"12" червня 2012 р. Справа № 5008/702/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Панової І.Ю.,
суддів:Погребняка В.Я., Хандуріна М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 10.04.2012
у справі господарського суду№ 5008/702/2011 Закарпатської області
за заявоюАгровет Естеблішмент
доІноземного підприємства "Агровет Україна"
провизнання банкрутом,
ліквідаторарбітражний керуючий Бахтин В.В.,
за участю представників сторін:
ПАТ " Промінвестбанк" -ОСОБА_5 (дов. від 24.03.2010),
ІП "Агровет Україна" -ОСОБА_6 (дов. від 08.06.2012),
ліквідатора Бахтина В.В. -ОСОБА_7 (дов. від 31.08.2011),
встановив:
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 18.01.2012 (суддя Васьковський О.В.) за задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород" на дії ліквідатора Іноземного підприємства "Агровет Україна" арбітражного керуючого Бахтина В.В. відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 (колегія суддів у складі:Михалюк О.В. -головуючий, Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) ухвалу господарського суду Закарпатської області від 18.01.2012 залишено без змін.
В касаційній скарзі ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород" просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на порушення і незастосування норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 3-1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 41, 43 ГПК України, ст. 1 Закону України "Про судову експертизу".
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Відповідно до частини 1 ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною 13 ст. 30 Закону у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження ліквідатора і, за пропозицією комітету кредиторів, призначає нового ліквідатора.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Закарпатської області від 29.09.2011 Іноземне підприємство "Агровет Україна" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бахтина В.В.
Кредитор банкрута Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород" подав до суду скаргу на дії ліквідатора, в якій просить заборонити ліквідатору вчиняти дії по відчужденню майна боржника, визнати дії ліквідатора в частині прийняття до уваги завідомо заниженої оцінки майна боржника та передачі його для подальшої реалізації одним лотом такими, що порушують право ПАТ як заставного кредитора на задоволення власних вимог за рахунок заставного майна боржника, уповноважити ПАТ на залучення ло проведення експертної оцінки майна боржника суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Спецоцінка України".
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні скарги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород" виходив з того, що в діях ліквідатора Бахтина В.В. відсутні порушення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Доводи про заниження оцінки майна банкрута стосуються дій суб'єкта оціночної діяльності та регулюються Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно з ч. 6 ст. 3-1 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства.
У зв'язку з чим, в господарському суді повинен бути доведений факт невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 29 Закону майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 30 вказаного Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що оцінка майна боржника проведена у порядку, встановленого Законом суб'єктом оціночної діяльності -ПП ОСОБА_12, що діє на підставі сертифікату НОМЕР_1 від 18.07.2011. Підставою для здійснення оцінки є договір про проведення незалежної оцінки вартості майна від 10.10.2011, укладений між ліквідатором та ПП "ОСОБА_12", відповідно до п. 2 якого після завершення роботи (оцінки початкової вартості для продажу на аукціоні майна ІП "Агровет Україна" виконавець - ПП "ОСОБА_12" передає замовнику -ліквідатору звіт про оцінку вартості майна, оформлений у встановленому порядку.
Колегія суддів погоджується з апеляційним господарським судом, який зазначив, що правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами визначаються Законом України "Про оцінку майна, майнових права та професійну оціночну діяльність в Україні".
В ст. 9 цього закріплено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Цей Закон та розроблені на його підставі нормативно-правові акти з питань оцінки майна не передбачають погодження оцінки майна, виконаної суб'єктом оціночної діяльності, із замовником оцінки чи іншою особою (окрім органів державної влади і місцевого самоврядування у визначених випадках).
Статтями 8, 32 вказаного Закону визначено підстави і порядок визнання недійсними результатів оцінки майна, їх скасування, а також відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності. Статтею 33 цього Закону передбачено, що спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку. Тобто ліквідатор у справі про банкрутство не може нести відповідальність за достовірність оцінки майна, виконаної оцінювачем.
Тому, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, у разі незгоди з вартістю майна, визначеною оцінювачем, банк не позбавлений права пред'явити відповідні претензії саме оцінювачу.
Крім того, 26.01.2012 комітетом кредиторів розглядалось повторно питання про проведення нової оцінки майна боржника у зв'язку із скаргами ПАТ, однак комітетом кредиторів прийнято рішення не проводити нової оцінки, а застосовувати вже наявну.
Що стосується скарги в частині неправомірності дій ліквідатора щодо виставлення майна боржника на аукціон одним лотом, то колегія суддів зазначає, що рішенням комітету кредиторів ІП "Агровет Україна" від 16.11.2011 більшістю голосів було прийнято рішення про порядок продажу майна боржника, в тому числі й рішення про виставлення всього майна на торги одним лотом. Тобто, ліквідатор діяв у відповідності до ст. 30 Закону про банкрутство.
За приписами ст. 1117 ГПК України метою касаційного перегляду є виключно перевірка застосування судами норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції відповідає приписам чинного законодавства та підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 у справі № 5008/702/2011 залишити без змін.
Головуючий Панова І.Ю.
Судді Погребняк В.Я.
Хандурін М.І.