 р. та Інструкції №П-7 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання, по якості» затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 р.
Перевірка товару по кількості повинна бути проведена покупцем безпосередньо при отриманні товару на складі продавця. Після підписання покупцем видаткової накладної претензії по кількості товару продавцем не приймаються.
Згідно п.п. 12.1, 12.2 договору купівлі-продажу договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31 травня 2009 року. Дія договору купівлі-продажу може бути продовжено за згодою сторін, про що підписується додаткова угода до даного договору, яка є його невід'ємною частиною.
На виконання умов договору купівлі-продажу Дочірнє підприємство «Техноагрополіс»у передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Рафтінг»товару на загальну суму 855 524,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи: №294 від 18.08.08 на суму 76 864,00 грн., №316 від 09.09.08 р. на суму 88 270,00 грн., №25/09-2 від 25.09.08 р. на суму 86 650,00 грн., №367 від 22.10.08 р. на суму 90 080,00 грн., №388 від 11.11.08 р. на суму 91 660,00 грн., №406 від 20.11.08 р. на суму 91 660,00 грн., №419 від 26.11.08 р. на суму 42 360,00 грн., № 440 від 05.12.08 р. на суму 95 980,00 грн., №454 від 11.12.08 р. на суму 98 800,00 грн., №483 від 23.12.08 р. на суму 93 200,00 грн.
Протягом 2009 року Дочірнє підприємство «Техноагрополіс»передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Рафтінг»товару на загальну суму 1 208 495,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №8 від 27.01.09 р. на суму 90 540,00 грн., № 25 від 17.02.09 р. на суму 94270,00 грн., №40 від 04.03.09 р. на суму 91 630,00 грн. №42 від 05.03.09 р. на суму 27 200,00 грн., №58 від 16.03.2009 р. на суму 98 830,00 грн., №66 від 19.03.2009 р. на суму 100 950,00 грн., №116 від 09.04.09 р. на суму 95 230,00 грн., №131 від 22.04.09 р. на суму 101 120,00 грн., №349 від 25.09.09 р. на суму 96 000,00 грн., №391 від 20.10.09 р. на суму 81 560,00 грн., №422 від 04.10.09 р. на суму 50 880,00 грн., №474 від 26.11.09 на суму 92 448,00 грн., №506 від 07.12.09 р. на суму 91 820,00 грн.., №573 від 26.12.09 р. на суму 97 640,00 грн.
У 2010 році Дочірнє підприємство «Техноагрополіс»передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Рафтінг»товару на загальну суму 242 180,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №16 від 02.02.10 р. 69 280,00 грн., №35 від 18.02.10 р. на суму 77 220,00 грн., №72 від 02.03.10 р. на суму 95 680,00 грн.
Оскільки суду не надано доказів укладення додаткової угоди про продовження строку дії договору купівлі-продажу, в силу п. 12.1., п. 12.2 договору купівлі-продажу суд приходить до висновку, що дія останнього припинилася 31.05.2009 р.
Разом тим, суд вважає, що подальші відносини між Дочірнім підприємством «Техноагрополіс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рафтінг»відповідали вимогам ч.1 ст. 181 Господарського Кодексу України.
17.05.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Рафтінг» провело часткову оплату товару, переданого Дочірнім підприємством «Техноагрополіс»згідно договору №3007/2008-1 від 30.07.08р. в сумі 5 000,00 грн., що підтверджується довідкою Укрексімбанку №98 від 14.09.2011 р. та банківською випискою від 17.05.2010 року по рахунку Дочірнього підприємства «Техноагрополіс».
08.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рафтінг», Дочірнім підприємством «Техноагрополіс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промснаб»було укладено договір про переведення боргу.
Згідно п. 1. Договору про переведення боргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Рафтінг»перевело борг, що виник станом на 31.05.2010 року за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу в сумі 95 680,00 грн., а Товариство з обмеженою відповідальністю «Промснаб»прийняло на себе зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Рафтінг»за договору купівлі-продажу.
Згідно з п. 3 договору переведення боргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Промснаб»взяло на себе зобов'язання виконати зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Рафтінг»за договором купівлі-продажу з приводу сплати 95 680,00 грн.
Відповідно до п.п. 4, 5 договору переведення боргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Рафтінг»зобов'язалося передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Промснаб»акт звірки розрахунків станом на 31.05.2010 р. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання.
У судовому засіданні позивач пояснив суду, що фактично відповідачеві передався борг, що виник внаслідок невиконання грошових зобов'язань з оплати товару, поставленого позивачем за накладною №72 від 02.03.10 р. на суму 95 680,00 грн.
На виконання умов договору переведення боргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Промснаб»перерахувало на рахунок Дочірнього підприємства «Техноагрополіс»07.09.10 р. -5 000,00 грн., 11.10.10 р. -2 000,00 грн., 11.11.11 р. -
2 000,00 грн., разом 9 000,00 грн.
