"07" червня 2012 р.Справа № 5024/472/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Савицького Я.Ф.
Суддів: Гладишева Т.Я.
Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Будному О.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 07.06.2012р.:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність №27 від 28.05.2012р.;
від відповідачів: ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»- ОСОБА_3, довіреність №6/7-12 від 05.01.2012р.;
ПП «Інтерзнак»- не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»
на рішення господарського суду Херсонської області
від 20 квітня 2012 року
по справі № 5024/472/2012
за позовом: Приватного підприємства «Комплектавтодор»
до відповідачів: Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»
Приватного підприємства «Інтерзнак»
про стягнення 32651,60 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 07.06.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.04.2012р. по справі №5024/472/2012 (суддя Немченко Л.М.) задоволено частково позов ПП «Комплектавтодор»до ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та ПП «Інтерзнак»про стягнення 32651,60 грн., стягнуто з ПП «Інтерзнак»на користь позивача 500 грн. боргу, 25,75 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору, стягнуто з ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»на користь позивача 27947,60 грн. основного боргу, 121,24 грн. пені, 3% річних в сумі 288,44 грн., штраф в сумі 1956,33 грн., 1416,36 грн. витрати по сплаті судового збору, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено, з посиланням на те, що ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»належним чином не виконувалися умови договору поставки № 40 від 03.10.2011р. щодо своєчасної оплати переданого товару (дорожніх знаків та кріплення дорожніх знаків) на суму 27206,40 грн. та транспортних послуг на суму 1241,20 грн., всього на загальну суму 28447,60 грн.. З метою забезпечення виконання зобов'язань по укладеному договору між ПП «Комплектавтодор»(кредитор) та ПП «Інтерзнак»(поручитель) укладений договір поруки №6 від 04.10.2011р., відповідно до якого поручитель зобов'язався частково відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань боржника (покупця) у розмірі 500 грн.. У зв'язку з неналежним виконанням ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»зобов'язань за договором позивачем були нараховані на підставі п. 8.5 договору пеня в сумі 1718,97 грн. за період з 03.11.2011р. по 28.03.2012р. та штраф в сумі 1956,33 грн., між тим господарським судом позовна вимога про стягнення пені задоволена частково - в сумі 121,24 грн. - за 28 днів, та задовольнив позовні вимоги про стягнення штрафу у сумі 1956,33, оскільки як встановлено господарським судом, останній день сплати боргу був 28.02.2012р. (згідно із наданим гарантійним листом). Позивачем нараховано боржнику інфляційні втрати у сумі 195,63 грн. за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року включно, в цій частині позовних вимог судом відмовлено, оскільки право на нарахування інфляційних втрат у позивача виникає лише із березня 2012 року, з цих же підстав відмовлено господарським судом й у частині стягнення 3% річних за період з 03.11.2011р. по 28.03.2012р., що за розрахунком позивача становило 333,07 грн., господарським судом частково задоволено частково вказану позовну вимогу -в сумі 288,44 грн..
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 20.04.2012р. по справі №5024/472/2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що господарським судом не було прийнято до уваги поясненням ДП «Рівненський облавтодор» щодо неправомірності укладення договору постачання, оскільки філія «Млинівський райавтодор», укладаючи вказаний договір, не мала повноважень юридичної особи та відповідних повноважень, наданих юридичною особою -ДП «Рівненський облавтодор», позивачем під час розгляду справи не були надані документи, які б підтверджували наявність повноважень у директора філії на укладення договору та письмову згоду підприємства. Крім того, господарським судом не було враховано того, що позивачем не було надано до матеріалів справи доказів передачі покупцеві таких документів на товар, як рахунки -фактури, товаротранспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні, паспорти якості товар та сертифікати відповідності, які передбачені п. 3.6, 3.4, 5.3, 6.1 та 6.2 договору, також позивачем не було надано до позову документів, які підтверджують факт отримання покупцем рахунків на оплату товару та наданих послуг. Таким чином, у відповідача не настало обов'язку оплати товар, а отже у позивача не виникло права на нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.
ПП «Інтерзнак» належним чином повідомлено про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.05.2012р., проте відповідач своїх представників в судове засідання не направив, про поважні причини неявки не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», заслухавши представників ПП «Комплектавтодор»та ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід змінити, при цьому апеляційну скаргу відповідача -залишити без задоволення з огляду на таке.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 03.10.2011р. між ПП «Комплектавтодор»(продавець) та філією «Млинівський райавтодор»ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(покупець) укладено договір-постачання № 40, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити покупцю товар згідно зі специфікацією на суму 27206,40 грн., а покупець зобов'язався їх оплатити та прийняти в асортименті та кількості відповідно поданим заявкам, які погоджені з постачальником.
