Копія
Справа № 2270/2027/12
05 квітня 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКозачок І.С.
при секретарі Русіновій М.М.
за участі: представника відповідача Атаманюк Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі про скасування вимоги від 03.02.2012 року за № Ф-181, -
В поданій до суду позовній заяві позивач зазначив, що 03 лютого 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі було винесено вимогу про сплату боргу № Ф-181, відповідно до якої позивачеві визначено суму заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010,30 грн.
Позивач вважає, що вимога є незаконною, оскільки у ній не зазначені підстави її винесення, дата вимоги, дата набрання нею чинності та рішення, на підставі якого дана вимога винесена. Із зазначених підстав позивач просить вимогу від 03 лютого 2012 року № Ф-181 скасувати.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі. Позов підтримав у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, зазначила, що відповідно до наявних в управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі даних, ОСОБА_4 має заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 4010,30 грн.
Зважаючи на те, що позивач не звільнений від сплати єдиного внеску, йому було направлено вимогу про сплату боргу № Ф-181 від 03.02.2012 року. Дана вимога, на думку представника відповідача, сформована правомірно, тому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа та у період з січня по грудень 2011 року перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою фіксованого податку в Управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі. Дана обставина підтверджується довідкою УПФУ в Хмельницькому районі від 19.03.2012 року № 2458 /02.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі -Закон) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 2 - 14 частини першої цієї статті, є застрахованими особами відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Згідно з ч. 8 статті 9 Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Однак, посилання позивача на те, що він бере добровільну участь у системі соціального страхування, що підтверджується копією страхового полісу № 100130871 (страхова компанія ПАТ «Аліко»), а тому не повинен сплачувати єдиний внесок, судом до уваги не беруться, оскільки позивачем не надано до суду докази, які свідчать про те, що він має підстави для звільнення від сплати єдиного внеску, тобто те, що він є пенсіонером за віком або інвалідом, та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Відповідачем подано до суду довідку-розрахунок сплати позивачем єдиного внеску до УПФУ в Хмельницькому районі за 2011 рік, з якої видно, що у 2011 році ОСОБА_4 повинен був сплатити 4010,30 грн. єдиного внеску, однак не зробив цього, зважаючи на що заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску за 2011 рік становить 4010,30 грн.
Відповідно до ч.3,4 статті 25 Закону суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Відповідачем на адресу позивача було направлено вимогу від 03 лютого 2012 року № Ф-181 про сплату недоїмки в сумі 4010,30 грн., яка ним отримана 11 лютого 2012 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення вимоги, що є у матеріалах справи.
До суду позивач звернувся 27 лютого 2012 року, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції суду.
Оскільки позивачем не надані до суду докази сплати ним у десятиденний строк з дня отримання вимоги № Ф-181 від 03 лютого 2012 року, зазначеної у ній суми недоїмки, не надані докази узгодження даної вимоги з органом Пенсійного фонду, а також те, що у десятиденний строк з дня отримання вимоги позивачем не оскаржено вимогу в судовому порядку, дана вимога вважається такою, що узгоджена, але не виконана.
Надана позивачем копія квитанції про сплату страхових внесків за 3-й,4-й квартали 2010 року та 1-й квартал 2011 року суд не бере до уваги у якості доказу, оскільки зазначена у ній сума - 396,78 грн. не стосується сплати позивачем єдиного внеску. Відповідно до даних картки особового рахунку позивача як платника фіксованого податку, дані кошти 12.01.2011 року були зараховані в рахунок сплати ним страхових внесків відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому відношення до сплати єдиного внеску та оскаржуваної вимоги не мають.
Таким чином, факт наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 4010,30 грн. позивачем не спростований.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що позивачем на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються його доводи щодо протиправності вимоги № Ф-181 від 03 лютого 2012 року належні докази не надані.
Враховуючи докази, надані відповідачем, які свідчать про те, що на час розгляду справи позивач має заборгованість зі сплати єдиного внеску, суд вважає, що вимога № Ф-181 від 03 лютого 2012 року про сплату позивачем недоїмки сформована відповідачем правомірно і обґрунтовано, в межах повноважень, наданих йому Законом, що доводиться дослідженими у справі доказами, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі про скасування вимоги зі сплати єдиного внеску № Ф-181 від 03.02.2012 року - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 06 квітня 2012 року
Суддя/підпис/І. С. Козачок
"Згідно з оригіналом" Суддя І. С. Козачок