Доказів сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Промснаб»решти заборгованості за договором переведення боргу матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. ст. 509, 510 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно ст. ст. 520, 521 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень ст. 513 цього Кодексу.
Згідно ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вичиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У видатковій накладній №72 від 02.03.10 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Рафтінг»надало Дочірньому підприємству «Техноагрополіс»відстрочку платежу на сім днів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рафтінг»повинно було виконати свої грошові зобов'язання у строк до 09.03.10 р.
Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рафтінг» не виконало своїх зобов'язань зі сплати товару, поставленого згідно видаткової накладної №72 від 02.03.2010 р. у строк до 09.03.2010 р. Доказів зворотного суду не надано.
Проаналізувавши надані докази в їх сукупності, враховуючи пояснення позивача, суд приходить до висновку, що в результаті укладання договору про переведення боргу, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Промснаб»перейшов борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Рафтінг», який існував станом на 31.05.2010року, в тому числі й за поставлений товар за видатковою накладною №72 від 02.03.2010 р.
При цьому, суд враховує, що умовами договору про переведення боргу не була передбачена відстрочка виконання зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю «Промснаб», яке існувало у Товариства з обмеженою відповідальністю «Рафтінг»перед Дочірнім підприємством «Техноагрополіс»станом на 31.05.2010р.
На момент укладання договору про переведення боргу строк виконання зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Рафтінг»з приводу оплати поставленого товару згідно видаткової накладної №72 від 02.03.2010 року сплинув, а відтак, після укладання договору про переведення боргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Промснаб»зобов'язано було негайно сплатити на користь Дочірнього підприємства «Техноагрополіс»існуючу заборгованість.
За змістом статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, суд визнає неналежне (часткове) виконання грошових зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Промснаб»перед Дочірнім підприємством «Техноагрополіс»порушенням ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, що свідчить про обґрунтованість вимоги Дочірнього підприємства «Техноагрополіс»про стягнення суми основного боргу в сумі 81 680,00 грн.
Також Дочірнє підприємство «Техноагрополіс»просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промснаб»пеню в сумі 26 512,67 грн. за період з березня 2010 року до січня 2012 року включно, посилаючись на п. 10.3. договору купівлі-продажу.
Проте суд вважає, що вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Тобто, у даному випадку необхідною умовою для стягнення пені з боржника, який порушив зобов'язання є наявність письмової домовленості між учасниками правовідносин про застосування пені.
Доказів наявності між сторонами правочину про неустойку суду не надано.
Також проаналізувавши зміст договору переведення боргу, суд встановив, що положення останнього визначають лише зобов'язання нового боржника сплатити суму основного боргу за поставлений товар, яка, в свою чергу, не є тотожною пені в тому числі, й за своєю правовою природою.
З приводу ж вимог Дочірнього підприємства «Техноагрополіс»про стягнення
14 124,20 грн. інфляційних втрат та 4 831,66 грн. 3% річних за період з березня 2010 року до січня 2012 року за неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Промснаб»своїх зобов'язань за договором переведення боргу, суд приходить до висновку, що у зв'язку із укладенням 08.07.10 року договору про переведення боргу, перевід боргу, а отже і зобов'язання щодо сплати виникло у відповідача саме із укладенням вказаного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте відповідач своїх зобов'язань по договору переведення боргу належним чином не виконав, а відтак, в силу приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України Дочірнє підприємство «Техноагрополіс»має право вимагати сплати інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з моменту виникнення прострочки, а саме з 09.07.2010 року.
Разом з тим, зі змісту ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України випливає, що сплата інфляційних втрат та 3% річних передбачена лише за період прострочення виконання грошових зобов'язань, в той же час позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промснаб»інфляційні втрати та 3% річних в тому числі й за період з березня 2010 року до липня 2010 року, тобто, за період, коли у відповідача не виникло жодних грошових зобов'язань перед позивачем, що, в свою чергу, унеможливлює й їх прострочення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в цій частині, а саме стягнення інфляційних втрат в сумі 8 626,86 грн. та 3% річних в сумі 3 900,14 грн. за період з 09.07.2010 року до 31.01.2012 року, в решті задоволення позовних вимог суд відмовляє.
Відповідно до ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Дочірнього підприємства «Техноагрополіс»задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промснаб»(03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд.3, код - 24124416) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства «Техноагрополіс»(08600, Київська область, м. Васильків, вул. Коцюбинського, 19, код -33315501) 81 680 (вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят ) грн. 00 коп. основного боргу, 8 626 (вісім тисяч шістсот двадцять шість) грн. 86 коп. інфляційних втрат, 3 900 (три тисячі дев'ятсот) грн. 14 коп. 3% річних та 1 884 (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири) грн.
00 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пригунова А.Б.
Повне рішення складено: 05.06.2012 р.