Пунктами 6.1 та 6.2. договору сторони встановили, що продавець виставляє покупцю рахунок на кожну партію товару та на підставі підписаного між сторонами акту наданих транспортних послуг рахунок на виконані транспортні послуг, покупець оплачує рахунки шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця: попередня оплата за товар в обсязі 30% від суми фактичної заявки на кожну партію товару, остаточний розрахунок за отриманий товар та оплата наданих транспортних послуг за транспортування товару покупець проводить на протязі 30 днів з дати отримання товару.
Згідно з п. 8.5 договору в разі затримки оплати покупцем, покупець за вимогою продавця, сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочення від вартості неоплачених отриманих товарів чи послуг, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
У специфікації №1 від 03.10.2011р. до договору №40 від 03.10.2011р. сторони визначили перелік товару, який ПП «Комплектавтодор»зобов'язався поставити ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», на суму 27206,40 грн..
На виконання своїх зобов'язань за договором №40 від 03.10.2011р. ПП «Комплектавтодор»на підставі специфікації №1 від 03.10.2011р. до договору №40 від 03.10.2012р. та видаткової накладної № 459 від 03.10.2011р., які підписані представниками обох сторін, поставило покупцю товар на загальну суму 27206,40 грн., який покупець прийняв без зауважень на підставі довіреності № 170 від 03.10.2011р..
Крім того, як вбачається з матеріалі справи -акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №136 від 03.10.2011р., ПП «Комплектавтодор»надало ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»транспортні послуги на суму 1241,20 грн..
03.10.2011р. ПП «Комплектавтодор»виписало на оплату ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»рахунки №558 (на суму 27206,4 грн.) та №559 ( на суму 1241,20 грн.).
З метою забезпечення виконання зобов'язань по укладеному договору №40 від 03.10.2011р. між КП «Комплектавтодор»та ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»між ПП «Комплектавтодор»(кредитор) та ПП «Інтерзнак»(поручитель) укладений договір поруки № 6 від 04.10.2011р., відповідно якого поручитель зобов'язався частково відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань боржника у розмірі 500 грн..
23.11.2011р. ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»надіслало на адресу ПП «Комплектавтодор»лист №9/1850, в якому гарантував погашення заборгованості по оплаті за надані дорожні знаки наступним чином: 432,5 тис. грн. - до 30.12.2011р. та 432,60 тис. грн. -до 28.02.2012р..
Між тим, як свідчать матеріали справи, ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»у строк до 28.02.2012р. зобов'язання перед ПП «Комплектавтодор»щодо оплати поставленого товару та наданих транспортних послуг у розмірі 28447,60 грн. не виконало.
Наведене стало підставою для звернення ПП «Комлектавтодор»до господарського суду Херсонської області з позовом до ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та ПП «Інтерзнак»про стягнення 28447,60 грн. заборгованості, 195,63 грн. -інфляційних втрат, 333,07 грн. - грн. 3% річних, 1718,97 грн. -пені та 1956,33 грн. - штрафу.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, між ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в особі філії «Млинівський райавтодор»та ПП «Комплектавтодор»укладено договір поставки, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар згідно зі специфікацією.
За ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Аналогічні положення містяться у ст. 712 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 663, п. п. 1, 2 ч.1 ст. 664 Цивільного Кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Як свідчать матеріали справи, на виконання своїх зобов'язань за договором №40 від 03.10.2011р. ПП «Комплектавтодор» на підставі специфікації №1 від 03.10.2011р. до договору №40 від 03.10.2012р. та видаткової накладної № 459 від 03.10.2011р., які підписані представниками обох сторін, поставило покупцю товар на загальну суму 27206,40 грн., який покупець прийняв без зауважень на підставі довіреності № 1270 від 03.10.2011р..
Крім того, як вбачається з матеріалі справи -акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №136 від 03.10.2011р., ПП «Комплектавтодор»надало ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»транспортні послуги на суму 1241,20 грн..
Отже, ПП «Комплектавтодор»належним чином виконало умови договору щодо поставки товару, в той же час покупцем свої зобов'язання за договором щодо повної та своєчасної оплати вартості товару та наданих послу не виконало, за поставлений товар та надані послуги ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»не розрахувалося.
Частиною 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
За ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Умовами п.п. 6.1 та 6.2. договору сторони встановили, що продавець виставляє покупцю рахунок на кожну партію товару та на підставі підписаного між сторонами акту наданих транспортних послуг рахунок на виконані транспортні послуг, покупець оплачує рахунки шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця: попередня оплата за товар в обсязі 30% від суми фактичної заявки на кожну партію товару, остаточний розрахунок за отриманий товар та оплата наданих транспортних послуг за транспортування товару покупець проводить на протязі 30 днів з дати отримання товару.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, сторонами було змінено строк та порядок розрахунків за поставлений товар та надані послуги, так ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»листом №9/1850 від 23.11.2011р. гарантувало позивачу погашення заборгованості по оплаті за надані дорожні знаки наступним чином: 432,5 тис. грн. - до 30.12.2011р. та 432,60 тис. грн. -до 28.02.2012р..
Матеріали справи свідчать, що між ПП «Комплектавтодор»та ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»03.10.2011р. укладені за поставками аналогічного товару договори №21, 25, 32, 36, 37, 39, 40, 41, 42, 43, 44 на загальну суму 890264,07 грн., за вказаними договорами надані транспортні послуги на суму 41478,75 грн., таким чином, всього за вказаними договорами сума вартості товару та наданих транспортних послуг складає суму 931742,82 грн., в той же час покупцем було сплачено за вказаними договорами лише 10 000 грн., у зв'язку з чим загальна заборгованість ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»перед ПП «Комплектавтодор» склала 921742,82 грн., в тому числі й за договором постачання №40 від 03.10.2011р. (28447,60 грн.).
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, в розумінні ст. ст. 32-24 Господарського процесуального кодексу України, того, що ПП «Комплектавтодор»заперечувало проти зміни строків оплати, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про те, що позивач надав мовчазну згоду таким змінам, а отже, надані докази свідчать про домовленість сторін про зміну термінів та порядку розрахунків за усіма згаданими договорами, у тому числі і за договором № 40 від 03.10.2011р..
Таким чином, строк оплати поставленого товару та наданих транспортних послуг за договором постачання №40 від 03.10.2011р. закінчився 28.02.2012р., між тим, ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»зобов'язань за вказаним договором по оплаті наданих послуг та поставленого товару не виконало, 28447,60 грн. -не оплатило.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»заборгованість у розмірі 28447,60 грн. не сплачена, задоволенню підлягає позовна вимога ПП «Комплектавтодор»про стягнення з ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»заборгованості в сумі 27947,60 грн..
Не приймаються до уваги апеляційного господарського суду доводи ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», викладені в апеляційній скарзі, щодо неправомірності укладення договору постачання, оскільки філія «Млинівський рафавтодор», укладаючи вказаний договір, не мала повноважень юридичної особи та відповідних повноважень, наданих юридичною особою -ДП «Рівненський облавтодор», позивачем під час розгляду справи не були надані документи, які б підтверджували наявність повноважень у директора філії на укладення договору та письмову згоду підприємства, з огляду на наступне.
За ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою, правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання; наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
В матеріалах справи наявний гарантійний лист ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»№9/1850 від 23.11.2011р., в якому саме підприємство, а не філія, гарантувало позивачу погашення заборгованості по оплаті за надані дорожні знаки (в тому числі й за договором №40 від 03.10.2011р.) наступним чином: 432,5 тис. грн. - до 30.12.2011р. та 432,60 тис. грн. -до 28.02.2012р., що свідчить про схвалення даного договору підприємством.
Крім того, з умов договору №40 від 03.10.2011р. вбачається, що договір укладений начальником філії «Млинівський райавтодор»ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», що діє на підставі положення про філію та доручення №24-11 від 04.01.2011р..
Між тим, ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»не надало до суду примірник або копію вказаного доручення для підтвердження доводів щодо відсутності повноважень у начальника філії повноважень на укладення договорів від імені підприємства.
Також, на думку апеляційного господарського суду, є безпідставними доводи скаржника про те, що позивачем не було надано до матеріалів справи доказів передачі покупцеві таких документів на товар, як рахунки -фактури, товаротранспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні, паспорти якості товар та сертифікати відповідності, які передбачені п. 3.6, 3.4, 5.3, 6.1 та 6.2 договору, також позивачем не було надано до позову документів, які підтверджують факт отримання покупцем рахунків на оплату товару та наданих послуг, у зв'язку з чим, у відповідача не настало обов'язку оплати товар, а отже у позивача не виникло права на нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, з огляду на таке.
Відповідно до п. 3.6 договору продавець надає покупцю при передачі товару наступні документи: видаткову накладну; податкову накладну; рахунок; товаротранспортну накладну та акт виконаних робіт у разі транспортування товару. Документи передаються на момент отримання товару.
В матеріалах справи наявні товаротранспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні, тобто усі документи, які передбачені п. 3.6 договору, більш того позивачем надано до матеріалів справи паспорти якості товару та сертифікати відповідності.
Дійсно у матеріалах справи відсутні докази передачі продавцем покупцю супровідних документів, однак, умовами договору не передбачено, що така передача має бути оформлена у письмовій формі, крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що покупець звертався до продавця з вимогами надати документи, передбачені п. 3.6 договору.
У позовній заяві ПП «Комплектавтодор»просило стягнути ПП «Інтерзнак»500 грн..
Оскільки ПП «Інтерзнак»за договором поруки № 6 від 04.10.2011р. зобов'язалося частково - у розмірі 500 грн. відповідати перед кредитором -ПП «Комплектавтодор»за виконання зобов'язань боржника - ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», відповідно до ст. ст. 553, 554 Цивільного кодексу України задоволенню підлягає позовна вимога ПП «Комплектавтодор»про стягнення з ПП «Інтерзнак»500 грн..
До того ж, ПП «Інтерзнак»визнало позовні вимоги про стягнення за договором поруки суми боргу 500 грн..
Крім того, ПП «Комплектавтодор»у позовній заяві просило стягнути з ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»інфляційні втрати у розмірі 195,63 грн. за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року та 3% річних в сумі 333,07 грн. за період з 03.11.2011р. по 28.03.2012р..
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунків ПП «Комплектавтодор», позивачем нараховано боржнику інфляційні втрати у сумі 195,63 грн. з листопада 2011 року по лютий 2012 року та 3% річних за період з 03.11.2011р. по 28.03.2011р. у розмірі 333,07, в той же час, як встановлено вище, строк виконання зобов'язання закінчився 28.02.2012р., а отже позовна вимога про стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягає, а позовна вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню, оскільки період прострочення відповідачем розпочався лише 29.02.2012р., а отже розмір 3% річних слід проводити з 29.02.2012р. по 28.03.2012р..
Апеляційним господарським судом здійснено розрахунок 3% річних за період з 29.02.2012р. по 28.03.2012р. (29 днів), розмір яких становить 66,43 грн. (27947,60 х 3% х 29 дн. : 366 дн. = 66,43 грн.), а отже рішення господарського суду в цій частині слід змінити, та стягнути з ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»3% річних в сумі 66,43 грн..
Також у позовній заяві ПП «Комплектавтодор»просило господарський суд стягнути з ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»пеню у сумі 1718,97 грн. за період з 03.11.2011р. по 28.03.2012р. та штраф у сумі 1956,33 грн..
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).
Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 8.5 договору у разі затримки оплати покупцем, покупець за вимогою продавця сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення від вартості не сплачених отриманих товарів та послуг, за перевищення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Як вбачається з розрахунків позивача, позивач нарахував суму пені в період з 03.11.2011р. по 28.03.2012р., згідно п. 8.5 договору, з врахуванням подвійної облікової ставки НБУ, у зв'язку з чим розмір пені за розрахунком позивача становив 1718,97 грн..
Між тим, як встановлено вище, строк оплати за договором №32 від 03.11.2011р. (з врахуванням гарантійного листа) закінчився 28.02.2012р., а отже нарахування пені можливе лише з 29.02.2012р. та в межах, заявлених позивачем, до 28.03.2012р., тобто 29 днів.
Згідно з розрахунком апеляційного господарського суду розмір пені за вказані 29 днів становив 340,94 грн. (27947,60 грн. х 2 х 7,75% х 23 дн. : 366 дн. = 272,22 грн., 27947,60 грн. х 2 х 7,5% х 6 дн. : 366 дн. = 68,72 грн. , 272,22 грн. + 68,72 грн. = 340,94 грн.), в той же час, господарським судом першої інстанції задоволено вказану позовну вимогу лише на 121,24 грн., що не відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже в цій частині рішення господарського суду першої інстанції слід змінити, стягнувши з ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»пеню у розмірі 341,33 грн..
При цьому апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги ПП «Комплектавтодор»про стягнення з ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»штрафу у розмірі 1956,33 грн., оскільки, як зазначалось вище, останній день сплати боргу - 28.02.2012р., а позивач звернувся до суду 30.03.2012р., отже, право на нарахування штрафу у позивача виникає саме з 30.03.2012р..
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Херсонської області від 20.04.2012р. по справі №5024/327/2012 слід змінити, при цьому апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101 -105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Рішення господарського суду Херсонської області від 20.04.2012р. по справі №5024/472/2012 змінити, виклавши пункт 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Стягнути з Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(33028 м. Рівне, вул. Остафова,7, код 31994540) на користь Приватного підприємства «Комплектавтодор»(73034 м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, код ЄДРПОУ 14113570) борг у розмірі 27947 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 60 коп., пеню у розмірі 340 (триста сорок) грн. 94 коп., 3% річних в сумі 66 (шістдесят шість) грн. 43 коп., штраф у розмірі 1956 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 33 коп., витрат по сплаті судового збору в сумі 1494 (одна тисяча чотириста дев'яносто чотири) грн. 10 грн.»
В іншій частині рішення залишити без змін.
Зобов'язати господарський суд Херсонської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 11.06.2012р..
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Гладишева Т.Я.
Суддя Лавренюк О.Т.